Рішення № 27723296, 01.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5023/2987/12 вх. № 2987/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко", пр-т 50-річчя СРСР, 149, м. Харків, 61128

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 61135

про стягнення боргу в сумі 7974,39 грн.

за участю:

позивача - Романова Г.В. (довіреність б/н від 06.07.2012 р.).

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко", м. Харків, звернулося до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, заборгованості в сумі 7974,39 грн., з них суму основного боргу з орендної плати у розмірі 7550,66 грн., індекс інфляції у сумі 116,55 грн., три відсотки річних у розмірі 49,81 грн. та пеню у розмірі 257,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по орендній платі відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення №292/3-Ар від 01.10.2010 р., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 площею 91 кв.м. та площею 131 кв.м., у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі (за лютий 2011 р.) в розмірі 3330,00 грн. та заборгованість по комунальним витратам (електроенергії) за січень 2011 р. - 2736,31 грн., лютий 2011 р. - 1484,35 грн., в загальному розмірі - 4220,66 грн., таким чином, станом на 22.06.2012 р. загальна сума основного боргу складає 7550,66 грн., внаслідок чого, відповідно до умов договору (п 6.3. ст. 6) відповідачу нараховано пеню у розмірі 257,37 грн. за весь час прострочення з 16.01.2011 р. по 16.07.2011 р. Крім того, позивачем на підставі ст.. 625 ЦК України заявлені вимоги стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 116,55 грн. за січень 2011 р. - липень 2011 р., три відсотки річних у розмірі 49,81 грн. з 16.01.2011 р. по 16.07.2011 р.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та поверненням з відміткою поштового відділення про причину повернення "за закінченням терміну зберігання" (знаходиться в матеріалах справи) ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 04.07.2012 р., яка була надіслана відповідачу, та для надання можливості відповідачу подати суду відзив та витребувані матеріали та бути присутнім в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2012 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі, надав письмові пояснення по справі, зазначивши, що станом на 01.08.2012 р. відповідачем на рахунок позивача жодних грошових коштів за договором оренди №292/3-Ар від 01.10.2010 р. не надходило, заборгованість залишилась у розмірі 7550,66 грн. На вимогу суду та на виконання ухвали господарського суду Харківської області про відкладення розгляду справи від 17.07.2012 р. позивачем надані копії витягів з ЄДРПОУ на позивача та на відповідача станом на липень 2012 р.

Судом залучено до матеріалів справи надані позивачем матеріали.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про відкладення розгляду справи від 17.07.2012 р.) 25.07.2012 р. відповідачу, долучено 27.07.2012 р. та знаходиться в матеріалах справи, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між приватним акціонерним товариством "Енергоресурс" - Орендодавцем (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко" - позивач по справі, згідно п. 1.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко", зареєстрованого у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області 16.06.2012 р., номер запису 14801050007049637) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - Орендарем (відповідачем по справі) укладено Договір оренди нежитлових приміщень №292/3-Ар від 01.10.2010 р., (далі договір), за умовами якого (п. 1.1. ст. 1 договору), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення:

- виробничого призначення в будівлі гаражу, літ. З-1, загальною площею 91 кв.м.;

- в будівлі складу з рампою, складські приміщення, компресорна, літ. О-1, загальною площею 131 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4 з метою розміщення виробництва, із строком дії до 31.12.2011 р. (п. 7.1. договору).

Передача об'єкту оренди Орендарю підтверджується актом прийому - передачі в оренду від 01.10.2010 р., який складено сторонами відповідно до умов розділу 2 договору, підписано представниками та завірено печатками сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 7.1. розділу 7 договору передбачений строк дії договору до 31.12.2011р., але на підставі угоди про розірвання від 31.03.2011 р. до договору оренди №292/3-Ар від 01.10.2010 р. цей договір було розірвано за згодою сторін та орендоване нежитлове приміщення було передане відповідачем позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.03.2011 р.

Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами укладеного договору (розділ 3) сторони встановили розмір орендної плати, а також порядок її визначення та внесення Орендарем на рахунок Орендодавця.

Пунктом 3.1. розділу 3 договору сторони визначили, що загальна сума орендної плати за договором складає щомісячно 3330,00 грн.

На підставі п. 3.3. розділу 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісяця, не пізніше 15 числа поточного місяця, за наступний місяць сплачувати орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

На підставі п. 3.4. розділу 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити орендну плату за перший та останній місяць не пізніше наступного дня після підписання данного договору, в сумі 6660,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. розділу 3 договору відшкодування комунальних та експлуатаційних затрат не входить до розміру орендної плати та здійснюються відповідачем позивачу окремо, на протязі 5-ти днів з моменту направлення позивачем відповідачу відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000158 від 31.01.2011р. та №ОУ-0000478 від 28.02.2011р., в яких узгодили розмір орендної плати та вартість відшкодування витрат за використану електроенергію за січень - лютий 2011 року (відповідно 2736,31 грн. та 1484,35 грн.), що слід розцінити як дотримання визначеного п. 3.5. договору порядку узгодження вартості комунальних та експлуатаційних послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо сплати орендної плати та комунальних витрат (електроенергії) виконав неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 22.06.2012 р. відповідач має заборгованість по орендній платі (за лютий 2011 року) в розмірі 3330,00 грн., заборгованість по комунальним витратам (електроенергії) в загальному розмірі - 4220,66 грн.: за січень 2011 р. в розмірі 2736,31 грн., за лютий 2011 р. в розмірі 1484,35 грн., і не зважаючи на направлену останньому вимогу про сплату боргу (лист від 22.06.2012р. №304), загальна сума основного боргу складає 7550,66 грн., яку відповідач станом на день заявлення позову добровільно не сплатив.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору оренди майна не надав, станом на 01.08.2012 р. (згідно наданих позивачем у судовому засіданні 01.08.2012 р. письмових пояснень) борг не сплатив, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 7550,66 грн.

Згідно п. 6.1. розділу 6 договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Як слідує з умов п. 6.3. договору оренди, за несплату платежів в строки, встановлені договором, Орендатор виплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожень день такого прострочення.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої штрафні санкції нараховуються за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у вигляді сплати пені, що за період з 16.01.2011 р. по 16.07.2011 р. (згідно поданого позивачем розрахунку, який перевірено судом і є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи) становить 257,37 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Стаття 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 02.07.2012 р. вх.№2987/12 про стягнення боргу зі сплати орендної плати за період січень 2011 р. - лютий 2011 р., у зв'язку з чим, враховуючи умови договору щодо строків внесення орендних платежів (не пізніше 15 числа поточного місяця, за наступний місяць), початок перебігу строку позовної давності за порушення зобов'язань по сплаті орендної плати за лютий 2011 р. починається з 16.01.2011 р. і закінчується 16.01.2012 р., що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом в цій частині боргу.

Згідно частин 3-4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що відповідач заяви про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені за порушення зобов'язань по сплаті орендної плати за лютий 2011 р. не подавав, позовні вимоги в частині стягнення з нього 257,37 грн. пені підлягають до задоволення.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період січень 2011 р. - липень 2011 р. згідно розрахунку позивача становить 116,55грн. та 3% річних від простроченої суми, що за період з 16.01.2011 р. по 16.07.2011 р. складає 49,81 грн.

Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по вищевказаному договору №292/3-Ар від 01.10.2010 р., чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, 7550,66 грн. -основного боргу, 257,37 грн. -пені, 116,55 грн. -інфляційних нарахувань, 49,81 грн. -3% річних, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та по суті неоспорені відповідачем.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у невиконанні зобов'язань по орендній платі, судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 61135 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко", пр.-т 50 - річчя СРСР, 149, м. Харків, 61128 (код ЄДРПОУ 32237716) 7550,66 грн. основного боргу, 116,55 грн. втрат від інфляції, три відсотки річних у розмірі 49,81 грн., пеню у розмірі 257,37 грн, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя Френдій Н.А.