Ухвала суду № 27728711, 21.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12010/11/0170/15

21.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін: не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 15.03.12 у справі № 2а-12010/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" (вул. Київська, 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, - задоволено.

Визнано протиправним дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" за серпень 2011 року.

Зобов'язано Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" за серпень 2011 р в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан" 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкан" (далі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Данкан" за серпень 2011 року податковою звітністю, зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Данкан" за серпень 2011 р в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованими діями податкового органу щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року документом податкової звітності, у зв'язку з відсутністю підстав, встановлених діючим законодавством, для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача документом податкової звітності. Позивач зауважує, що дія рішення про анулювання реєстрації платника податку ТОВ "Данкан" на час подання декларації було зупинено, тому у відповідача були відсутні правові підстави для невизнання податкової декларації документом податкової звітності, яка подана позивачем з дотриманням податкового законодавства, яким врегульовані порядок подання та заповнення декларації з податку на додану вартість.

Апеляційним розглядом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 35338012, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 17.08.2007 року, є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2011 року ДПІ в м Сімферополі АРК отримана податкова декларація з податку на додану вартість позивача за серпень 2011 року з додатками.

Згідно повідомлення від 26.09.2011 року №41462/10/28-4. декларація з податку на додану вартість позивача за серпень 2011 року не вважається податковою декларацією та позивачу відмовлено у прийнятті вказаної декларації, у зв'язку з тим, що в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року не заповнений обов'язковий реквізит -підпис головного бухгалтера, ТОВ "Данкан" не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2011 року податковою звітністю не ґрунтуються на законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, а тому є протиправними.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України)

Порядок складання податкової декларації, обов'язкові реквізити податкової декларації передбачені ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.1. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. 48.5. ст. 48 податкового кодексу України Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

Згідно до п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Під час судового засідання судом першої інстанції досліджена надана позивачем декларації та будь-яких порушень наведених норм законодавства під час заповнення декларації з боку позивача, в тому числі відсутність підпису головного бухгалтера, судом першої інстанції не виявлено.

Декларації позивачем заповнена за формою, встановленою Наказом Державної податкової адміністрації України від "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України);

у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Щодо посилання представника відповідача на анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, як на підставу для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість документом податкової звітності, судом першої інстанції вірно зазначене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2011 року по справі № 2а-8138/11/0170/12, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011 року визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №341/15-2 від 29.06.11р; Зобов'язати ДПА України вчинити дії протягом 10 днів з дня набрання законної сили Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2011 по справі № 2а-8138/11/0170/12 щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан"(ІПН 100092247).

Під час розгляду справи Ухвалою суду від в 11.07.2011 року вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №341/15-2 від 29.06.11р. про анулювання реєстрації платника ПДВ до набрання законної сили рішення у справі.

Відсутність даних про позивача як платника податку на додану вартість в електронному реєстрі платників податку на додану вартість не позбавляє його прав платника податку на додану вартість з моменту прийняття ухвали про забезпечення позову у справі № 2а-8138/11/0170/12.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість позивача у зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість, до набрання судового рішення по справі законної сили.

Судова колегія зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. N 1172/11/13-10.

Судова колегія також зазначає, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно дост. ст. 48, 49 Податкового кодексу України.

Право же привласнювати декларації статус "невизнана як податкова декларація", податковим законодавством України не передбачено.

Крім того, судова колегія зауважує, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України у податкового органу взагалі відсутні повноваження щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто привласнення ній статусу "невизнана як податкова декларація", оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Судова колегія підкреслює, що під час апеляційного розгляду справи заявником апеляційної скарги не надано доказів наявності передбачених ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України підстав, які б дозволяли податковому органу відмовити у прийнятті податкової декларації позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2011 року податковою звітністю не ґрунтуються на законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, а тому є протиправними.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Наведені положення законодавства свідчать про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.12 у справі № 2а-12010/11/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта