Ухвала суду № 27738695, 22.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №213/1382/12

Головуючий у 1-й інстанції: Кривенко Д.Т.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Липовецького районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивачі до суду 22 листопада 2012 року не з"явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач до суду також не прибув, однак надав заяву (вх.№56249/12 від 22 листопада 2012 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, позивачі 15 червня 2012 року звернулись до Липовецької районної державної адміністрації із клопотаннями про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га, розташованої біля АДРЕСА_1 До вказаних клопотань позивачами було додано графічні матеріали, на яких було вказане бажане місце розташування земельних ділянок.

Оскільки у місячний строк дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок або мотивовану відмову у його наданні Липовецька РДА не прийняла, позивачі, вказуючи на порушення останньою вимог ст.ст. 116, 118, 121, 122 Земельного Кодексу України, звернулись до суду із зазначеними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.116 Земельного кодексу, передбачено, що набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації " від 9 квітня 1999 року N 586-XIV, що є спеціальним законом, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, передбачено, що місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій. Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обгрунтовану відповідь.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи,

Липовецька РДА після отримання та розгляду клопотання позивачів направила останнім відповідь про неможливість надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою, так як ними у клопотаннях не було визначено підстави набуття права на землю, а саме: у власність чи у користування.

Зокрема, така відповідь на клопотання позивачів направлена на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 16 липня 2012 року,а на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - 13 липня 2012 року.

Факт направлення позивачам відповіді доведено наявними в матеріалах справи, а саме листами Липовецької районної державної адміністрації від 13 липня 2012 року за №01-18/2260; від 16 липня 2012 року за №01-18/2269; від 16 липня 2012 року за №01-18/2268.

Так, місячний строк на надання відповіді на клопотання позивачів закінчився о двадцять четвертій годині 14 липня 2012 року, який припав на вихідний день субота. Однак відповідно до приписів ч.6 ст.103 КАС України, останням днем строку в такому випадку є перший після нього робочий день, тобто 16 липня 2012 року.

З огляду на викладене та у контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про дотримання відповідачем норм ст.38 Закону України "Про місцеві районні державні адміністрації" щодо надання обгрунтованої відповіді на їх клопотання, дотримався строків прийняття рішення, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а відтак не допустив бездіяльності та не порушив ч.2 ст.19 Контитуції України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивачів не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т. О.

Боровицький О. А.