Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-109/12/0170/21
30.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Фокіна Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий Крим Сервіс"- Іщенко Валентина Іванівна, довіреність № б/н від 09.07.12
представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Абсеметов Зекер'я Неджванович, довіреність № 73/9/10-00 від 03.03.12
представник відповідача, Державної податкової адміністрації АР Крим- Терещенко Інна Сергіївна, довіреність № 30/9/10-209 від 27.01.12
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 16.07.12 у справі № 2а-109/12/0170/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий Крим Сервіс" (вул. Сердюкова, буд.9-А кв.27,Новофедорівка,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96574)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Курортна 57,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)
Державної податкової адміністрації АР Крим (вул. А. Невского, 29,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий Крим Сервіс" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, Державної податкової адміністрації АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,- задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0001272301 від 12.12.2011 р.
Не погодившись з даною постановою суду, Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий Крим Сервіс" звернулось з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача ДПА в АР Крим щодо визнання угод між позивачем та ПП ОСОБА_6, ТОВ "Юж-комплект-сервіс", ТОВ "ПО Енергоремонт" нікчемними, визнати протиправними дії відповідача ДПА в АР Крим щодо встановлення порушень стосовно заниження позивачем податку на прибуток у сумі 22992 грн. що потягло за собою прийняття Сакською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. № 00012722301 на загальну суму 28740,00 грн., визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сакської ОДПІ від 12.12.2011р. № 00012722301 на загальну суму 28740,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевірка проведена із порушенням законодавства, висновки, що викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є нечинним.
Апеляційним розглядом встановлено, що з 10.11.2011р. по 16.11.2011р. Державною податковою адміністрацією в АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2011р., за результатом якої був складений акт перевірки від 23.11.2011р. №3/23-2/34973848 (т.1 а.с.85-145) (далі -акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на 22992 грн.
На підставі акту перевірки Сакською ОДПІ в АР Крим було прийняте податкове повідомлення -рішення № 0001272301 від 12.12.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 28740,00 грн., у тому числі 22992,00 грн. за основним платежем та 5748,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що є необґрунтованими висновки відповідача, зроблені за наслідком проведеної перевірки, про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 22992,00 грн., у зв'язку з чим безпідставним є нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5748,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем укладено договір кредитування на генерального підряду на капітальне будівництво № 2 від 04.01.2010р. на капітальне будівництво двох житлових будинків за адресою м. Саки, вул. Курортна, 83В, згідно якого підприємство виступає генпідрядником, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6 замовником.
Разом з тим, позивачем укладені договори на субпідряд з постачальниками: із ТОВ "Юж-комплект-сервіс"№ 9 від 09.06.2010р. на виконання загальнобудівельних робіт; із ТОВ "ПО Енергоремонт"№ 0103-9 від 01.03.2011р. на виконання загальнообов'язкових робіт.
У виконання зазначених договорів видані видаткові накладні, податкові накладні, складені акти прийому виконаних робіт.
З акта перевірки вбачається, що скоригований валовий дохід, відображений в Деклараціях з податку на прибуток за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р. склав 3419201 грн., за даними перевірки -1573742 грн. Відхилення у сумі 1845459 грн. утворилось за рахунок виключення зі складу валового доходу нікчемних угод, складених між позивачем та ПП ОСОБА_6, ТОВ "Юж-комплект-сервіс", ТОВ "ПО Енергоремонт"на загальну суму 1937427 грн. та збільшення доходів за рахунок приросту балансової вартості запасів у сумі 91968 грн.
Разом з тим, в акті перевірки відображено, що скориговані валові витрати, відображені в Деклараціях з податку на прибуток за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р. склали 3310685 грн., за даними перевірки -1373258 грн. Відхилення у сумі 1937427 грн. утворилось за рахунок виключення зі складу валових витрат нікчемних угод між позивачем та ПП ОСОБА_6, ТОВ "Юж-комплект-сервіс", ТОВ "ПО Енергоремонт"на загальну суму 1937427 грн., заниження убутку балансової вартості запасів у 1 кварталі 2011 року у загальній сумі 52955 грн. (рядок 04.2 Декларації) та завищення витрат (рядок 04.1 Декларації) за рахунок не підтвердження списання матеріалів по актах виконаних робіт на загальну суму 52955 грн.
