Рішення № 27723166, 23.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2012 р.Справа № 5017/2773/2012

За позовом: приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод"

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансовий резерв"

2) товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство „Торговиця"

про стягнення 85282,36 грн.

Суддя Цісельський О.В.

В засіданні 23.11.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ТОВ „Фінансовий резерв": не з'явився

Від відповідача ТОВ ТВП "Торговиця": не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ „Фінансовий резерв" 1000,00 грн. заборгованості, забезпеченої порукою, з ТОВ ТВП „Торговиця" 84282,36 грн., де 79442,60 грн. -основний борг, 4033,14 грн. -пеня, 806,62 грн. -3 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2773/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду довідку від 19.10.2012р. (вх. №31738/2012) відповідно до якої повідомив суд, що справа зі спору між приватним акціонерним товариством „Ізмаїльський виноробний завод", товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансовий резерв" та товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство „Торговиця", про цей же предмет спору і з тих же підстав в провадженні господарського суду чи іншого органу відсутня, яка судом залучена до матеріалів справи.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі, ТОВ „Фінансовий резерв" та ТОВ ТВП "Торговиця" в судові засідання не з'являлись, хоча про час та місце їх проведення були повідомлені належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адреси відповідачів, однак, відзиви на позов та витребувані судом документи не надали, правом на захист своїх інтересів не скористались.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

01.03.2012р. між ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" (Продавець) та ТОВ ТВП „Торговиця" (Покупець) був укладений договір поставки № 08/ПА/8-12/Н, за умовами п. 1.1. якого Продавець передає Покупцю у власність алкогольні напої, надалі Товар, у відповідності із заявкою та товарно-транспортною накладною, а Покупець приймає та сплачує Товар на умовах, викладених в цьому Договорі. У разі зміни вартості Товару сторони укладають відповідну додаткову угоду. Асортимент та вартість Товару, що поставляється за цим Договором вказується в додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору поставка Товару за цим Договором здійснюється партіями. На кожну партію Товару Покупець направляє Продавцю заявку в установленій формі. Покупець зобов'язаний надати Продавцю щотижнево, в письмовій формі інформацію про залишок товару у Покупця. Відомості про залишок вважаються належно наданими, при наявності печатки та підпису уповноваженої особи покупця на екземплярі Продавця, а також відповідні відмітки про отримання уповноваженою особою Продавця на екземплярі Покупця.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору, Товар, що поставляється за цим Договором, має відповідати сертифікату якості виробника, іншим вимогам, що пред'являються до даного Товару за якістю у країні виробника. Приймання Товару за якістю здійснюється за товарно-транспортними документами, у відповідності до вимог Інструкції П-7, затвердженої Госарбитражем СССР. У разі, якщо якість Товару не відповідає вимогам цього Договору, покупець має право відмовитись від приймання Товару, за умови, що факт невідповідності якості Товару підтверджується двостороннім актом сторін або висновком органу Торгово-промислової палати. У такому разі Продавець зобов'язаний в 20-ти денний строк за свій рахунок здійснити заміну неякісного Товару та відшкодувати документально понесені збитки Покупця (транспортні витрати, зберігання Товару).

Ціна Товару встановлюється в гривнях та включає вартість тари та упаковки (п. 4.1. Договору).

Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що платежі за цим Договором повинні здійснюватись в гривнях. Платежі за цим Договором мають проводитись протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Із змісту п.п. 10.1., 10.2. Договору вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цим Договором, винна сторона повинна компенсувати іншій стороні Договору всі збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням. У разі прострочення Покупцем оплати товару у відповідності до п. 5.2. цього Договору покупець несе відповідальність у вигляді оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення з врахуванням боргу та встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу.

Відповідно до п. 15.1. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання.

