Рішення № 27723240, 27.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.12 Справа№ 5015/3921/12

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів, до відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання", м. Дніпропетровськ,про: Стягнення 97'499,69 грн.Суддя М. М. Синчук При секретарі Григорчук Н.В.За участю представників:позивача:Не з'явився. відповідача:Не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Васіл»про стягнення 97'499,69 грн. Ухвалою від 20.09.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №1-01 від 22.12.2010 р. не виконав роботи передбачені договором та оплачені позивачем, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф в розмірі 97'499,69 грн.

В судове засідання 23.10.2012 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав. Через канцелярію суду 23.10.2012 р. подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню за невиконання умов договору у розмірі 51 980,08 грн., судовий збір в розмірі 1 950,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 700,00 грн. Крім того, до заяви додав Довідку з ЄДРПОУ на відповідача, видану станом на 05.10.2012 р. Згідно якої внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах та змінено найменування юридичної особи відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Васіл»на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання" (адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Красно гвардійський район, вул. Робоча, буд. 25-А).

В судове засідання 23.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ судом про що свідчить повідомлення про вручення №07538237, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 30.10.2012 р. (з врахуванням ухвали суду від 23.10.2012 р. про виправлення описки).

29.10.2012 р. представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії корінця до ордеру №56, згідно якого адвокат ОСОБА_2 уповноважується на захист (представництв) інтересів ОСОБА_3 під час судового розгляду апеляційної скарги на постанову Кам'янка-Бузького районного суду та платіжного доручення №1 від 19.10.2012 р. про оплату адвокатських послуг в господарському процесі, згідно договору №7-Г, від 12.07.2012 р.

В судове засідання 30.10.2012 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав.

В судове засідання 30.10.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 13.11.2012 р.

В судове засідання 13.11.2012 р. представник позивача з'явився, подав клопотання про забезпечення позову, просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі не менше ніж 60 239,50 грн., які знаходяться на рахунках ТзОВ «Завод спортивного обладнання»у ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ВАТ «Морський Транспортний Банк». В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Проте, представник позивача не надав доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши клопотання подане представником позивача про забезпечення позову суд відмовив у його задоволенні.

В судове засідання 13.11.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07565358 від 07.11.2012 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 27.11.2012 р. Строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 27.11.2012 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 27.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.09.2012 р. не виконав без поважних причин.

Згідно ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. За умовами ст.17 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ст. 88 та ч. 2 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи вказується в установчих документах. Оскільки відповідно до ст. 88 ЦК України установчі документи юридичної особи по винні обов'язково містити місцезнаходження юридичної особи, то у разі коли відбувається зміна місцезнаходження, повинні вноситися відповідно зміни до установчих документів і бути проведена державна реєстрація цих змін. Після проведення державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масо вої інформації має бути надруковане повідомлення, яке повинно містити: най менування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; по переднє та нове місцезнаходження юридичної особи; місце та дату проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема щодо зміни місцезнаходження юридичної особи (ст. 22 Закону).

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідачем, зміни про місцезнаходження юридичної особи до Єдиного державного реєстру не вносилися та жодних повідомлень про такі зміни суду не представлено. За таких обставин, з врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Васіл», далі "виконавець" в особі генерального директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі "Замовник", що діє на підставі Свідоцтва і є платником податку, з другої сторони, укладено договір №1-01 від 22.12.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору, виконавець (відповідач у справі) бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами виготовити спортивно-тренажерне устаткування, а замовник (позивач у справі) оплатити та прийняти устаткування.

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість та асортимент устаткування зазначається в Специфікації (Додаток №1), який додається до Договору і є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. Договору та Специфікації до Договору загальна сума даного Договору на дату його складання з урахуванням дилерської знижки становить 15'378,72 грн., що є еквівалентом 1932,00 долара США.

Відповідно до п. 3.1. Договору замовник зобов'язується провести оплату за цим Договором в наступні терміни та розмірах: передоплату, яка складає 50% - 7'689,36 грн. замовник здійснює не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання Договору. Решту суми Договору, що складає 50% - 7'689,00 грн. замовник оплачує протягом 3-х банківських днів з моменту вимоги виконавця.

На виконання умов Договору позивач здійснив оплату шляхом банківських переказів на розрахунковий рахунок відповідача на суму 7'690,96 грн., про що свідчить платіжне доручення №646 від 21.12.2010 р. та на суму 7'687,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №694 від 08.04.2011 р.

Відповідно до п. 3.6. Договору термін виготовлення устаткування становить 60 календарних днів, але не пізніше ніж 01 вересня 2011 р.

Згідно п. 3.4. Договору передача устаткування виконавцем замовнику оформляється накладною та актом прийому-передач.

У відповідності до п.п. 5.2., 5.3. Договору виконавець несе відповідальність за несвоєчасну поставку устаткування та сплачує замовнику пеню 2% від вартості недопоставленої продукції за кожен день протермінування. У випадку не виконання умов Договору до 01.09.2011 р. виконавець зобов'язується на протязі трьох календарних днів повідомити замовнику про причину невиконання та відшкодувати замовнику пеню згідно п. 5.2. Договору, яка розраховується починаючи з 01.09.2011 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі недосягнення згоди усі спори розв'язуються в господарському суді по місцю знаходження замовника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 13.07.2012 р. з вимогою виконати умови Договору та сплати штрафні санкції в розмірі 97'499,69 грн.