Таким чином, перевіряючими під час перевірки збільшено валовий дохід підприємства на суму 91968 грн. (1845459-1937427) та обчислений податок на прибуток у сумі 22992 грн.
З метою встановлення обставин по справі, судом першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу. Висновок судової економічної експертизи від 12.06.2012р. №42/12 залучений до матеріалів справи.
З висновку судової економічної експертизи вбачається, що експертом були досліджені документи, на підставі яких позивачем були сформовані скориговані валові витрати та скоригований валовий доход у періоді, що був охоплений перевіркою.
У висновку експертизи експерт зазначив, що усі надані на дослідження первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному законодавству. Товари, послуги отримані позивачем, оприбутковані та використовувались у господарській діяльності, що підтверджується документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (головні книги, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості (по рахункам 28, 30, 31, 361, 37), договори, податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку.
З дослідження вказаних документів експертом було встановлено, що вони підтверджують в повній мірі здійснення будівельно-монтажних та інших робіт.
При проведенні експертного дослідження встановлено, що валові витрати позивача за період 2010 -1 квартал 2011 року по даним бухгалтерського обліку на підставі видаткових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до чинного законодавства склали 3418785 грн., у т.ч. за 3 квартали 2010р. -138058 грн., 4 квартал 2010 року -2904080 грн., у 1 кварталі 2011 року -376647 грн. Розбіжності з актом перевірки склали 2045527 грн. в бік збільшення валових витрат підприємства, розбіжності з деклараціями на прибуток склали 108100 грн. в бік збільшення; скоригований валовий доход, то розбіжності з актом перевірки склали 1937427 грн. в бік зменшення.
Також, експертом було досліджено формування приросту (убутку) та формування об'єкту оподаткування за період з 01.04.2009р. по 30.04.2011р.
За наслідком дослідження вказаних документів позивача за період з 01.04.2009р. по 30.04.2011р., експерт дійшов висновку, що висновки, що викладені в Акті перевірки № 3/23-2/34973848 від 23.11.2011р. щодо заниження податку на прибуток у сумі 22992,00 грн. не підтверджуються. Розбіжності з актом перевірки склали 27675 грн. в бік зменшення податку на прибуток підприємства, розбіжності з деклараціями на прибуток склали 4683 грн. в бік зменшення податку на прибуток підприємства.
Оцінивши залучені до матеріалів справи документи, які досліджувалися експертом, зокрема податкові накладні, а також виписані даними контрагентами видаткові накладні, акти здавання -приймання робіт (надання послуг), судова колегія вважає, що вони, в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами та свідчать про здійснення господарських операцій.
З аналізу документів наданих на підтвердження здійснення позивачем з вказаними вище контрагентами операцій, документів, які були досліджені експертом, судова колегія дійшла висновку, що вони складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"та згідно до п. 2.4 Положень про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995, оскільки мають всі необхідні реквізити. Витрати, вказані в представлених на дослідження документах, відповідають вимогам п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Виписані постачальниками податкові накладні також підтверджують здійснення господарських операцій.
Складені документи вказують на оприбуткування отриманих робіт та відображення їх в бухгалтерському обліку. Отже проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів позивача, а отже є господарськими операціями.
Слід вказати, що обставини щодо наявності у позивача первинних документів не заперечувалися відповідачем по суті. Акт перевірки не містить встановлення порушень заповнення податкових та витратних накладних виписаних контрагентами.
За таких підстав, враховуючи положення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для віднесення до валових витрат та валового доходу вищезазначених сум за перевіряємий період.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Судова колегія відзначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із зазначеними контрагентами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Під час розгляду справи судом встановлено, що по операціям, що були предметом перевірки із зазначеними контрагентами, позивачем не тільки отримані роботи, але й сплачена їх вартість.
Таким чином, зміст правочинів з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів, ці документи були належним чином оформлені.
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач з контрагентами свої обов'язки за договірними зобов'язаннями виконали в повному обсязі.
Встановлені судом першої інстанції факти також підтверджуються висновком судово-економічної експертизи, яку судова колегія вважає повною та обґрунтованою і приймає в якості доказу у справі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених за наслідком проведеної перевірки, про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 22992,00 грн., у зв'язку з чим безпідставним є нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5748,00 грн.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.12 у справі № 2а-109/12/0170/21 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 листопада 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта
Судове рішення № 27732577, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-109/12/0170/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: