Рішення № 27723651, 26.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5017/3069/2012

За позовом: Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в особі Військової частини 3012

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17"

про стягнення 47 783,61 грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

від прокуратури: Чалий М.Г. - довіреність №902 від 12.10.12р.

від позивача: Дуйловський О.В. - довіреність від 08.11.12р.

від відповідача:не з'яввився;

СУТЬ СПОРУ: Одеська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в особі Військової частини 3012 звернулась до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" про стягнення 47 783,61 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2012 року порушено провадження по справі № 5017/3069/2012.

23.11.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та зобов'язується погасити заборгованість.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

У судовому засіданні 26.11.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача сторін суд встановив:

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року №1138, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом державної виконавчої влади і реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ уповноважено здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України від 26 березня 1992 року "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України"визначено, що внутрішні війська входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Згідно зі статтею 6 того ж Закону внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України складаються із з'єднань військових частин.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", дію якого поширено і на внутрішні війська МВС України, з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності, військові частини внутрішніх військ МВС України здійснюють господарську діяльність, яка, зокрема, передбачає надання послуг з охорони. Порядок здійснення військовими частинами господарської діяльності регламентований наказом Командуючого внутрішніми військами МВС України від 14.03.2011р. №115.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що військові частини внутрішніх військ МВС України, у даному випадку - військова частина 3012, укладаючи договори в порядку здійснення господарської діяльності, мають на меті отримання додаткових джерел фінансування виключно на виконання покладених на них державою правоохоронних функцій, невиконання умов таких договорів завдає шкоду майновим інтересам Міністерства внутрішніх справ України, а звідси - й майновим інтересам держави. Відповідно до ст.121 Конституції України та ст.ст. 20, 361 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді, в теперішній час є підстави для представництва військовим прокурором у господарському суді Одеської області інтересів держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та його структурного підрозділу - військової частини 3012, як сторони договору, у формі звернення до суду з цим позовом та участі прокурора в його розгляді.

26 грудня 2011 року між військовою частиною 3012 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (Замовник) був укладений договір №1 про надання послуг з охорони громадського порядку та безпеки. Відповідно до умов договору є надання послуг з охорони громадського порядку та безпеки силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 43Г, без матеріальної відповідальності.

В розділі 2 договору № 1 від 26 грудня 2011 року визначені права та обов'язки виконавця зобов'язаний:

- організувати та здійснювати забезпечення безпеки на території замовника згідно дислокації у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів (п. 2.1.1);

- розробити та погодити із замовником необхідну службову документацію, де обов'язково визначити обсяг обов'язків на постах (маршрутах), інструкцію військовослужбовцям по забезпеченню безпеки на об'єкті (постах, маршрутах), схем об'єкта з позначенням постів (маршрутів) (п. 2.1.2);

- проводити інструктаж (по техніці безпеки та порядку надання послуг) особового складу виконавця, який буде виділятись для надання послуг під особистий підпис в журналі інструктажу (п. 2.1.4);

- екіпірувати особовий склад виконавця згідно з вимогами статуту патрульної постової служби міліції України (без табельної зброї та набоїв) (п. 2.1.5.);

- інформувати замовника про порушення громадського порядку на його території, виявлені при виконанні обов'язків по забезпеченню безпеки особовим складом виконавця та вжити заходи (п. 2.1.6);

- проводити систематичні перевірки виконання обов'язків по забезпеченню безпеки особовим складом виконавця (п. 2.1.7);

Відповідно до п.п. 3.1.1, 4.1 договору № 1 від 26 грудня 2011 року здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг в порядку і строки, визначені у Договорі. За надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів, 100% передоплата. Підписання сторонами акту наданих послуг та Табелю робочого часу проводиться в кінці місяці.

Відповідно до п. 4.2 Договору №1 від 26.12.2011р. вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 10,00 грн. в т.ч. ПДВ 1,66грн., вартість послуг по забезпеченню безпеки за один місяць становить: за 29 днів -13920,00 грн. в т.ч. ПДВ 2320,00грн., 30 днів -14 400 грн. в т.ч. ПДВ 2400,00грн., за 31 день -14880,00 грн. в т.ч. ПДВ 2480,00грн.

Згідно п. 4.4. договору №1 від 26.12.2011р. складання актів наданих послуг та Табелів робочого часу (на кожного військовослужбовця) покладається на виконавця.

25.04.2012р. між військовою частиною 3012 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (Замовник) було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1 від 26.12.2011р., відповідно до якої сторони уклали додаткову угоду про наступне: п.1 «п. 4.2.Договору №1 від 26.12.2011р. викласти у наступній редакції: «вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 12,00 грн. в т.ч. ПДВ 2грн. п.2 Даний договір дійсний з 01 травня 2012р. по 31 грудня 2012р.».

21.05.2012р. між військовою частиною 3012 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (Замовник) було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1 від 26.12.2011р., відповідно до якої сторони уклали додаткову угоду про наступне: п.1 «п. 2.1.2.Договору №1 від 26.12.2011р. викласти у наступній редакції: «щоденно, у три зміни, а саме з 08.00-16.00, 16.00-24.00, 24.00-08.00, виділяти по два військовослужбовця у складі одного поста забезпечення безпеки. П. 2 «Додаток 1 до Договору №1 від 26.12.2011р., в частині «Час надання послуг»читати х урахуванням п. 1 даної угоди».

31.08.2012р. між військовою частиною 3012 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (Замовник) було укладено Додаткову угоду №3 до договору №1 від 26.12.2011р., відповідно до якої сторони уклали додаткову угоду про наступне: п.1 «п. 2.1.3.Договору №1 від 26.12.2011р. викласти у наступній редакції: «понеділок -пятниця з 17.00до 24.00, з 24.00 до 08.00 виділяти по два військовослужбовця, один з яких, що проходить службу з контрактом у складі одного поста забезпечення безпеки. Субота -неділя та святкові дні з 8.00 до 16.00, з 16.00 до 24.00, з 24.00 до 08.00 виділяти по два військовослужбовця, один з яких, що проходить службу за контрактом у складі одного поста забезпечення безпеки».

Позивач зазначає у позовній заяві зазначає, що свої договірні зобовязання за договором №1 від 26.12.2011р.щодо здійснення оплати за отримані послуги по забезпеченню безпеки на території не виконував, внаслідокчого утворилась заборгованість на загальну суму 47 783,61грн., яка складається з суми основного боргу -47 108грн. (заборгованість за липень 2012р. -16136грн., за серпень 2012р. 17 856грн., завересень -13 116грн.) та пені 675,61грн.

Оцінивши надані докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає прокурор у позові, відповідно пункту 5.5 Договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі не нижче облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку із простроченням виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг забезпечення безпеки, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, відповідачу була нарахована пеня на загальну суму 675,61грн.

28.09.2012р. між військовою частиною 3012 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (Замовник) було укладено угоду про розірвання договору №1 від 26.12.2011р., відповідно д оякої сторонами узгоджено, що за отримані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця до 30 вересня 2012р. Виконавець з 01 жовтня 2012р. припиняє надання послуг по забезпеченню безпеки згідно Договору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесульного кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в особі Військової частини 3012 позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Військової частини 3012 -47 783,61грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в особі Військової частини 3012 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" про стягнення 47 783,61 грн. -задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (65031, м. Одеса, вул Одеська, 43 Г, р/р 260093010539270 філія ПАТ «Промінвестбанк»м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 01035868) на користь Військової частини 3012 (65098, м. Одеса, вул Промислова, 22, р/р 31256272210138 (спеціальний фонд) в ГУ ДСКУ в Одеській області МФО 828011, код ЄДРПОУ 23314215) -суму заборгованості у розмірі 47 783,61грн., яка складається з суми основного боргу 47 108грн. та пені 675,61грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДУНАЙВОДБУД-17" (65031, м. Одеса, вул Одеська, 43 Г, р/р 260093010539270 філія ПАТ «Промінвестбанк»м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 01035868) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997)судовий збір у сумі 1609,5грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.2012р.

Суддя О.Ю.Оборотова