Ухвала суду № 27723708, 26.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

26.11.12 Справа № 5015/1332/12 Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, без номера та без дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 1275 від 10.07.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2012 р.

у справі № 5015/1332/12 (суддя -Синчук М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком - фор», смт. Солоницівка

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 53718, 45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ісаєнко М.О. -представник (довіреність від 03.10.2011 р. №357); Дорошенко Н.В.- представник (довіреність від 03.10.2011 р. №358);

від відповідача: ОСОБА_5 -представник; ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ком-фор»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 54583,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі -продажу №МО-10/10 від 18.03.2010 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар (матраци), внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 42385,19 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача 7935,53 грн. -пені, 1536,01 грн. -три проценти річних, 2727,08 грн. -інфляційних втрат, 1609, 50 грн. -судового збору.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Ком-фор» подано заяву про уточнення позовних вимог від 28.05.2012 р. №173, в якій проінформував суд першої інстанції про допущення помилки при формуванні додатків до позовної заяви в даті укладення договору №МО-10/10 від 18.03.2010 р. та просить стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 борг за договором купівлі - продажу №МО-10/10 від 01.03.2010 р., в тому числі штрафні санкції.

18 червня 2012 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з тим, що у первісному розрахунку позову не було враховано суму 654,65 грн., яка 21.11.2011 р. зарахована в оплату накладної №РН-0001459 від 17.05.2011, а відтак сума боргу складає 41730,54 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2012 р. у справі № 5015/1332/12 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком - фор»41730,54 грн. -основної заборгованості, 7738,04 грн. -пені, 1522,79 грн. -3% річних, 2727,08 грн. -інфляційних втрат, 1609,50 грн. -судового збору. В частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 210,71 грн. відмовлено.

З таким висновком місцевого господарського суду не погодилась Фізизична особа-підприємець ОСОБА_2, оскаржив дане рішення в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення по справі дослідив видаткові накладні на поставку товару, але не дослідив докази оплати отриманого ним товару, проігнорувавши норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не взяв до уваги платіжні доручення, відповідно до яких відповідачем перераховано кошти позивачу за поставлений товар у 2011 р., виписки АТ «Прокредит Банк»за період з 01.01.2011 -31.12.2011 р.р.

На думку апелянта, сума основної заборгованості станом на 18.06.2012 р. (дату винесення рішення) згідно договору купівлі -продажу №МО-10/10 від 01.03.2010 р. складає 3939,08 грн.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р., від 21.08.2012 р., від 09.10.2012 р., від 05.11.2012 р. розгляд справи №5015/1332/12 неодноразово відкладався.

В ході розгляду справи представником відповідача надано пояснення про взаєморозрахунки між СПД ФО ОСОБА_2 та ТзОВ «Ком -Фор»за період з 2010 по 2011 р.р., зокрема, вказуючи на той факт, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 3939,49 грн., оскільки останнім здійснювалась часткова проплата за отриманий товар на підставі видаткових накладних та договору №МО-10/10 від 01.03.2010 р., а також здійснено повернення товару.

На підтвердження проведених сторонами господарських операцій відповідач надав звіт Західно -Української аудиторської компанії про взаєморозрахунки СПД ФО ОСОБА_2 з ТзОВ «Ком-Фор», загальна сума заборгованості в якому становить 3939,49 грн.

Судовою колегією з'ясовано, що позивачем та відповідачем укладено договір купівлі -продажу №МО-10/10 від 01.03.2010 р., за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язується передати (поставити) у власність покупцеві товар -матраци, у строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти такий товар, оплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом березня 2010 р. -грудень 2010 р. здійснював оплату одержаних від позивача матраців з зазначенням платежу.

Однак, номери та дати накладних, вказані в поданих відповідачем платіжних дорученнях (а.с.78-88, т.2) не співпадають з номерами та датами накладних, які є предметом спору.

Сторонами складено та підписано акт взаєморозрахунків (а.с.97, т.1), згідно якого станом на 31.12.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором склала 66861,97 грн.

В подальшому на виконання умов Договору позивачем у 2011 році передано у власність, а відповідачем отримано товар на загальну суму 192557,50 грн., згідно видаткових накладних: №РН-0000058 від 12.01.2011 р. на суму 21'885,91 грн., №РН-0000217 від 24.01.2011 р. на суму 858,00 грн., №РН-0000246 від 25.01.2011 р. на суму 7',12 грн., №РН-0000319 від 01.02.2011 р. на суму 16'337,84 грн., №РН-0000320 від 01.02.2011 р. на суму 2',00 грн., №РН-0000449 від 15.02.2011 р. на суму 15'503,41 грн., №РН-0000540 від 22.02.2011 р. на суму 14'612,30 грн., №РН-0000603 від 28.02.2011 р. на суму 1',01 грн., №РН-0000670 від 09.03.2011 р. на суму 17'665,01 грн., №РН-0000675 від 09.03.2011 р. на суму 4',01 грн., №РН-0000823 від 23.03.2011 р. на суму 19'767,78 грн., №РН-0000991 від 05.04.2011 р. на суму 6',74 грн., №РН-0001143 від 18.04.2011 р. на суму 10'594,19 грн., №РН-0001151 від 18.04.2011 р. на суму 716,00 грн., №РН-0001459 від 17.05.2011 р. на суму 9',26 грн., №РН-0001880 від 21.06.2011 р. на суму 9',86 грн., №РН-0002049 від 06.07.2011 р. на суму 7',83 грн., №РН-0002219 від 19.07.2011 р. на суму 7',77 грн., №РН-0002312 від 26.07.2011 р. на суму 13'586,45 грн., №РН-0002338 від 28.07.2011 р. на сум 511,01 грн., №РН-0002339 від 28.07.2011 р. на суму 4',01 грн.,

на загальну суму 192'557,50 грн.

Відповідач стверджує, що за період з 11.01.2011 р. -15.02.2011 р. перераховано на розрахунковий рахунок позивача за отриманий товар 230670,00 грн., про що свідчить виписка банку, в якій відображені платіжні доручення по яких відбувалась проплата. Крім того, зазначає що сума повернутого відповідачем товару позивачу в різні періоди, як зазначається позивачем у письмовому поясненні в обґрунтування позовних вимог від 15.06.2012 р. №197 та встановлено судом першої інстанції складає -24810,39 грн., а відтак борг за отримані матраци складає 3939,08 грн. (66861,97+192557,70-230670,00-24810,39).

У відзиві на апеляційну скаргу від 20.07.2012 р. №236 позивач проінформував суд про те, що станом на 31.12.2010 р. заборгованість відповідача склала 66861,97 грн., в період з 11.01.2011 р., тобто дати першої оплати у 2011 р. по 04.03.2011 р. відповідач в призначенні платежу зазначав номер та дату рахунку -фактри, або видаткової накладної, і кошти підприємством обліковувались як оплата саме цих поставок, в деяких випадках залишок в погашення боргу за 2010 р., що не ввійшов в розрахунок позову. З 15.03.2011 р. відповідачем в призначення платежу зазначалось, що кошти перераховуються в оплату згідно договору №10/10 від 01.03.2010 р. Таким чином, кошти, що надходили від відповідача, обліковувались як оплата товару за накладними більш ранні в хронологічному порядку, серед яких є ті, що не ввійшли в розрахунок позову та в погашення боргу за 2010 р.

З наявної в матеріалах справи виписки АТ «Прокредит Банк»по рахунку №26007200443374.980 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. (а.с. 46-79,т.1) вбачається, що відповідач здійснював оплату матраців позивачу з покликанням, крім видаткових накладних ще й на договір №МО-10/10 від 01.03.2010 р.

Які з прерахованих відповідачем коштів були зараховані позивачем в погашення заборгованості по спірних накладних, ні з матеріалів справи, ні в судовому засіданні встановити неможливо. З цієї ж виписки можна зробити висновок про часткову оплату відповідачем товару, одержаного по спірних накладних.

