Рішення № 27723563, 27.11.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р. Справа № 5024/856/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі

позивача - 1: Херсонської міської ради, м. Херсон

позивача - 2: міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 15 312 грн. 81 коп.

за участю прокурора -Ахременко О.Д., наказ №807к від 24.09.2012 року;

представників сторін:

від позивача -1- не з'явився;

від позивача - 2- Тайльмайєр А.М. дов. № 2525-15 від 01.11.2011р.;

відповідача - Гнєдаш І.В. дов. № 04 від 05.01.2012р.

в с т а н о в и в:

У червні 2012 року заступник прокурора Комсомольського району м. Херсона, виступаючи в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості 15 312,81 грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору про постачання теплової енергії №1118 від 14.12.2007 року щодо сплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.07.2012 року позов заступника прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" залишений без розгляду з посиланням на те, що прокурором неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року вищенаведену ухвалу місцевого суду скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Херсонської області. У постанові суду зазначено, що захист інтересів держави полягає у стягненні сум, в складі заборгованості на користь Херсонської міської ради.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Херсонської області від 14.09.2012 року призначений повторний автоматичний розподіл справи №5024/856/2012.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.09.2012 року справу прийнято до провадження судді Грицай О.С. та призначено її розгляд на 02.10.2012 року.

З відзиву на позов позивача - Херсонської міської ради вбачається, що порядок розподілу прибутку підприємства визначено засновником у співвідношенні 70 % підприємству, 30 % до місцевого бюджету. Відтак, несвоєчасна сплата за постачання теплової енергії призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету Херсонської міської ради. Таким чином, захист інтересів держави полягає у стягненні сум, в складі заборгованості на користь Херсонської міської ради (а.с. 108).

Відповідачем відзив на позов не надавався, однак у судовому засідання представник зазначила, що за опалюваний період 2011-2012 рр. послуги з постачання теплової енергії постачались. Представник відповідача заперечує проти подання позову прокурора в інтересах МКП «Херсонтеплоенерго».

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2012 року продовжений строк вирішення спору та відкладений розгляд справи на 27.11.2012 року. У цьому ж судовому засіданні судом оглядався оригінал журналу обліку роботи теплового лічильника відповідача.

Розгляд справи відбувався у судових засіданнях 02.10.2012 року, 18.10.2012 року, 07.11.2012 року та 27.11.2012 року, у яке представник Херсонської міської ради не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача заперечувала проти розгляду справи у відсутність представника Херсонської міської ради, однак підстави такого заперечення не навела.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від Херсонської міської ради не надходило, інші представники сторін та прокурор не заперечують розглядати справу по суту, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника позивача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.

Крім викладеного судом встановлено, що 14.12.2007 року між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" укладено договір № 1118, відповідно до якого виробник (позивач) приймає на себе зобов'язання виробити та поставити споживачеві (відповідачу) теплову енергію в обумовлених договорах обсягах, а споживач зобов'язується приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором.

Розділом 2 договору передбачено умови постачання теплової енергії. Так, пунктом 2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачеві в обсягах, зазначених у додатку №1 до договору на потреби: опалення -протягом опалюваного періоду.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору споживач зобов'язується виконувати умови і порядок оплати за спожиту теплову енергію в обсягах і в строки, передбачені договором.

Умовами договору визначено, що облік спожитої енергії відповідачем проводиться розрахунковим способом, оскільки у останнього відсутні відповідні засоби обліку спожитої теплової енергії.

Розділом 6 договору передбачено порядок оплати. Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється у грошовій формі за тарифами, затвердженими Херсонським міськвиконкомом.

У п. 6.3 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем протягом 5-ти банківських днів після одержання рахунку на поточний рахунок виробника (пункт 6.6 договору). Споживач здійснює передоплату у розмірі 100 % вартості місячного споживання теплової енергії, необхідної для теплопостачання його об'єкту, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця (пункт 6.7 договору). Для отримання рахунку за фактично спожиту теплову енергію щомісяця, не пізніше 20 числа споживачеві необхідно прибути в МКП «Херсонтеплоенерго», за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 1.

З наданих до позовної заяви матеріалів вбачається лист МКП «Херсонтеплоенерго», яким позивач повідомив відповідача про зміну тарифів та теплову енергію з 01.10.2011 року, у зв'язку з виконанням постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №101 та про необхідність оформлення додаткової угоди від 01.10.2011 року до договору №1118 (а.с. 11). Позивачем було надано суду докази направлення вищезазначеного листа відповідачу, що підтверджено супровідним листом від 21.05.2012 року №1297-07 та доказами його направлення відповідачу, а саме квитанцією від 22.05.2012 року та описом вкладення від 22.05.2012 року (а.с. 10).

Відповідно до пункту 11.1 договору даний договір укладений з 01.11.2007 року по 01.11.2008 року і вважається продовженим на такий же термін на останніх умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде письмова мотивована заява від однієї із сторін про розірвання договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконував прийняті на себе обов'язки за договором і в період з листопада 2011 року по березень 2012 року здійснив поставку теплової енергії за зазначеними в рахунках та актах за виконані послуги обсягами. Вартість наданих міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" послуг за зазначений період становить 15 312,81 грн.

Дана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується рахунком на сплату №1957 від 21.05.2012 року щодо надання послуг теплопостачання за опалюваний період 2011-2012 роки (а.с. 8), актом №1118 за виконані послуги з теплопостачання (а.с. 9), копіями опису вкладення до листа та квитанцією від 22.05.2012 року щодо направлення вищезазначених документів відповідачу (а.с.10), довідкою про кількість та порядок постачання теплової енергії (а.с. 13), розрахунком боргу згідно договору №1118 (а.с. 15).

Крім того, позивачем було надано суду розрахунок відпуску теплової енергії на опалення приміщень відповідача за адресою: вул. Кірова, 14а за опалюваний період 2011-2012 роки, інструкція про проведення розрахунків споживання теплової енергії, витяги з журналу обліку роботи теплового лічильника відповідача.

У судовому засіданні 07.11.2012 року позивачем було надано на огляд суду оригінал журналу обліку роботи теплового лічильника відповідача. Таким чином, суд перевірив данні з журналу обліку, перевірив застосування формули фактичної кількості теплової енергії, спожитої абонентом за добу, та зазначає, що данні відпуску теплової енергії у розрахунку позивача є правильними, у зв'язку з чим позивач правомірно застосував їх у рахунках на оплату №1760 від 08.12.2011 року, №203 від 06.01.2012 року, №591 від 13.02.2012 року, №1026 від 13.03.2012 року, №1499 від 12.04.2012 року (а.с. 35-44).

Частиною 6 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проігнорований п. 6.8 договору, у зв'язку з чим позивач 22.05.2012 року з описом вкладення надіслав відповідачу акт №1118, рахунок на оплату, лист про тарифи з супровідним листом.

Доказів неотримання відповідачем направлених рахунку та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з теплопостачання за період з листопада 2011 р. по березень 2012 р., витребуваних судом ухвалами від 17.09.2012 року, від 02.10.2012 року, 18.10.2012 року, від 07.11.2012 року відповідачем суду не надано.

Заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в період з листопада 2011 року по березень 2012 становить 15 312,81 грн.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 15 312,81 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з листопада 2011 року по березень 2012 року відповідач не виконав, його борг станом на день постанови рішення становить 15 312,81 грн. та підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Стосовно представництва інтересів позивачів прокуратурою, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.1999р. (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

В п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 2 ст. 2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

Правова позиція Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, висловлена у постанові від 22 лютого 2005 р. у справі №33/120-04, полягає в тому, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади. Якщо позов подано в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, порушення провадження у такій справі є безпідставним.

Заявляючи позов про стягнення заборгованості за спожиту теплоенергію на користь МКП "Херсонтеплоенерго" заступник прокурора обґрунтовано визначив Херсонську міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо постачання теплової енергії, у зв'язку з таким.

Згідно із п. 1.1. статуту МКП "Херсонтеплоенерго" власником (засновником) підприємства є Херсонська міська рада. Розподіл прибутку підприємства здійснюється за рішенням засновника на відповідний бюджетний період. (п. 7.1 Статуту).

У відзиві на позов представник Херсонської міської ради зазначив порядок розподілу прибутку підприємства, а саме: у співвідношенні 70 % підприємству, 30 % до місцевого бюджету.

Відтак, несвоєчасна сплата за постачання теплової енергії призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету Херсонської міської ради.

Таким чином, захист інтересів держави полягає у стягненні сум, в складі заборгованості на користь Херсонської міської ради.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року №03.13.01-07/1141/2012 приймаючи рішення зі справи, провадження в який порушено за заявою прокурора чи його заступника, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача тільки в доход державного бюджету України, а не на користь іншої сторони у справі.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, п. 6 ст. 83, ст. ст. 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької комуни, 6, ідентифікаційний код 24951326) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320, р/р 26003060153834 в ХФ «Приватбанк», МФО 352479, 73019, м. Херсон, Острівське шосе, 1) -15 312,81 грн. суму основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької комуни, 6, ідентифікаційний код 24951326) на користь держави в доход державного бюджету України - 1 609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 28 листопада 2012 року

Суддя О.С.Грицай