Рішення № 27723600, 09.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/2082/12

вх. № 2082/12

Господарський суд Харківської області

у складі судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Мартишко Д.І.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Земельний банк", вул. Чернишевська, 4, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 19358721

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас", вул. Кашуби, буд. №10, м.Харків, 61034, код ЄДРПОУ 32565754

про стягнення 70264555,36грн..

за участю представників сторін:

позивача - Редіна В.Б. (дов. №02-15/1-831 від 25.06.2012 р.)

відповідача - Малінка І.В. (дов. б/н від 17.12.2009 р.).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 35000000,00 грн., простроченої заборгованості за процентами в сумі 29115973,69 грн., пені за прострочу виконання зобов'язань 4824662,39 грн., всього в сумі 68940636,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №63-08/К від 08.08.2008 р., додаткових угод №1 та №1/1 від 08.08.2008 р., додаткових угод №№2-14, що були укладені протягом часу з 29.12.2008 р. по 17.12.2009 р., у зв'язку з чим, станом на 31.03.2012 р. його заборгованість по сплаті кредиту становить 35000000,00 грн., заборгованість по процентам становить 29115973,69 грн. за період з 08.08.2008 р. по 31.03.2012 р., у зв'язку з чим останньому відповідно до умов кредитного договору №63-08/К від 08.08.2008 р. нарахована пеня за прострочку сплати кредиту в розмірі 2749657,53 грн. за період з 27.08.2010 р. по 27.02.2011 р. та пеню за прострочку сплати процентів в розмірі 2075004,85 грн. за період з 27.08.2010 р. по 31.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 10.05.2012 р. розгляд справи у судовому засіданні було призначено на 22.05.2012 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх. № 10472 від 21.05.2012 р. та його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 35000000,00 грн., нарахування відсотків у розмірі 29115973,69 грн. та пені за прострочку сплати кредиту в сумі 2749657,53 грн., разом з тим заперечує проти розрахунку нарахування позивачем пені за прострочку сплати процентів в розмірі 2075004,85 грн., посилаючись на пропущення строку позовної давності в частині стягнення пені за період з 27.08.2010 р. до 01.04.2011 р., внаслідок чого зазначає, що розмір пені складає 737583,97 грн.

У судовому засіданні 22.05.2012 р. з метою ознайомлення позивача з відзивом та надання обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог з врахуванням відзиву відповідача була оголошена перерва до 05.06.2012 р.

Після перерви, у судовому засіданні 05.06.2012 р. позивач, після ознайомлення з відзивом відповідача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач підтримує свої заперечення проти позову щодо нарахованої суми пені за прострочку сплати процентів, надав суду заяву про застосування строку спеціальної позовної давності, відповідно до п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, в один рік щодо розрахунку пені за прострочку сплати процентів за договором про відкриття кредитної лінії від 08.08.2008 р.

Судом було залучено до матеріалів справи подану заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог від 27.06.2012 р. №02-15/5765, яку підтримав його представник у судовому засіданні 02.07.2012 р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 35000000,00 грн. боргу по кредиту, 29115973,69 грн. боргу по несплачених відсотках, 5410177,60 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. та 738404,08 грн. пені за несплату відсотків за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.

Суд, розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є з одного боку заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені за несплату кредиту, а з іншого - заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за несплату відсотків за користування кредитом, з відповідною зміною періоду нарахування зазначених штрафних санкцій, приймаючи до уваги, що така заява не є зміною предмету позову, враховуючи, що заява подана позивачем відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.

За клопотанням відповідача, з метою ознайомлення відповідачем з уточненими позовними вимогами та надання можливості відповідачу надати обґрунтовані пояснення по суті уточнених позовних вимог, у судовому засіданні від 02.07.2012 р. була оголошена перерва до 09.07.2012 р.

Після перерви, у судовому засіданні 09.07.2012 р. представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог за вх.№9156 від 09.07.2012 р., згідно яким відповідач, ознайомившись з уточненими позовними вимогами згоден з сумою заборгованості за кредитом у розмірі 35000000,00 грн., нарахованих відсотків у розмірі 29115973,69 грн. та з пенею за прострочку сплати кредиту 5410177,60 грн., але відповідач не згоден з нарахованою сумою пені за прострочку сплати процентів, підтримуючи свою заявою про застосування терміну позовної давності.

Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання укладеного між сторонами 08.08.2008 р. договору про відкриття кредитної лінії №63-08/К (надалі -кредитний договір) та на виконання додаткових угод №1 та №1/1 від 08.08.2008 р. до договору, публічне акціонерне товариство "Земельний банк", (позивач по справі) який є правонаступником Харківського акціонерного комерційного Земельного банку (ч.3 п.1.2 Статуту публічного акціонерного товариства "земельний банк", затвердженого Загальними зборами ПАТ "ЗЕМБАНК" протокол №46 від 16.04.2010 р.), надав позичальнику (відповідачу по справі) кредитний транш на придбання будівельної техніки та на оплату виконаних підрядних робіт в сумі 35000000,00 грн. із строком користування з 08.08.2008 р. по 29.12.2008 р. включно, з платою за користування кредитом в розмірі 23 % річних, шляхом оплати його розрахункових документів (платіжних доручень) відповідно до п. 3.2 договору безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком згідно п.3.1 договору та п.4 додаткової угоди до договору №1 за №208280637754 в ХАК "Зембанк", МФО 351652, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту, а саме: для придбання будівельної техніки за договором доручення №15/07 від 15.07.2008 р. та на оплату за виконання підрядних робіт згідно акту звірки №5 від 07.08.2008 р. по договору підряду №8/07 від 08.07.2005 р. (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи належним чином завірені копії платіжних доручень №1 від 08.08.2008 р. на суму 2563000,00 грн. та №2 від 08.08.2008 р. 32437000,00 грн.).

Згідно п. 4.3. кредитного договору Позичальник в свою чергу зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені в п.1.4 договору, а саме на поповнення оборотних та на придбання будівельної техніки і будматеріалів для будівництва багатоповерхового житлового будинку, спортивного комплексу і благоустрою території за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 94-В; сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі та порядку передбачених цим договором та додатковими угодами №1 та №1/1 до договору (п.4.3.4. договору); повернути Банку суму кредиту у порядку і строки, передбачені договором та додатковими угодами до нього №1 та №1/1, а саме до 29.12.2008 р. (п.2 додаткової угоди №1 до договору).

Відповідно до п. п. 1.3, 3.5, 3.6 кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитними ресурсами оговорюється в кожній додатковій угоді про надання траншу окремо, проте не може перевищувати 25% річних (так п.3 додаткової угоди №1 до договору сторони встановили 23% річних); нарахування банком процентів починається з дати списання суми кредиту з позичкового рахунку позичальника по день фактичного погашення заборгованості по кредиту, щомісячно, в період з 1-го числа (або першого дня користування кредитом) по 30 (31) число поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному в п. 3.1 дійсного Договору. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. При розрахунку процентів за користування кредитом кількість днів у місяці та у році приймається за їх фактичну кількість. Проценти за користування кредитом за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок №208840637754 в ХАК "Зембанк", МФО 351652 у валюті кредиту, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня поточного місяця включно, а також у день повернення заборгованості по кредиту.

Відповідач згідно умов кредитного договору та додаткових угод до нього №1 та №1/1 прийняв на себе зобов'язання забезпечити повернення кредиту у строк до 29.12.2008 р. включно (п. 4.3.2 договору, п.2 додаткової угоди до договору №1); сплачувати банку проценти за користування кредитом у строки і на умовах, визначених договором (п. 4.3.4. договору); забезпечити щомісячне надходження коштів від реалізації товарів та послуг на поточні рахунки позичальника відкриті в ХАК "Зембанк" не менше 80% від загального об'єму надходжень коштів на поточні рахунки позичальника у всіх банках, при цьому сума вказаних надходжень розраховується за період з першого робочого дня місяця до останнього робочого дня звітного місяця (п.4.3.12 договору); у випадку порушення умов договору сплачувати банку неустойки, передбачені у п. 4.2.6 договору, у якому зокрема передбачено, що банк має право застосувати штрафні санкції до позичальника, а саме: - у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочки, а також суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки.

Пунктом 7 договору сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань по дату повернення кредиту, сплати процентів і штрафних санкцій.

Таким чином, при укладенні кредитного договору №63-08/К від 08.08.2008 р. сторони у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли усіх істотних умов договору, а саме: визначили його предмет, умови кредитування, передбачили права, обов'язки та відповідальність сторін та встановили термін його дії.

Протягом часу з 29.12.2008 р. по 17.12.2009 р. сторони уклали до кредитного договору №63-08/К від 08.08.2008 р., додаткові угоди №№2 -14, згідно яким сторони домовились пролонгувати строк надання кредиту (траншу), який наданий банком позичальнику згідно додатковій угоді №1 від 08.08.2008 р., на строк до 26.08.2010 р., встановили строк сплати всіх процентів 26.08.2010 р.

Додатковою угодою №2 від 29.12.2008 р. сторони внесли зміни до п.1.3 договору №63-08/К від 08.08.2008 р, встановили, що процентна ставка за користування кредитними ресурсами оговорюється в кожній додатковій угоді про надання траншу окремо, проте не може перевищувати 35% річних та визначили, що процентна ставка за користування кредитними коштами наданими в рамках договору №63-08/К від 08.08.2008 р. про відкриття кредитної лінії складає 26 % річних.

Додатковою угодою №4 від 22.01.2009 р. сторони збільшили процентну ставку за користування кредитними коштами наданими в рамках договору №63-08/К від 08.08.2008 р. про відкриття кредитної лінії - до 27% річних.

Додатковою угодою №6 від 10.02.2009 р. сторони дійшли згоди змінити процентну ставку за користування кредитними коштами наданими в рамках договору №63-08/к від 08.08.2008 р. та встановити її з 01.01.2009 р. у розмірі 25% річних, у зв'язку з чим виконати перерозрахунок нарахованих процентів за цей строк.

