Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14864/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16-10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Маслоід О. С.
при секретарі Вишневській О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області
до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління
юстиції
про визнання дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії
за участю
представників сторін: від позивача - Оптова К.С.
від відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції (надалі відповідач) про визнання дій такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34683693 та зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по постанові про накладання стягнень, передбачених ст.. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27.08.2012 року № 2078.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження оскільки, виконавчий документ містить усі відомості, які передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника та заперечення на позов, у яких зазначив, що у виконавчому документі не зазначені повні найменування, ідентифікаційні номери стягувача та боржника, а також у виконавчому документі вказано куди саме повинно перерахувати кошти (державний бюджет), але не зазначено на користь кого боржник повинен сплатити борг, на користь позивача чи держави.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
27.08.2012 року позивачем винесена постанова про накладання стягнень, передбачених ст.. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі Закон) за № 2078, якою до ФОП ОСОБА_2 застосований штраф у розмірі 1700 грн. Вказана постанова підлягає виконанню з моменту її винесення.
01.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про вжиття заходів примусового виконання на підставі вказаної постанови.
25.10.2012 року позивачем був отриманий супровідний лист від 11.10.2012 року № 10707 із постановою від 11.10.2012 року ВП № 34683693 про відмову у відкритті виконавчого провадження, якою позивачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606), оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам п. 3 ст. 18 Закону № 606.
Згідно ст.. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.. 23 Закону у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть певну відповідальність. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно ст. 18 Закону № 606 у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
У відповідності до вимог ст.. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Ст. 26 Закону № 606 визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
З наведеного вбачається, що виконання рішень позивача покладено на виконавчу службу та повинно виконуватися згідно Закону № 606. При отримані виконавчого документу та наявності відповідних умов державний виконавець повинен відкрити виконавче провадження. Державний виконавець відмовляє у відкриті виконавчого провадження у випадку невідповідності виконавчого документа вимогам Закону № 606.
З матеріалів справи вбачається наступне. У спірній постанові, зокрема, зазначено: боржник - ФОП ОСОБА_2, юридична адреса - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1; стягувач - державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, ідентифікаційний код - 38033949.
З наведеного вбачається, що вказаний виконавчий документ містить відомості, визначені ст.. 18 Закону № 606.
У судовому засіданні позивач наголосила на тому, що дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження не відповідають вимогам Закону № 606, відповідно є протиправними.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження є протиправними, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34683693 не відповідає вимогам Закону № 606, тобто підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження протиправними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34683693 є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що під час судового розгляду справи судом з'ясовано, що разом із супровідним листом від 11.10.2012 року та спірною постановою відповідачем позивачеві було повернуто постанову про накладання стягнень, передбачених ст.. 23 Закону від 27.08.2012 року № 2078. Відповідно на теперішній час у відповідача відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки відсутній виконавчий документ.
За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по постанові про накладання стягнень, передбачених ст.. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27.08.2012 року № 2078 не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження протиправними.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.10.2012 року ВП № 34683693.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області судовий збір у сумі 21 грн. 46 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 29.11.2012 року у присутності представника позивача.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2012 року.
Суддя Маслоід О.С.
Судове рішення № 27747948, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 29.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/14864/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: