Ухвала суду № 27724291, 22.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року справа №2а/0570/11981/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенко Д.В. та Чумака С.Ю.

секретар Діденко О.С.

за участі представника позивача Помялової Я. О.,

представника відповідача Полякової О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11981/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0000642344,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0000642344.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковою інспекцією при встановленні порушення товариством позивача пунктів 3.5. та 3.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою правління Національного Банку України № 637 від 15 грудня 2004 року не враховані пункти 3.7 та 3.10 зазначеного положення, якими передбачені особливості оформлення операцій щодо здавання готівки до банку. Незастосування зазначених пунктів призвело до безпідставного застосування за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням штрафних санкцій в сумі 9253,12 грн. В частині висновків акту перевірки про ненадання позивачем розрахункових документів на підтвердження сплати покупцем готівкових коштів, які стали підставою застосування штрафних санкцій в сумі 6174,65 грн., позивач зауважував на їх безпідставності та невідповідності фактичним обставинам, що мали місце, оскільки до перевірки надавалися належним чином оформлені розрахункові документи, оформлені у відповідності до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг», що викладені в акті перевірки № 263/22-2/04719432 віл 24 липня 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000642344 від 8 серпня 2012 року про застосування до Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15427,77 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що частково не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані усі обставини справи, порушено норми процесуального права, а саме ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 04719432, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100250234.

З 1 червня по 17 липня 2012 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 24 липня 2012 року № 263/22-2/04719432 (надалі - акт перевірки).

Відповідачем 8 серпня 2012 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 0000642344, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 15 427,77 грн.

Правовою підставою застосування зазначених штрафних санкцій відповідач визначив встановлення порушення позивачем пункту 2.11. розділу 2, пунктів 3.1., 3.2., 3.5., 3.6. розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року.

За вищенаведеними правовідносинами суд першої інстанції правильно визначив коло нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини і колегія суддів погоджується з мотивуванням, викладеним в постанові.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) затверджений Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320 (надалі за текстом Положення).

У відповідності до вимог пункту 1 Положення ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8 вказаного Положення виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Главою 5 Положення передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів. Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Пунктом 5.2. Положення передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи (п. 5.2).

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (п. 5.3).

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року встановлено, що до юридичних осіб всіх форм власності у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як вбачається з матеріалів справи, наказами Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» № 1/1 від 04 січня 2010 року встановлений ліміт готівки в касі в сумі 150,00 грн., № 16/1 від 4 січня 2011 року в сумі 170,00 грн., № 2 від 03 січня 2012 року в сумі 170,00 грн. (арк. справи 112-114).

Втім, в ході перевірки представниками податкової інспекції встановлено, що підприємство позивача проводило видачу готівкових коштів із каси підприємства по видатковим касовим ордером, за допомогою касира, яка самостійно сплачувала через відділення банку готівку для зарахування на поточний рахунок. У видаткових ордерах № 134 від 30 грудня 2011 року на суму 1749,88 грн., № 133 від 29 грудня 2011 року на 2500,00 грн. та № 62 від 13 вересня 2010 року на суму 814,12 грн. відсутні дані про одержувачів коштів та їх підписи (у видатковому касовому ордері напроти реквізиту видано повинно стояти П.І.Б. касира або особи, уповноваженої видати заробітну плату та у графі підпис має стояти підпис отримувача), чим порушено пункти 3.5. та 3.6. розділу з Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року. Суму коштів визначену в цих видаткових ордерах додано відповідачем до залишку на кінець дня та виведено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 4 626,56 грн., у т.ч. станом на 30 грудня 2011 року на 1 606,21 грн., 29 грудня 2011 року на 2 356,23 грн., на 3 вересня 2010 року на 664,12 грн., як то передбачено пунктами 3.5. та 7.24 Положення.

Пунктом 3.5 ст.3 Положення передбачено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

До матеріалів справи долучені копії видаткових ордерів № 134 від 30 грудня 2011 року на суму 1749,88 грн., № 133 від 29 грудня 2011 року на 2500,00 грн. та № 62 від 13 вересня 2010 року на суму 814,12 грн. (арк. справи 115, 117, 119).

Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалося представниками сторін за допомогою наведених видаткових ордерів підприємством позивача оформлювалася видача готівки з каси для здавання її до банку.

