Постанова № 27747648, 04.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2012 р. (12:16) Справа №2а-9607/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Імпульс»

про стягнення 1892,37 грн.

за участю:

від позивача - Ширалієва Д. В., представник, довіреність №3 від 03.01.2012 р., посвідчення НОМЕР_1.

від відповідача - Пефті С. В., представник, договір №04-07/12 від 16.07.2012 р., паспорт НОМЕР_2.

від прокуратури - Налча О. І., посвідчення №001048.

Обставини справи: Прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Імпульс» про стягнення 1892,37 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, враховуючи ухилення відповідача від відшкодування відповідних витрат за серпень 2012 року в сумі 1892,37 грн., позивач просить стягнути зазначену суму коштів в примусовому порядку.

Увалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.09.2012р. було відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що пенсіонер ОСОБА_4 отримав необхідний стаж для призначення пенсії до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим пільгова пенсія мала була призначена за статтею 100 цього Закону, яка сплачується за рахунок держави та не підлягає компенсації підприємством. На підставі цього відповідач вважає, що витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_4, в сумі 1837,37 грн. відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали позов в повному обсязі та просили суд його задовольнити. Відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених згідно з пунктами "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.

Розрахунок суми відшкодування здійснюється відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Імпульс» був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2012 року, згідно з яким визначена загальна сума до відшкодування в розмір 1892,37 грн., зокрема по пенсіонерам:

- ОСОБА_5 - 55,00 грн.;

- ОСОБА_4 - 1837,37 грн.

Частково заперечуючи про позову, відповідач зазначає, що ОСОБА_4 отримав необхідний стаж для призначення пенсії до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим пільгова пенсія мала була призначена за статтею 100 цього Закону, яка сплачується за рахунок держави та не підлягає компенсації підприємством. На підставі цього відповідач вважає, що витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_4, в сумі 1837,37 грн. відшкодуванню не підлягають.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, з аналізу Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за статтею 13, так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає в моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788-ХІІ у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788-ХІІ. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Як було зазначено вище, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ІІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та N 1058-IV, в той час як обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788-ІІІ, законодавством не передбачено.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931-ХІІ вирішено ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення":

- з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону;

- з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі - Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 за наказом відповідача від 07.08.1978 р. був прийнятий на роботу слюсарем-прихватчиком з 17.08.1978 р. За наказом відповідача від 01.08.1979 р. ОСОБА_4 був привласнений 3 розряд електрозварювальника.

Враховуючи, що робота електрозварювальника передбачена Списком №2 згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, стаж для призначення ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах був обчислений, починаючи з 01.08.1979 р. та станом на 31.12.1991 р. (до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення") склав 12 років 5 місяців. У зв'язку з цим пенсія була призначена за статтею 13 Закону.

Обґрунтовуючи неправомірність вирахування пільгового стажу, представник відповідача зазначив, що тарифно-кваліфікаційним довідником робіт та професій станом на 17.08.1978 р. не була передбачена професія слюсаря-прихватчика, а фактично ОСОБА_4 виконував роботу підручного електрозварювальника, яка передбачена Розділом ХХХІІ Списку №2 за постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, у зв'язку з чим пільговий стаж має обчислюватися з 17.08.1978 р.

При цьому, представник відповідача пояснив, що посадові інструкції та інші документи, які б підтверджували умови праці ОСОБА_4 з 17.08.1978 р. по 01.08.1979 р., не збереглися через сплив значного періоду часу.

Під час розгляду справи судом був допитаний в якості свідка ОСОБА_4, який пояснив, що з 17.08.1978 р. працював на підприємстві відповідача слюсарем-прихватчиком на збірній ділянці, до його обов'язків входила збірка деталей, що полягала в їх прихватці електрозваркою та передачі зварювальнику для подальшої обробки (зварки). Пояснення аналогічного змісту були надані свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили, що слюсарі-прихватчики постійно знаходилися біля зварки та виконували зварювальні роботи, тобто фактично є зварювальниками більш низької кваліфікації.

Після наданих свідками показань представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робочих 1970 року, параграфом 50 якого передбачено, що прихватка деталей є однією з характеристик роботи електрозварювальника ручної роботи.

Однак, наведені обставини не свідчать про необґрунтованість позовних вимог Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, з огляду на наступне.

Так, згідно зі вказаним раніше пунктом 3 Порядку відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. мають бути підтверджені документами. При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку для підтвердження стажу роботи має бути належно оформлений запис про займану посаду в трудовій книжці.

Суд зазначає, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

- стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

- стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

- стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

В матеріалах справи наявна довідка №03 від 11.03.2009 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана відповідачем за формою, встановлену в Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У вказаній довідці відповідачем було зазначено, що ОСОБА_4 працював в Сімферопольському експериментально-механічному заводі «Головпромбудстанції» з 01.08.1979 р. електрозварювальником ручної роботи. Таким чином, відповідачем у законодавчо встановленому порядку самостійно був зазначений стаж для призначення пенсії ОСОБА_4 на пільгових умовах саме з 01.08.1979 р.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Отже, показання свідків є належним засобом підтвердження умов роботи працівників, однак відповідні умови не можуть встановлюватися судом в рамках справи, що розглядається, оскільки матеріали справи свідчать, що пенсія ОСОБА_4 на пільгових умовах була призначена Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі виданої відповідачем довідки, в який початок перебігу пільгового стажу визначений саме з 01.08.1979 р., у зв'язку з чим будь-яких неправомірних дій з боку позивача суд не вбачає.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується правомірність позовних вимог Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, а відповідачем не надані докази погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати за виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2012 року в сумі 1892,37 грн., підлягають примусовому стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 04.10.2012 р. були оголошені вступна те резолютивна частини постанови. Повний текст постанови був складений та підписаний 09.10.2012 р.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Імпульс» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 15, ідентифікаційний код 03594632) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а, ідентифікаційний код 20727038, р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805) 1892,37 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.