Через канцелярію суду 23.10.2012 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню за невиконання умов договору у розмірі 51 980,08 грн., судовий збір в розмірі 1 950,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 700,00 грн.

12.07.2012 р. між позивачем та адвокатським об'єднанням "Дефендо", в особі голови об'єднання ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту укладено Договір №7-Г про надання адвокатських послуг в господарському процесі. Відповідно до п. 1.1. Договору №7-Г замовник доручає, а об'єднання зобов'язується надати послуги представника інтересів замовника в господарському процесі у господарському суді Дніпропетровської області, в обсягах і на умовах, встановлених цим Договором. (а/с 39-43)

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено виписку по рахунку № 26200233548600 з 19.10.2012 р. до 22.10.2012 р, згідно якого 19.10.2012 р. проведено оплату за адвокатські послуги в господарському процесі згідно договору №7-Г, від 12.07.2012 р. (а/с 36)

У відповідності до п. 1.1.1 договору №7-Г від 12.07.2012 р. послуги представника надаються адвокатом у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Васіл", про стягнення пені, розірвання договору, стягнення коштів за договором №10-02.

Станом на день розгляду справи судом, предметом позову є стягнення пені, підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору №1-01 від 22.12.2010 р.

29.10.2012 р. представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії корінця до ордеру №56, згідно якого адвокат ОСОБА_2 уповноважується на захист (представництв) інтересів ОСОБА_3 під час судового розгляду апеляційної скарги на постанову Кам'янка-Бузького районного суду та платіжного доручення №1 від 19.10.2012 р. про оплату адвокатських послуг в господарському процесі, згідно договору №7-Г, від 12.07.2012 р. (а/с 63, 64)

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України,- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п. 5.3. у випадку не виконання умов Договору до 01.09.2011 р. виконавець зобов'язується на протязі трьох календарних днів повідомити замовнику про причину невиконання та відшкодувати замовнику пеню згідно п. 5.2. Договору, яка розраховується починаючи з 01.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, здійснив оплату шляхом банківських переказів на розрахунковий рахунок відповідача на суму 7'690,96 грн., про що свідчить платіжне доручення №646 від 21.12.2010 р. та на суму 7'687,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №694 від 08.04.2011 р., проте відповідачем на надано суду докази виконання умов п. 1.1. та п. 3.4. Договору.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 5.2. Договору виконавець несе відповідальність за несвоєчасну поставку устаткування та сплачує замовнику пеню 2% від вартості недопоставленої продукції за кожен день протермінування. У випадку не виконання умов Договору до 01.09.2011 р. виконавець зобов'язується на протязі трьох календарних днів повідомити замовнику про причину невиконання та відшкодувати замовнику пеню згідно п. 5.2. Договору, яка розраховується починаючи з 01.09.2011 р.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п.5.2. Договору, із врахуванням положень п.п.1,4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України.

Стягнення пені по грошовому зобов'язанню дозволяється не більше ніж в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Зазначене випливає зі змісту ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" №543/96-ВР від 22.11.1996 р. Одночасно, обмеження для пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ не застосовується для не грошового виконання зобов'язання, та може бути передбачене договором між сторонами вищою, ніж встановлено обмеженням.

Уточненні позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 51 980,08 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК) (п.1 Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України")

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, ст. 44 ГПК України, передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, пов'язаних з розглядом справ у суді, лише адвокатом, а не будь-яким представником.

В силу п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Згідно із ст.33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 01.10.1999 року, протокол від 1-2 жовтня 1999 р. № 6/VІ, гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено виписку по рахунку № 26200233548600 з 19.10.2012 р. до 22.10.2012 р, згідно якого 19.10.2012 р. проведено оплату за адвокатські послуги в господарському процесі згідно договору №7-Г, від 12.07.2012 р. (а/с 36)

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням "Дефендо", в особі голови об'єднання ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту укладено Договір №7-Г про надання адвокатських послуг в господарському процесі. У відповідності до п. 1.1.1 цього договору послуги представника надаються адвокатом у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Васіл", про стягнення пені, розірвання договору, стягнення коштів за договором №10-02. (а/с 39-43)

Як встановлено судом, предметом позову є стягнення пені, підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору №1-01 від 22.12.2010 р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 700,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір від суми позову складає 1'609,50 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію від 31.08.2012 р. про сплату судового збору на суму 1 073,00 грн., квитанцію від 14.09.2012 р. на суму 877,00 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання" (адреса: вул. Робоча, 25-А, Дніпропетровськ, Красногвардійський район, 49000, ідентифікаційний код 06728470) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 51 980,08 грн. -пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання" (адреса: вул. Робоча, 25-А, Дніпропетровськ, Красногвардійський район, 49000, ідентифікаційний код 06728470) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1'609,50 грн. -судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. В частині стягнення 4 700,00 грн. судових витрат, на оплату послуг адвоката відмовити.

6. Повернути позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з державного бюджету 340,50 грн. зайво сплачених на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.