28.05.2009 р. сторони підписали додаткову угоду №9 до кредитного договору №63-08/К від 08.08.2008 р. якою банк змінив номери позичкових рахунків, у зв'язку з чим були внесені зміни до п. п. 3.1, 3.6, 4.1.1 договору, в частині номерів рахунків.

Згідно ч.2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст.1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 345, 346 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із норм ст. ст. 536, 1048 ЦК України випливає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Надання банком кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими платіжними дорученнями від 08.08.2008 р. №1 на суму 2563000,00 грн., №2 на суму 32437000,00 грн., та не заперечується відповідачем.

Стаття 1049 ЦК України покладає на позичальника обов'язок повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення умов договору та вимог ст. 1049 ЦК України, не виконав своїх зобов'язань, визначених кредитним договором та додатковими угодами щодо повернення кредиту, а також несвоєчасно і не в повному обсязі виконував зобов'язання щодо погашення процентів за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором та додатковими угодами до нього, у зв'язку з чим станом на 31.03.2012 р. заборгованість відповідача по сплаті кредиту становить 35000000,00 грн., а заборгованість по процентам становить 29115973,69 грн. за період з 08.08.2008 р. по 31.03.2012 р.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, позов в цій частині визнав повністю, тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 35000000,00 грн. та нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 29115973,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 1050 ЦК України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню), відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із умов п. 3.9. кредитного договору у випадку застосування Банком щодо Позичальника неустойки у вигляді пені, остання нараховується від дати виникнення обставин, які є підставою нарахування пені, до дати припинення таких обставин включно.

Відповідно до умов договору обставинами, які є підставою для нарахування пені, є несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом (п. 4.2.6. кредитного договору).

Таким чином, сторонами в договорі визначено припинення нарахування пені за прострочення зобов'язань Позичальником за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом моментом погашення останнім існуючої заборгованості, тобто понад шестимісячний строк, встановлений п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, кредит не повернуто, то він повинен нести відповідальність, передбачену п. 4.2.6 кредитного договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочки, що за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. становить 5410177,60грн. (розрахунок позивача перевірено судом і є такий, що відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи).

Відповідно до частини 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Стаття 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що строк виконання обов'язку позичальника з погашення кредиту визначено 26.08.2010 р., строк позовної давності щодо звернення з позовом до суду про стягнення пені за неповернення кредиту починається з 27.08.2010 р., а завершується 27.08.2011 р.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 03.05.2012р., про що свідчить штамп пошти на конверті, адресованому до господарського суду Харківської області.

Згідно частин 3-4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що відповідач заяви про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені за непогашення кредиту суду не подавав, позовні вимоги в частині стягнення з нього 5410177,60грн. пені підлягають до задоволення.

Позивачем також на підставі п. 4.2.6 кредитного договору нарахована пеня за прострочку сплати процентів в сумі 738404,08грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за березень 2011р. - лютий 2012р., період нарахування пені з 01.04.2011р. по 31.03.2012 р.

Разом з тим, з огляду на заяву відповідача за вх.№5471 від 22.05.2012 р. про застосування позовної давності до вимог позивача щодо пені за прострочку сплати процентів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочку сплати процентів підлягають задоволенню лише за прострочення погашення відсотків, нарахованих за травень 2011 р. - лютий 2012 р. за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р. в розмірі 520880,22 грн., оскільки, як було зазначено вище, позов поданий до суду 03.05.2012 р., то по вимогам стягнення пені за прострочку сплати відсотків нарахованих за березень 2011р. та за квітень 2011р. позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду (відповідно до ст. 258 ЦК України строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права у вигляді стягнення пені за невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за березень 2011р. - з 01.04.2011р. по 01.04.2012р., відповідно - по сплаті відсотків за квітень 2011р. - з 01.05.2011р. по 01.05.2012р.)

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочку сплати процентів в розмірі 217523,86 грн. задоволенню не підлягають.

При таких обставинах, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Земельний банк", вул. Чернишевська, 4, м. Харків, 61057 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас", вул. Кашуби, буд.№10, м. Харків, 61034, - 70047031,51 грн., з них: 35000000,00 грн. -боргу по кредиту, 29115973,69 грн. боргу по несплачених відсотках за користування кредитом, 5410177,60 грн. пені за прострочку сплати кредиту та 520880,22 грн. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом, є такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані відповідачем.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у невиконанні зобов'язань по сплаті кредиту та відсотках за його користування, судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас", вул. Кашуби, буд. №10. м. Харків, 61034, ідентифікаційний код 32565754 на користь публічного акціонерного товариства "Земельний банк", вул. Чернишевська, 4, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 19358721, 35000000,00 грн. боргу по кредиту, 29115973,69 грн. боргу по несплачених відсотках за користування кредитом, 5410177,60 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 520880,22 грн. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом, 64380,00 грн. відшкодування по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення підписано 13.07.2012р.

Суддя Френдій Н.А.