Рішення № 27739693, 28.11.2012, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 1609/3374/12

28.11.2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

28.11. 2012 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільній частковій власності,визнання права власності та визнання права користування, третя особа -ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 02 квітня 2012 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, який уточнив в поданій до суду 18 квітня 2012 року заяві.

В уточненій позовній заяві посилався на те, що є власником 16/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3 є братом позивача та власником 4/50 частин житлового будинку. Вказував, що ОСОБА_4 є власником 17/50 частин зазначеного домоволодіння, а ОСОБА_3 -додатково є власником 13/50 частин житлового будинку.

Позивач вказував, що фактично користується квартирою № 1, яка складає 20/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 власником якої до смерті була ОСОБА_5

Вказував, що після смерті ОСОБА_5 успадкував 16/50 частин домоволодіння.

Вважає, що 4/50 частин спірного домоволодіння, які належать відповідачу ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 є незначною часткою, яка не може бути виділена в натурі.

Просив суд припинити право ОСОБА_3 на 4/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 в тому числі на гараж літ. «Б,б». Просив суд визнати за ним право власності на зазначені 4/50 частини житлового будинку, стягнувши з нього на користь ОСОБА_3 їх вартість. Також просив суд визнати за ним право користування частиною житлового будинку за вказаною адресою, а саме -квартиру № 1, гараж «Б.б».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач ОСОБА_3 щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Інші особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2009 року є власником 16/50 частин житлового будинку в АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2009 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 є власником 4/50 частин житлового будинку в АДРЕСА_1

Також відповідач ОСОБА_3 є власником 13/50 части зазначеного домоволодіння відповідно до рішення Київського районного народного суду м. Полтави від 22 березня 1988 року.

Загальна частка в праві спільної часткової власності в домоволодінні відповідача ОСОБА_3 складає 17/50.

Третя особа ОСОБА_4 згідно з рішенням Київського районного народного суду м. Полтави від 22 березня 1988 року є власником 17/50 частин спірного домоволодіння .

Відповідно до ст. 365 ЦК України, на яку посилається позивач в поданій до суду позовній заяві, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Нормами статей 317, 319 ЦК України, на які також посилається позивач в поданій до суду позовній заяві встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як встановлено судом, спільним майном сторін по справі є домоволодіння по провулку АДРЕСА_1 а частки співвласників складають: ОСОБА_3 - 17/50, ОСОБА_4 -17/50, ОСОБА_1 -16/50.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 фактично проживає в будинку по АДРЕСА_1 іншого житла не має.

Частка відповідача ОСОБА_7 в розмірі 17/50 частин домоволодіння не може бути оцінена судом як незначна, а позбавлення його такої частки завдасть істотної шкоди його інтересам, а також інтересам членів його сім'ї, які, як встановлено судом, проживають разом з ним в будинку по АДРЕСА_1

Будь-які правові підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_3 його частки в розмірі 17/50 частин в праві спільної часткової власності на спірне домоволодіння відсутні.

АДРЕСА_1 не є окремим об'єктом права власності, тому посилання позивача ОСОБА_1 в поданій до суду заяві про те, що відповідач ОСОБА_3 має 4/50 частин домоволодіння, і така частка є незначною, не заслуговує на увагу.

Не є таким окремим об'єктом права власності в розумінні ст. 365 ЦК України і 20/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 на чому фактично ґрунтуються вимоги ОСОБА_1

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення права ОСОБА_3 на 4/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 в тому числі на гараж літ. «Б,б», а також про визнання за ним право власності на зазначені 4/50 частини житлового будинку із стягненням з нього на користь ОСОБА_3 їх вартості є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відсутністю правових підстав для припинення права відповідача ОСОБА_3 на частку в спільній частковій власності, суд не вбачає і підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 права користування частиною житлового будинку, яка в технічному паспорті позначена як квартира № 1.

При цьому судом враховується, що позивач ОСОБА_1 фактично та безперешкодно користується частиною житлового будинку по АДРЕСА_1 що складається з приміщень, позначених в технічному паспорті на домоволодіння як квартира № 1 та складається з приміщень: 1-2 передпокій, 1-3 кухня, 1-4 вбиральня, 1-5 коридор, 1-6 житлова кімната, 1-7 кладова, ІУ тамбур.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права користування відповідними приміщеннями та господарськими спорудами судом також враховується, що згідно з висновком № 850/851 від 21 вересня 2012 року судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що після прийнятого судом рішення 22 березня 1988 року про розподіл домоволодіння між трьома співвласниками в житловому будинку по АДРЕСА_1 проводились перебудови, була добудована частина будинку. Після перебудов і добудов в будинку перерахунок ідеальних часток не проводився.

Гараж літ. «Б,б», на який позивач просить суд визнати за ним право користування, є господарською спорудою, що входить до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 не є окремим об'єктом права власності. Визнання права користування гаражем виключно за позивачем, потягне за собою порушення прав відповідача як співвласника домоволодіння.

З цих підставі вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права користування частиною житлового будинку з відповідним складом приміщень та гаражем є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати, в тому числі і за проведення судової експертизи, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають йому відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільній частковій власності,визнання права власності та визнання права користування відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко