Постанова № 27723771, 27.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.12 Справа № 5008/571/2012

місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарства»вих. №623 від 03.10.2012 року (вх. №474 від 08.10.2012 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2012 року

у справі № 5008/571/2012

за позовом Прокурора Великоберезнянського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород, в особі Великоберезнянської селищної ради, смт. В.Березний, Закарпатська область

до Державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство», смт. В.Березний, Закарпатська область

про стягнення 38130,96 грн.

За участю представників:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б., старший прокурор відділу (посвідчення №011146);

від Державної екологічної інспекції: Мазуренко А.Є., представник (довіреність в матеріалах справи);

від Великоберезнянської селищної ради: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено присутнім представникам права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженням Керівника апарату суду від 09.11.2012 року №154 (знаходиться в матеріалах справи) призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Зварич О.В., у зв'язку з чим визначено новий склад колегії суддів.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року змінено склад колегії суду, у зв'язку з чим розгляд справи розпочато заново та закінчено прийняттям постанови.

Причини відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 12.11.2012 року.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2012 року у цій справі (суддя Швед С.Б.) позов задоволено, стягнено з Державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство»(надалі ДП «Великоберезнянське лісове господарство») 38130,96 грн. шкоди у зв'язку з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до Державного бюджету України, з яких: 19065,48 грн. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Великоберезнянської селищної ради (50%); 7626,19 грн. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Закарпатської обласної ради (20%); 11439,29 грн. в доход Державного бюджету України (30%); стягнено з ДП «Великоберезнянське лісове господарство»в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, апелянт оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ДП «Великоберезнянське лісове господарство» зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги те, що службові особи відповідача виконали вимоги ст.19 Лісового кодексу України, оскільки саме ними 22.09.2010 року виявлено незаконну рубку дерев, про що складено відповідний акт, який і був підставою для винесення постанови від 17.01.2011 року про порушення кримінальної справи №6400211 за ознаками злочину, передбаченого ст.246 КК України. Також апелянт вказує, що у постанові про порушення кримінальної справи констатується факт спричинення лісовому господарству шкоди у розмірі 38130,96 грн. невстановленими особами. Окрім цього, скаржник зазначає, що жодний з елементів шкоди не притаманний відповідачу, оскільки наявні в діях невстановлених органом слідства осіб, що скоїли злочин, передбачений ст.246 КК України. Апелянт також вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вини працівників відповідача у порушенні вимог ст.105 Лісового кодексу України. Скаржник просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, про відмову у задоволенні позову.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що постійні лісокористувачі, яким являється відповідач, зобов'язані забезпечувати охорону та захист лісових ресурсів. Окрім цього, Прокурор вказує, що працівниками ДП «Великоберезнянське лісове господарство»допущена бездіяльність, яка призвела до заподіяння шкоди. Також Прокурор вказує, що відповідач не позбавлений права заявити позов до винних осіб в порядку регресу. Прокурор просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Великоберезнянська селищна рада відзиву на апеляційну скаргу надала, однак просить розглядати справу у відсутності її представника.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області відзиву на апеляційну скаргу не надала, однак присутній представник заперечив щодо її задоволення, зазначаючи, що відповідач як постійний лісокористувач своєю бездіяльністю допустив порубку лісових насаджень невстановленими особами.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

22 вересня 2010 року працівниками ДП «Великоберезнянське лісове господарство»здійснено перевірку, якою встановлено незаконну порубку лісу в урочищі «Кобалів», що поблизу с. Завосино, в.Березнянського району в кварталі 20 виділ 2, В.Березнянського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство», а саме, 11 дерев породи бук, загальною кубомасою 14,91 м.куб., чим завдано матеріальну шкоду інтересам держави, про що працівниками відповідача складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.09.2010 року.

Постановою від 17.01.2011 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи порушено кримінальну справу по факту скоєння невстановленими особами самовільної рубки в кв.20/2 Великоберезнянського лісництва за ст.146 КК України. Приводами для порушення кримінальної справи стали повідомлення директора ДП «Великоберезнянське лісове господарство», а підставами -наявність ознак злочину в події та наявність фактичних даних, які вказують на вчинення злочину.

Постановою від 13.07.2011 року про зупинення дізнання, винесеною ст. дізнавачем Великоберезнянського РВУ МВС України в Закарпатській області, досудове слідство по кримінальній справі №6400211 зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила злочин.

Статтею 105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, зокрема, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

За результатами проведеної перевірки виявлено факт незаконної рубки дерев невстановленими особами, за що відповідачу і нарахована до відшкодування зазначена у позові сума, однак судами не встановлено, що до такої незаконної рубки причетний відповідач, як і не встановлено що дії останнього були протиправними.

У позовній заяві прокурор також не навів тих обставин, що відповідач причетний до такої незаконної рубки, також не довів їх під час розгляду спору.

Разом з тим місцевим господарським судом встановлено і прокурором не заперечується що за даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.246 КК України, а також те, що особи, які вчинили незаконну порубку лісів у зазначеній вище кримінальній справі, слідством не встановлені.

За приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про рослинний світ»унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У частині 2 ст. 1166 ЦК України вказано, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відтак, для відшкодування заподіяної шкоди необхідна наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Місцевим господарським судом не встановлено, а прокурором не доведено, що дії чи бездіяльність відповідача є неправомірними, а сам факт незаконної рубки дерев невстановленими особами, який покладено в основу позову, за відсутності встановлених у передбаченому законом порядку недотримання, або порушення відповідачем комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, за вказаних обставин не дає правових підстав для покладення цивільно-правової відповідальності, про яку зазначено у позові, на відповідача (аналогічна позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №5019/420/12 та від 14.05.2012 року №5015/6341/11).

При цьому, у разі встановлення за результатами розгляду вказаної вище кримінальної справи осіб, винних у незаконній рубці, останні мають нести відповідальність відповідно до закону, як це передбачено приписами ст.105 Лісового кодексу України.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладено обов'язок довести протиправність поведінки відповідача, однак ні позивачами, ні прокурором не надано жодних доказів, які підтверджували б неправомірність дій відповідача, пов'язаних з незаконною рубкою дерев.

За таких обставин, знайшли своє підтвердження доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2012 року у цій справі слід скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу ДП «Великоберезнянське лісове господарство».

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2012 року у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Краєвська М.В.