Постанова № 27724180, 27.11.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5004/896/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Костюк Ю.В. (довіреність б/н від 01.01.2012р.);

від відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича на рішення господарського суду Волинської області від 28.09.2012 р. у справі № 5004/896/12

за позовом Корпорації «Проун»смт.Короп Чернігівської області

до Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича

м.Нововолинськ Волинської області

про стягнення 41 441 грн. 86 коп. заборгованості по розрахунках,-

До початку судового засідання, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2012р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. здійнено зміну складу колегії суддів, окрім заміни головуючого у справі №5004/869/12. Визначено колегіальний склад: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Василишин А.Р. (арк.справи 136).

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.09.2012р. у справі № 5004/896/12 (суддя Черняк Л.О.) позов Корпорації «Проун» до Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича про стягнення 41 441 грн. 86 коп. заборгованості по розрахунках - задоволено частково. Відповідно до рішення, з Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича (надалі в тексті - ФОП Лисак О.О.) підлягає стягненню на користь Корпорації «Проун»(надалі в тексті -Корпорація) 40 502 грн. 96 коп. попередньої оплати за товар, 243 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 695 грн. 76 коп. -3% річних та 1 653 грн. судового збору. В частині стягнення з ФОП Лисака О.О. 0,12 грн. інфляційних втрат - в позові відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язань за договором поставки підприємець не виконав, продукції не поставив, не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій Позивачем сумі та доказів про намагання поставити продукцію відповідачеві.(арк.справи 95-97).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 28.09.2012р., ФОП Лисак О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої ін станції і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також є недоведеними ті обставини, які господарський суд визнав встановленими, а рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що замовник повинен був надати постачальнику розміри, які мають відповідати конструктиву споруди, однак згоди щодо розмірів недопоставленого товару відповідачем не отримано.(арк.справи 110-111).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 108).

Представник Позивача у судовому засіданні 27.11.2012р. заперечив доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Скаржник-ФОП Лисак О.О. не з'явився і не забезпечив явку свого представника у призначене на 27.11.2012р. судове засідання, натомість надіслав клопотання про перенесення розгляду справи на інший час.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 31.10. 2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 108).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Лисак Олег Олександрович-постачальник та Корпорація «Проун»-покупець 02.06.2011р. уклали договір поставки №1/026, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар (передати у власність покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією повинна бути поставлена покупцю не пізніше 3-х днів з моменту оплати. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною.(п.п. 3.1, 3.2). Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається у Специфікації (додаток №1); розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються на умовах передоплати.(п.п. 4.1, 4.2). Загальна сума договору поставки №1/026 згідно додатку №1 складає 230 000 грн.(арк.справи 13-14).

09.06.2011р. ФОП Лисак Олег Олександрович-постачальник та Корпорація «Проун»-покупець уклали договір поставки №1/0906, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору. Кожна партія товару, що зазначена у Додатку №1 повинна бути поставлена покупцю не пізніше 30-ти днів з моменту оплати. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною.(п.п. 3.1, 3.2). Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається у Специфікації (додаток №1); розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються на умовах передоплати.(п.п. 4.1, 4.2). Загальна сума договору поставки №1/0906 згідно додатку №1 складає 91 000 грн.(арк.справи 15-16).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог вищезазначених договорів поставки Позивач сплатив Відповідачеві 323 000 грн. на умовах попередньої оплати , що стверджується платіжними дорученнями №9913 від 02.06.2011р. на суму 123 000 грн., №9928 від 09.06.2011р. на суму 120 000 грн., №9937 від 15.06.2011р. на суму 15 000 грн., №10004 від 15.07.2011р. на суму 30 000 грн., №10106 від 26.08.2011р. на суму 15 000 грн., №10142 від 12.09.2011р. на суму 20 000 грн.(арк.справи 17, 19, 22, 24, 27, 29).

Матеріалами справи також стверджено, що протягом 30.06.2011р. - 08.07.2011р. ФОП Лисак О.О. на виконання договору поставки №1/0609 від 09.06.2011р., згідно видаткової накладної №РН-0000005 від 30.06.2011р. передав, а Корпорація - прийняла будівельних матеріалів на загальну суму 91 000 грн., чим виконано умови договору поставки №1/0609 у повному обсязі.(арк. справи 81).

Крім того, на виконання договору поставки №1/026, згідно накладних №РН-0000004 від 30.06.2011р. та №РН-0000006 від 08.07.2011р., ФОП Лисак О.О. передав, а Корпорація - прийняла будівельні матеріали (каркас з алюмінієвих профілів з декоративною накладкою в кількості 202,58 м2 та склопакети 4-10-4е-10-6 в кількості 141,16 м2) на загальну суму 191 497 грн. 04 коп.(арк. справи 80).

Враховуючи зазначені обставини, недопоставка Відповідачем товару на суму 40 502 грн. 96 коп. згідно договору поставки №1/026 свідчить, що з 13.10.2011р. останній безпідставно кори-стується коштами Позивача.

Пропозиція поставити товар або повернути 40 502 грн. 96 коп. попередньої оплати, яка вбачається з претензії Позивача від 21.10.2011р., - залишена останнім без задоволення.(арк.справи 32). Разом з тим, у відповіді від 06.03.2012р. ФОП Лисак О.О. зазначив, що причиною недопоставки вважає ненадання Позивачем специфікації з розмірами виробів.(арк.справи 35-36).

Позивач листом №32/11-ю від 17.11.2011р. повідомив Відповідача, що через порушення умов договору поставки №1/026, договір розірвано в односторонньому порядку, згідно п.1.ч.1 ст. 611 ЦК України.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту сплати обумовленого договорами поставки авансу - між сторонами у справі виникли відносини поставки, оскільки момент оплати товару не співпадає у часі з моментом передачі товару.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Обов'язок продавця передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), якому кореспондує обов'язок покупця прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму встановлений ст.655 ЦК України. В силу приписів статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).(ч.1 ст.530 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України).

Сторони у пункті 3.1 договору поставки №1/026 погодили, що партія товару, що узгоджуна відповідною специфікацією повинна бути поставлена покупцю не пізніше 3-х днів з моменту оплати.

Відповідно до п.3 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи - на виконання вимог договорів поставки Корпорація попередньо сплатила відповідачеві 323 000 грн., що складає ціну договорів, однак ФОП Лисак О.О. взяті на себе зобов'язання виконав частково, поставивши будівельні матеріали на суму 282 497 грн. 04 коп. Враховуючи зазначені обставини, а також недопоставку товару та неповернення коштів після отримання вимоги, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань утворилась заборгованість ФОП Лисака О.О. перед Корпорацією, сума якої складає 40 502 грн. 96 коп.

В силу положень ст.625, п.3 ст.693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Перевіривши, на підставі ст.625 ЦК України проведений судом першої інстанції перерахунок 243 грн. 02 коп. втрат від інфляції за грудень 2011р. -червень 2012р. та 695 грн. 76 коп. -3% річних за безпідставне користування коштами протягом 01.12.2011р. - 31.05.2012р., колегія суддів дійшла висновку, що заявлені додаткові вимоги є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, місцевим судом правомірно не взято до уваги посилання Відповідача на відсутність специфікації, розмірів будівельних матеріалів, з урахуванням наступного:

Договір поставки №1/026 та додаток №1 до нього було укладено сторонами 02.06.2011р. Відповідно до п.7.1 договір поставки №1/026 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань. Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору поставки №1/026, вартість кожної партії товару, що поставляється, визначається у специфікації (додаток №1), розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються на умовах передоплати. Обов'язок 100% попередньої оплати Позивачем виконано 12.09.2011р., проте, всупереч умовам п.3.1 договору - поставку у триденний термін Відповідач не здійснив, не здійснив її і протягом семи днів з моменту отриримання вимоги від 21.10.2011р., зайво сплачених коштів -не повернув.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що підприємець Лисак О.О. для належного виконання зобов'язання за договором поставки №1/026 не був позбавлений права (можливості) для додаткового з'ясування у Позивача розмірів дверей, при цьому доказів, які б стверджували створення Позивачем перешкод у цьому - Відповідач суду не надав.

Не надав Відповідач суду і доказів сплати боргу.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відповідача і підстав їх виникнення, рівно як і вмотивованості висновку про обґрунтованість заявленого позову.

В апеляційній скарзі, ФОП Лисак О.О. зазначає про покладення на нього судового збору у розмірі, який більше ніж встановлено законодавством.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.(ч.1 ст.4 Закону). Згідно п.2.1 таблиці ставок судового збору визначено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, який складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, судовий збір не може бути меншим 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява подається до суду.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012р.»від 22.12.2011 року №4282-VI затверджено розмір мінімальної заробітної плати. Станом на 01.01.2012р. він становить 1 073 грн. Отже, мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у 2012 році ставив 1 609 грн. 50 коп.

В підтвердження сплати судового збору Позивачем до позовної заяви додано квитанції № 04ZZ42051 від 03.07.2012р. та №04ZZ44093 від 04.07.2012р. про сплату судового збору на зага-льну суму 1 653 грн., що на 43 грн. 50 коп. перевищує розмір встановлений законом.(арк.справи 5-6).

Проте, здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дану обставину лишив поза увагою -поклавши на Відповідача витрати зі сплати судового збору у повній сумі, сплаченій Позивачем.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи здійснено неправильний розподіл судових витрат, тому, з підстав п.1 ч.1 ст.104 ГПК України - рішення господарського суду Волинської області від 28.09.2012р. у даній справі підлягає зміні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що ст.7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тому, Позивач вправі в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір» звернутися до місцевого господарського суду із заявою про повернення переплаченої суми 43 грн. 50 коп.

Між тим, як вбачається з додатків до апеляційної скарги - Скаржником згідно квитанції №1163.201.1 від 08.10.2012р. сплачено судовий збір у сумі 826 грн. 50 коп.(арк.справи 109).

За подання апеляційної скарги на рішення суду зі спору майнового характеру - ставка судового збору складає 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (1,5 розміри мінімальної заробітної плати, тобто - 50% від суми 1 609 грн. 50 коп.). Зважаючи на викладене, сума судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становитиме 804 грн. 75 коп.

З огляду на зазначені положення законодавства, переплачена Відповідачем сума судового збору 21 грн. 75 коп. за подання апеляційної скарги також підлягає поверненню.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 28.09.2012 р. у справі №5004/896/12 змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 28.09.2012р. у справі №5004/896/12 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисака Олега Олександровича (Волинська обл., м. Нововолинськ, вул.Суворова, 6, код 28826099994) на користь Корпорації «Проун»(Чернігівська обл., смт.Короп, вул.Поштова, 5, код 14220283) 40 502 грн. 96 коп. боргу, 243 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 695 грн. 76 коп. -3% річних та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті рішення суду першої інстанції у справі №5004/896/12 - залишити без змін.

4. Повернути Фізичній особі-підприємцю Лисаку Олегу Олександровичу (Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Суворова, 6, код 28826099994) з Державного бюджету України 21 грн. 75 коп. переплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу №5004/896/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Василишин А.Р.