Згідно пункту 3.7. Положення, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Згідно пункту 3.10 Положення у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, платіжними картками, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.

Таким чином, виходячи з викладеного вище вбачається, що вимоги пунктів 3.5. та 3.6. зазначеного Положення стосуються лише випадків видачі коштів з каси фізичній особі та не стосуються випадків оформлення видатковими касовими ордерами видачі готівки підприємством для здавання її до банку. В ході судового розгляду справи позивачем надані квитанції № 264906 від 3 вересня 2010 року, № 22 від 9 грудня 2011 року та № 7 від 30 грудня 2011 року (арк. справи 116, 118, 120), що підтверджують здавання готівки до банку.

В акті не зазначено про встановлення в ході перевірки не відображення зазначених операцій в касовій книзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про невідповідність висновків акту про перевищення позивачем залишку готівки в касі внаслідок порушення позивачем пунктів 3.5 та 3.6 розділу 3 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті, що призвело до безпідставного застосування штрафних санкцій на підставі абзацу 2 пункту 1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм із регулювання готівки» в сумі 9 253,12 грн. (4 626,56 грн. х 2).

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15 грудня 2004 року, встановлений обов'язок підзвітної особи у встановлений строк подати звіт про використання коштів, наданих під звіт, разом з документами, що підтверджують витрати.

Пунктами 3.1 та 3.2. Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно викладеного в акті перевірки протягом 2010 - 2011 років підприємством позивача прийняті від підзвітних осіб звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 201 від 28 листопада 2011 року, № 199 від 29 листопада 2011 року, № 126 від 30 липня 2011 року, № 115 від 12 липня 2011 року, № 114 від 10 липня 2011 року, № 118 від 7 липня 2011 року, № 45 від 15 лютого 2011 року, № 44 від 14 лютого 2011 року, № 31 від 08 лютого 2011 року, № 36 від 31 січня 2011 року, № 21 від 25 січня 2011 року, № 11 від 21 січня 2011 року, № 19 від 20 січня 2011 року, № 20 від 20 січня 2011 року, № 4 від 05 січня 2011 року, № 176 від 16 грудня 2010 року, № 175 від 15 грудня 2010 року, № 165 від 10 грудня 2010 року, № 173 від 08 грудня 2010 року, № 64 від 09 червня 2010 року, № 63 від 07 червня 2010 року, № 88 від 25 серпня 2010 року, № 90 від 16 вересня 2010 року, № 101 від 24 вересня 2010 року, № 106 від 22 вересня 2010 року, № 110 від 01 жовтня 2010 року, № 114 від 01 жовтня 2010 року, № 133 від 22 жовтня 2010 року, № 132 від 11 жовтня 2010 року (т. 1 арк. справи 200, 202, 198, 196, 191, 187, 181, 177, 185, 173, 171, 167,165, 161, 157, 153, 217, 151, 149, 210, 213, 214, 121, 132, 126, 143, 135, 147, 145), до яких не надано копій платіжних документів, які б підтверджували сплату готівкових коштів виданих під звіт в сумі 6 174,65 грн. В ході судового розгляду представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що до звітів підзвітними особами надані товарні чеки, які не відповідають зразкам бланків розрахункових документів, що використовуються суб'єктам господарювання при проведенні розрахункових операцій , затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 19 квітня 1993 року та пунктом 2.6. Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 1 грудня 2000 року.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Аналогічне визначення розрахункової операції міститься в статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

Положеннями зазначених нормативно правових актів передбачено визначення товарного чеку як розрахункового документу, а тому оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків є правомірним. Положення нормативно-правових актів, на які посилається відповідач не затверджено форми товарних чеків, а тому колегія суддів вважає що товарні чеки як розрахункові документи можуть складатися в довільній формі.

Абзацом 6 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року передумовою застосування штрафних санкцій визначено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. Як вбачається зі змісту акту перевірки податковою інспекцією не встановлено не додання до звітів про використання коштів товарних чеків, а тому штрафні санкції в сумі 6174,65 грн. на підставі абзацу 6 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані безпідставно. Наведене свідчить про протиправність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000642344 від 8 серпня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 6174,65 грн.

З огляду на наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000642344 від 8 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій в сумі 15 427,77 гривень та наявність підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/11981/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11981/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0000642344 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак