Ухвала суду № 27728538, 21.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6456/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

при секретарі - Рогальовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клівер Естейт»(надалі -позивач або ТОВ «Клівер Естейт») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі -відповідач, апелянт або ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001982208 та №000171503 від 08.05.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2012 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та вирішено її із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДШ у Солом'янському районі м. Киева проведено перевірку TOB «Клевер Естейт»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року, за результатами перевірки якої складено Акт перевірки від 13.04.2012року №1474/22-08/3724349, в якому встановлено порушення позивачем вимоги п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме завищило від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.20.2 податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 10 194 700,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001982208 без дати 2012 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 194 700.00 грн.

Також, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС згідно із пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено перевірку TOB «Клевер Естейт»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.04.2012 року №1571/15-312/1-37243499, в якому встановлено порушення позивчаем: ст. 185. ст. 196, п. 198.2. п. 198.6 ст.198, п. 200.1-200.4. п.200.14 ст.200. п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: TOB «Клевер Естейт»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 10 194 700,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012р. № 0000171503, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування у розмірі 10 194 700.00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 5 097 350,00 грн.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог прийшов до висновку з яким погоджується колегія суддів.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Протоколу №1-102/11 від 02.12.2011 року про проведення прилюдних торгів та на підставі Акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів № 331/17-1 від 05.12.2011 року, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. TOB «Клевер Естейт»придбало на прилюдних торгах нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю з основними засобами торгово-розважальний комплекс «Мега Центр»загальною площею 17761,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49.

Зазначене майно належало на праві власності TOB «Майстер Центр»на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ № 195720, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 09.02.2009 року, про що зазначено в Акті про проведення прилюдних торгів № 331/17-1 від 05.12.2011 року.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що нерухоме майно, придбане позивачем за результатами прилюдних торгів передано позивачу - TOB «Клевер Естейт»безпосередньо попереднім власником - TOB «Майстер Центр», що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлової будівлі від 02.12.2011 року, складеним сторонами у М.Чернігові за місцем знаходження нерухомого майна.

За результатами проведення прилюдних торгів, на підставі Протоколу № 1-102/11 від 02.12.2011 року та Акту про проведення прилюдних торгів № 331/17-1 від 05.12.2011 року TOB «Клевер Естейт»платіжним дорученням №156 від 02.12.2011 року здійснило перерахування грошових коштів за придбане нерухоме майно на рахунок Державної виконавчої служби України на загальну суму 61 168 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 194 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 156 від 02.12.2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України операція з примусового продажу майна на прилюдних торгах є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, за результатами прилюдних торгів, проведених посередником-організатором ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на виконання Договору № 102/11 від 14.11.2011 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна відбувся перехід права власності на майно від попереднього власника - TOB «Майстер Центр»до нового власника - TOB «Клевер Естейт». Отже, відбулось і постачання товару у розумінні вимог пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове зобов'язання за результатами примусового продажу арештованого майна виникає саме у продавця - власника майна, у спірному випадку це TOB «Майстер Центр».

Колегія суддів зазначає, що TOB «Клевер Естейт»виконало усі покладені на нього чинним законодавством обов'язки для правомірного включення до складу податкового кредиту суми

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція в апеляційної скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Частиною 2 ст. 72 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 26.06.2012 р., та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.