В розрахунках позивача міститься інформація про часткову оплату та часткове прийняття повернутого товару по заявлених в позовній заяві накладних, однак відсутні покликання на первинні документи, а тому суд не може пересвідчитись у правильності чи хибності доводів позивача.

Відповідно до преамбули Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду за платіжними системами.

Згідно ст. 22. Закону ініціювання переказу коштів здійснюється за допомогою розрахункових документів, зокрема: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

В даному випадку оплата товару здійснювалась на підставі платіжних доручень, що, зокрема, підтверджується випискою банку, в яких такі зафіксовані та сам апелянт вказує на існування таких.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у сукупності з відзивом на неї, судова колегія прийшла до висновку про те, що встановлення об'єктивної істини у справі потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку.

Так, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. зобов'язано сторони провести звірку взаєморозрахунків за поставлений згідно перелічених в позовній заяві накладних та запропонувати перелік питань судовому експерту.

В судове засідання 26.11.2012 р. з'явились представники позивача та відповідача, які подали через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі судово -бухгалтерської експертизи та запропонували на розгляд експерта питання. В даному судовому засіданні представник позивача просив скерувати матеріали справи для експертного дослідження до Харківського науково -дослідного інституту судових експертиз, а представник відповідача -у Львівський науково -дослідний інститут судових експертиз.

Враховуючи ту обставину, що з наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити, по яких видаткових накладних здійснено відповідачем оплату поставленого позивачем товару, а відтак неможливо встановити суму боргу за договором №МО-10/10від 01.03.2010 р., судова колегія з метою з'ясування дійсних обставин справи прийшла до висновку про необхідність проведення у даній справі судово -бухгалтерської експертизи .

Оскільки, в судовому засіданні представники сторін не дійшли спільної згоди, щодо експертної установи, а відтак судова колегія за згодою представників сторін вирішила, що судову -бухгалтерську експертизу у даній справі слід доручити саме Київському науково -дослідному інституту судових експертиз.

У відповідності до вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'ясненні експертом. Остаточне коло питань встановлюється господарським судом.

Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

В зв'язку з призначенням експертизи у даній справі, провадження у справі підлягає зупиненню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, - УХВАЛИЛА:

1. Клопотання позивача без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 2173) про призначення судово -бухгалтерської експертизи задоволити частково .

2. Клопотання відповідача без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 2174) про призначення бухгалтерської економічної експертизи задоволити частково.

3. Призначити у справі № 50151332/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком - фор»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 53718, 45 грн. судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), попередивши їх про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

4. На вирішення експертів поставити наступні питання:

4.1. Яка сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед ТзОВ «Ком -фор»за договором №МО-10/10 від 01.03.2010 р. за товар, поставлений за накладними перелік яких міститься в позовній заяві згідно, наданих сторонами доказів, що містяться в матеріалах справи?

4.2.Визначити загальне сальдо в господарських відносинах між ТзОВ «Ком-фор»і ФОП ОСОБА_2, яке виникло за договором купівлі -продажу №МО-10/10 від 01.03.2010 р. в період з 1 березня 2010 р. до 18 червня 2012 р., з врахуванням штрафних санкцій передбачених цим договором?

4.3.Чи документально обґрунтовані доводи позивача про існування заборгованості відповідача перед ним в результаті виконання сторонами Договору №МО-10/10 від 01.03.2010 р. станом на 18 червня 2012 р. і на яку суму?

5. Оплату за проведення судово - бухгалтерської експертизи покласти на позивача та відповідача в рівних частинах.

6. Зобов'язати сторін на вимогу експерта надати всі необхідні для проведення експертизи документи.

7. Експертній організації надіслати сторонам копії експертного висновку у відповідності до вимог частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

8. Провадження у справі № 5015/1332/12 зупинити на час проведення експертизи та отримання висновку експерта.

9. Матеріали справи № 5015/1332/12 надіслати Київському науково -дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

10. Копію даної ухвали надіслати сторонам у справі № 5015/1332/12 та до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.