Постанова № 27732639, 02.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3695/11/2770

02.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Укршиптранс"- Єршенко Олександр Вячеславович довідка АА№134896 від 24.03.2009,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.12,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В ) від 24.02.12 у справі № 2а-3695/11/2770

за позовом Приватного підприємства "Укршиптранс" (бухта Казачья, 18 кв. 38,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.02.2012 адміністративний позов Приватного підприємства "Укршиптранс" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0001851510/0 від 29 серпня 2011 року про застосування до Приватного підприємства "Укршиптранс" штрафної санкції у розмірі 1 957,60 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Укршиптранс" (далі -ПП "Укршиптранс") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі -ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001851510/0 від 29.08.2011 про застосування до ПП "Укршиптранс" штрафної санкції на суму 1957, 60 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю вини в діях позивача, які призвели до порушення строків перерахування до бюджету єдиного податку. Позивач вважає дії відповідача по застосування до нього штрафної санкції протиправними.

Апеляційним розглядом встановлено, що 16.08.2011 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена камеральна перевірка розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за 2 квартал 2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 3681/15-1/36401446, яким було встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку визначеного ст. 4 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 № 746.

29.08.2011 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001851510/0 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 1 957, 60 грн.

На підставі ст. 56 Податкового кодексу України від 06.07.2005р. № 2747-ІV вказане повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку.

05.09.2011р. була подана скарга (вх. № 1610/10 від 05.09.2011р.) до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополі № 2507/10/25-064 від 21.09.2011р. скарга залишена без задоволення.

29.09.2011р. позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України № 3964/6110-2215 від 20.10.2011р. оскаржуване повідомлення - рішення та рішення ДПА м. Севастополя № 2507/10/25-064 від 21.09.2011р. були залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

13.07.2011р. позивачем до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя був поданий розрахунок сплати єдиного податку та копія платіжного доручення про сплату єдиного податку.

21.07.2011р. у банківській виписці № 26 від 13.07.2011р. було виявлено повернення грошових коштів, сплачених як єдиний податок, на розрахунковий рахунок позивача.

22.07.2011р. після уточнення правильних реквізитів єдиний податок був сплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 22.07.2011р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач не мав наміру ухилитися від сплати податку, оскільки він добросовісно перерахував грошові кошти зі сплати єдиного податку за реквізитами, які йому були підтверджені повноважними особами відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитись з огляду на наступне.

Позивач вважає, що штрафні санкції до нього застосовані неправомірно з вини представника ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі, якою було перевірено розрахунок сплати єдиного податку та реквізити платіжного доручення про сплату єдиного податку ( зі слів позивача), так і з вини Державного казначейства, яке у відповідності до п.2.31 Інструкції «про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 р. зобов'язано було перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його код, що зазначені в електронному розрахунковому документі і було зобов'язано зарахувати кошти на рахунок отримувача, у разі якщо вони збігаються.

Однак, відповідно п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України (надалі - Кодекс), якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, передбачений штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів.

Відповідно до п. 4 Указу за результатами господарської діяльності за звітний період суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно з п.3 Указу суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Підпунктом 3 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Кодексу в частині оподаткування суб'єктів малого підприємства Указ застосовується з урахуванням таких обставин: єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу.

Відповідно до п.5 Указу суб'єкти малого підприємства несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством.

Також відповідно до п.36.1 ст.36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи та згідно з п. 36.5 ст. 36 цього Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Також, згідно з п.2.3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.03.2004 р. за N 377/8976 (надалі - Інструкція); відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Реквізити платіжного доручення про сплату єдиного податку загальнодоступні та відображені у наказі Міністерства фінансів України від 14 січня 201 1 року N 11 «Про бюджетну класифікацію»із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2011 року N 50.

Крім того п.1.49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Тобто в п.48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу не передбачено, що уповноважена особа органу державної податкової служби повинна перевіряти правильність зазначених платником реквізитів банку отримувача на сплату єдиного податку.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, а також при невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.3, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 24.02.12 у справі № 2а-3695/11/2770 - скасувати.

3. Прийняте нову постанову.

4. У задоволенні позову Приватного підприємства "Укршиптранс" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта