Ухвала суду № 27723467, 27.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

про відмову у застосуванні заходів до забезпечення позову

27.11.12 Справа №5015/4751/12

за позовом: Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Неро Електронікс», м.Мінськ, Республіка Білорусь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро-Україна», м.Львів,

про стягнення заборгованості у сумі 141'272,99 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Басовська К.О. -представник (дов.№б/н від 26.10.2012р., діє до 25.10.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Спільним товариством з обмеженою відповідальністю «Неро Електронікс»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро-Україна» про стягнення заборгованості у сумі 141'272,99 грн.

При поданні позовної заяви представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро-Україна»у сумі 141'272,99 грн.

У судовому засіданні 27.11.2012р. представник позивача підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених у заяві та поданих через канцелярію суду уточнень до заяви про забезпечення позову. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, зміною офіційної реєстрації відповідача, що вказує на умисне бажання відповідача уникнути відповідальності, та реальну ймовірність подальшого ухилення від примусового виконання зобов'язання у разі розшуку відповідача та неможливості ідентифікації місця знаходження компанії та її представників. Крім того, вказує на те, що відповідач свідомо та умисно відмовився приймати претензію. Таким чином, відповідач усвідомлює можливість звернення позивача до суду щодо захисту своїх прав, однак як не бажав, так і не бажає виконувати свої зобов'язання за договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що підстави для вжиття заходів про забезпечення позову відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Жодних доказів, які могли б свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем після подання позову до суду, позивач не подав. Тому заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Неро Електронікс» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя Яворський Б.І.