Постанова № 27747682, 06.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2012 р.

Справа №2а-7351/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

голосуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання – Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про стягнення заборгованості.

Обставини справи: Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (далі відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за повторне несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку у сумі 177390,67 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що на підставі п. 5 ч. 9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” позивачем були прийняті рішення №1882п на суму 40763,03 грн., №1883п на суму 80863,20 грн., №1286п на суму 29003,43 грн., №1852п на суму 32356,13 грн. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за повторне несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки передбачені законодавством. Зазначені рішення були отримані відповідачем та ним не оскаржені. Фактично відповідачем було сплачено 5595,12 грн. та заборгованість складає 177390,67 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ТОВ фірма «Консоль ЛТД» зареєстрований в якості юридичної особи, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності №20676633 (а.с.10), та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим за реєстраційним номером 14-02-5209, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.10).

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. №1058-IV, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до вимог Закону № 1058-IV, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Статтею 17 Закону № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, передбачено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пункт 5 частини 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачав, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10 листопада 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV прийняло рішення №1286п, яким до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 29003,43 грн. (а.с.7). Зазначене рішення було отримане уповноваженою особою відповідача 30 листопада 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 7 -зворотна сторона).

03 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV прийняло рішення №1852п, яким до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 32356,13 грн. (а.с.8). Зазначене рішення було отримане уповноваженою особою відповідача 06 жовтня 2011 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 8 - зворотна сторона).

11 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV прийняло рішення №1882п, яким до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 40763,03 грн. (а.с.5). Зазначене рішення було отримане уповноваженою особою відповідача 20 жовтня 2011 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 5 - зворотна сторона).

11 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV прийняло рішення №1883п, яким до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 80863,20 грн. (а.с.6).

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в зв’язку з чим норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV втратила чинність.

Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим №№ 1852п, 1882п, 1883п про застосування до відповідача фінансових санкцій за несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку були прийняті відповідно 03 жовтня 2011 року та 11 жовтня 2011 року, тобто у той час, коли пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення ”Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” N 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

До 01 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку та порядок її застосування регулювалися ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка втратила чинність із 01 січня 2011 року.

Відповідно, з 01 січня 2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та надання відомостей до системи персоніфікованого обліку, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01 січня 2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Проте, органи пенсійного фонду з 01 січня 2011 року не вправі за порушення нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01 січня 2011 року суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Застосування позивачем при винесенні рішень від 03 жовтня 2011 року та 11 жовтня 2011 року недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим при застосуванні до відповідача фінансових санкцій за несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку винесло рішення № 1852п від 03 жовтня 2011 року та №№1882п, 1883п від 11 жовтня 2011 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, який було виключено з 01 січня 2011 року відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в зв'язку з чим, в цій частині позову слід відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.

Рішення №1286п від 10 листопада 2010 року прийнято позивачем на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, що діяв на час прийняття цього рішення, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій застосованих цим рішенням є обгрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем добровільно було сплачено 5595,12 грн., про що зазначив у своєму позові позивач, та що підтверджується розрахунком суми заборгованості, то на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 23408,31 грн. (29003,43 – 5595,12).

Відповідач не надав суду доказів оскарження рішення позивача №1286п від 10 листопада 2010року або доказів погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 23408,31 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на р/р №2560570445712 у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930 заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 23408 (двадцять три тисячі чотириста вісім) грн. 31 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет