Рішення № 27723543, 26.11.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.12 Справа № 5021/1662/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 5021/1662/12

за позовом: Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» , м. Суми

до відповідача: Комунального підприємства Сумської обласної ради «Підприємство виробничо-технологічної комплектації», Сумський район, смт. Степанівка

про стягнення 26326,73 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Карпусь Т.С., дов. від 25.10.2012р. ;

від відповідача: Брюхань О.М. (директор) ;

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами про реструктуризацію заборгованості в сумі 33694,18 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у своєму листі від 22.11.2012р. № 79 (відзив на позов) повідомив суду, що заборгованість погашено станом на 20.11.2012р. в повному обсязі згідно договорів про реструктуризацію заборгованості від 13.07.2012 року: платіжним дорученням № 207 від 06.11.2012р. сплачено 2000,00 грн. та платіжним дорученням № 220 від 14.11.2012р. сплачено 7367,45 грн. Залишкова сума заборгованості буде погашатися згідно графіку, визначеного договорами від 13.07.2012р., щомісячно до 20 числа кожного місяця.

26.11.2012 року позивач подав суду заяву № 672 про уточнення (зменшення) позовних вимог у даній справі, в якій позивач зазначає, що 14.11.2012 року відповідачем на поточний рахунок позивача перераховано кошти в сумі 7367,45 грн., які зараховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості від 13.07.2012 року. Станом на 26.11.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 26326,73 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами про реструктуризацію заборгованості в сумі 26326,73 грн., тобто позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Позивач у своїй позовній заяві як на підставу позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір від 13.07.2012 року про реструктуризацію заборгованості, згідно пункту 1 якого позивач надав відповідачеві розстрочку у погашенні заборгованості у розмірі 35008,89 грн., що утворилася за договорами про відступлення права вимоги від 14.09.2010 р. (первісний кредитор ПП ОСОБА_3), від 14.09.2010р. (первісний кредитор ФОП ОСОБА_4), від 06.09.2010р. (первісний кредитор ФОП ОСОБА_5), від 11.08.2010р. (первісний кредитор ПП ОСОБА_3), за договором купівлі-продажу від 30.09.2010р., укладеним між сторонами.

Згідно пункту 2 вищезгаданого договору, сторони домовились, що зазначена заборгованість буде погашатись відповідачем до 30 червня 2014 року по 1458,70 грн. щомісячно до 20 числа кожного місяця.

До звернення позивача з позовною заявою до господарського суду відповідач сплатив позивачеві лише 2000,00 грн. платіжним дорученням № 207 від 06.11.2012 року.

Позивач вважає, що з отриманих ним 2000,00 грн. пеня за прострочення платежу складає 685,29 грн., а погашення боргу за умовами договору, відбулось лише в сумі 1314,71 грн.

Виходячи з вищевикладеного позивач у своїй позовній заяві зазначає, що заборгованість відповідача перед ним складає суму 33694,18 грн., яку він і просить стягнути з відповідача на свою користь, керуючись ст. 193 та п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 546 Цивільного кодексу України.

Заявою від 26.11.2012 року № 672 позивач зменшив розмір своїх позовних вимог до 26326,73 грн. з огляду на те, що відповідачем платіжним дорученням № 220 від 14.11.2012 року перераховано на рахунок позивача 7367,45 грн. заборгованості. Ця заява прийнята судом, а тому розгляду підлягають позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26326,73 грн.

Позовні вимоги позивача у даній справі є безпідставними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Позивач вірно зазначає у своїй позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі про реструктуризацію заборгованості від 13 липня 2012 року (а.с. 16, 17), умовами якого передбачено, що за домовленістю сторін заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 35008,89 грн. буде погашатись відповідачем до 30 червня 2014 року по 1458,70 грн. щомісячно до 20 числа кожного місяця.

Пунктом 9 договору сторонами встановлено, що зміни і доповнення до цього договору можливі лише за згодою сторін.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін в судовому засіданні вбачається, що ніяких змін чи доповнень за згодою сторін до договору про реструктуризацію заборгованості від 13 липня 2012 року на суму 35008,89 грн. не вносилося.

За таких обставин відповідач зобов'язаний сплачувати позивачеві за умовами вищезгаданого договору по 1458,70 грн. щомісячно до 20 числа кожного місяця, тобто на день звернення позивача з позовом до суду (08.11.2012 року) відповідач зобов'язаний був сплатити позивачеві 5834,80 грн. (до 20.07.2012р. - 1458,70 грн., до 20.08.2012р. - 1458,70 грн., до 20.09.2012р. - 1458,70 грн. і до 20.10.2012р. - 1458,70 грн.), а фактично сплатив до пред'явлення позивачем позову лише 2000,00 грн. 06.11.2012 року платіжним дорученням № 207.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за вищезгаданим договором на день звернення позивача з позовом до суду складала 3834,80 грн., а відтак правомірними були позовні вимоги позивача до відповідача станом на 08.11.2012 року лише у сумі 3834,80 грн.

Свої зобов'язання перед позивачем за вищезгаданим договором відповідач щодо сплати решти суми заборгованості не порушив, оскільки їх терміни (строки) сплати, передбачені умовами договору, ще не настали. Після звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 7367,45 грн. платіжним дорученням № 220 від 14.11.2012 року, які позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості від 13.07.2012р., а відтак на даний час відповідач не має простроченої заборгованості перед позивачем.

Згідно п. 6 договору, боржник (відповідач) має право достроково погасити борг в повному обсязі або його частину, але обов'язку достроково погасити борг в повному обсязі умовами договору не передбачено, а тому позивач не має права вимагати від відповідача дострокового погашення боргу в повному обсязі всупереч умовам договору.

За вищевикладених обставин в задоволенні позову позивачеві має бути відмовлено у зв'язку з неправомірністю, безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку в задоволенні уточнених позовних вимог позивачеві відмовлено повністю, однак, враховуючи, що стосовно стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 3834,80 грн. позивач 08.11.2012 року звернувся до суду правомірно і ця заборгованість була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, на відповідача покладаються витрати позивача щодо сплати судового збору в сумі пропорційній заявленій позивачем правомірно сумі позову, а саме: в сумі 190,86 грн. Решта суми судового збору покладається на позивача.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради «Підприємство виробничо-технологічної комплектації» (42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Центральна, 49/1; ідент. код 33362290) на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» (40009, м. Суми, вул. Борців Революції, 2 ; ідент. код 21115411) витрати по сплаті судового збору в сумі 190,86 грн.

Повне рішення складено 26.11.2012 року.

СУДДЯ ( підпис) П.І.ЛЕВЧЕНКО