Постанова № 27747761, 09.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12360/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» про стягнення заборгованості у розмірі 1697,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» про стягнення заборгованості у розмірі 1697,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ТОВ «Максима» має податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 1697,47 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової декларації підприємства з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 887,00 грн. та податкової декларації за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 816,00 грн. У зв'язку з несплатою заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся до суду.

09.11.2012 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «адресат не разыскан». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Карла Лібкнехта, буд. 4д, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається у письмовому провадженні (а.с. 38).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максима» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.12.2005 року, ідентифікаційний код 31820530, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 26.03.2012 р., перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів з 25.12.2001 року № 7629 (а.с. 3-4, 5).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2011 року відповідачем до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подано декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у сумі 887,00 грн. (а.с.10-11) 04.11.2011 року відповідачем до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подано декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, згідно якої податкове зобов'язання становить 816,00 грн. ( 12-13). У зв'язку з наявністю переплати у розмірі 5,53 грн., загальна сума заборгованості становить 1697,47 грн. (1703,00 грн. - 5,53 грн.), що підтверджується карткою особового рахунку платника податку, зворотній бік якої залучений до матеріалів справи (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (далі ПК України) податкові декларації подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, півріччю, три квартали, рік.

П.п 14.1.39, п.п. 14.1.156 ст. 14, ст. 36, 49, 57, ст. 152 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені законодавством. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором, платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та /або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені законодавством. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в термін до 11.08.2011 року та до 14.11.2011 року за ІІ-ІІІ квартал 2012 року. У вказаний термін відповідачем не сплачені суми узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі вказаної норми закону боржнику направлена податкова вимога форми «Ю» № 1638 від 22.08.2011 року на суму 881,47 грн. (а.с. 15).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріли справи, 02.09.2011 року вимога форми «Ю» від 22.08.2011 року була відправлена позивачем рекомендованим листом на адресу відповідача (а.с. 14), тобто податкова вимога вважається врученою відповідачеві.

Доказів оскарження вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніш ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п.95.1,95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень.

Згідно Довідки про стан розрахунків з бюджетом та відомостями облікової картки платника податку, заборгованість відповідача складає 1697,47 грн. (а.с.6-8)

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» про стягнення заборгованості у розмірі 1697,47 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 4д, код ЄДРПОУ 31820530) на користь держави (за кодом бюджетної класифікації 11021000 на р/р 31116009700004 в УДК у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, МФО 805012) заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1697,47 грн. ( одна тисяча шістьсот дев'яносто сім грн.) 47 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева