Ухвала суду № 27723357, 27.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"27" листопада 2012 р.№ 5017/2012/2334

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши заяву та додані до неї матеріали від 13.11.2012р., які зареєстровані за № 5411/2012, голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства (далі - ПП) „Аероком Технолоджі" (65009, м. Одеса, вул. С.Варламова, 20-Б, кв. 41. Код ЄДРПОУ 33567375) про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон (№2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 23.11.2012р. голова ліквідаційної комісії ПП „Аероком Технолоджі" звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість у розмірі 79 378 грн. 88 коп., після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредитора.

Заява ліквідатора про порушення провадження справи про банкрутство ПП „Аероком Технолоджі" у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ), яка надійшла до господарського суду у копіях, підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№2343-ХІІ).

Статтею 9 Закону України (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До затвердження проміжного ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

У заяві голови ліквідаційної комісії ПП „Аероком Технолоджі" та доданих матеріалів зазначено, що підприємство має кредиторську заборгованість перед ПП „Інвест Таун" у сумі 79 378 грн. 88 коп., яка виникла на підставі договору транспортного експедирування №56 від 27.06.2011р., акту здачі-прийняття робіт за №407 від 31.08.2011р., актом звірки взаєморозрахунків №2 від 01.01.2012р. та визнаної боржником претензії.

Проте, до матеріалів заяви не надано доказів здійснення господарської операції відповідно до договору транспортного експедирування №56 від 27.06.2011р., а саме: первинні документи фінансової, статистичної, бухгалтерської та податкової звітності боржника, відомостями податкової інспекції, доказами сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) по вказаному договору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Головою ліквідаційної комісії ПП „Аероком Технолоджі" не надано доказів належного повідомлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; заява з грошовими вимогами ПП „Інвест Таун" до боржника не надходила, не надано довідку щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, не проведено об'єктивного аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, не надано доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, не надано документи фінансової, податкової, статистичної та бухгалтерської звітності про вказану заборгованість перед зазначеними кредиторами, відсутні відомості про наявність у боржника майна в тому числі і заставного, відсутні відомості про всі розрахункові рахунки боржника в банківських установах, відсутні відомості про вартість майнових активів боржника, наявність чи відсутність дебіторської заборгованості, відсутній аналіз фінансового та майнового стану боржника (активів та пасивів). Ліквідатором боржника не повідомлено органи державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії ПП „Аероком Технолоджі" підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Аероком Технолоджі" (65009, м. Одеса, вул. С. Варламова, 20-Б, кв. 41. Код ЄДРПОУ 33567375) про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 34 аркушах, а також акт № 05-11/1006/2012.

Суддя Зеленов Г.М.