01.03.2012р. ТОВ „Фінансовий резерв" та ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод" уклали договір поруки, відповідно до п. 1.2. якого сторони за цим Договором встановлюють, що Поручитель на добровільних підставах бере на себе зобов'язання відповідати перед Підприємством у разі порушення ТОВ ТВП „Торговиця" обов'язків, що виникають із умов Договору поставки № 08/ПА/8-12-Н від 01.03.2012р. (надалі угода).

Підставою зобов'язання, що забезпечується за цим Договором, є Договір поставки № 08/ПА/8-12-Н від 01.03.2012р. укладений між ТОВ ТВП „Торговиця" та ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод", відповідно до якого ПрАТ „Ізмаїльський виноробний завод" зобов'язується поставляти ТОВ ТВП „Торговиця" алкогольні напої. Поручитель відповідає перед Підприємством, за порушення зобов'язань за Договором поставки № 08/ПА/8-12-Н від 01.03.2012р. у розмірі не більш 1000,00 (одна тисяча) грн. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору, у разі невиконання ТОВ ТВП „Торговиця" своїх обов'язків за Договором Поручитель зобов'язується виконати за ТОВ ТВП „Торговиця" обов'язки останнього перед Підприємством на умовах, в порядку та у строки, встановлені угодою в розмірі не більшому 1000,00 (одна тисяча) грн. У разі, якщо заборгованість ТОВ ТВП "Торговиця" перед Підприємством у відповідності із даним Договором відшкодовується Поручителем, до поручителя переходять всі права Підприємства в тому об'ємі, в якому Поручитель задовольнив вимоги Підприємства.

Пунктом 7.1. Договору сторони цього Договору встановили, що Договір вступає в законну силу з моменту його підписання.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов договору поставки № 08/ПА/8-12/Н від 01.03.2012р. позивачем була проведена поставка алкогольних напоїв відповідачу на загальну суму 80568,00 грн., які відповідач в свою чергу прийняв, проте 10.09.2012р. здійснив часткове повернення товару на загальну суму в розмірі 125,40 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 80442,60 грн., на яку позивачем було нараховано пеню у розмірі 4033,14 грн. та три процента річних у розмірі 806,62 грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки № 08/ПА/8-12/Н від 01.03.2012р. позивач подав до суду видаткові накладні № 197 від 07.04.2012 на суму 10404,00 грн., № 242 від 27.04.2012р. на суму 15606,00 грн., № 196 від 07.04.2012р. на суму 54558,00 грн., що загалом складає 80568,00 грн., підписані та скріплені печаткою ТОВ ТВП "Торговиця", що дає суду підстави вважати зазначені видаткові накладні, належними доказами поставки товару позивачем та отримання його відповідачем.

Неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 08/ПА/8-12/Н від 01.03.2012р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та часткового його повернення.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем ТОВ ТВП "Торговиця", останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 80442,60 грн., не виконанні, внаслідок чого за відповідачем ТОВ ТВП "Торговиця" утворилась заборгованість, яка позивачем визначена в розмірі -80442,60 грн., у зв'язку з чим стягненню з ТОВ ТВП "Торговиця" на користь позивача підлягає сума заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 08/ПА/8-12/Н від 01.03.2012р., встановлена судом в розмірі 80442,60 грн.

При цьому, суд враховує те, що за договором поруки за невиконання зобов'язань в сумі 1000,00 грн. за договором поставки відповідає ТОВ „Фінансовий резерв", тому з останнього підлягає стягненню саме 1000,00 грн. Відповідно до цього заборгованість за поставлений позивачем товар підлягає стягненню з ТОВ ТВП „Торговиця" в сумі 79442,60 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки позивачем було нараховано відповідачу 4033,14 грн. -пені, 806,62 грн. -три відсотки річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 22.05.2012р. по 10.09.2012р. та визначено її розмір в сумі 3537,25 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 3537,25 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 495,89 грн. суд відмовляє.

Між тим, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 707,44 грн., у зв'язку з чим стягненню з ТОВ ТВП "Торговиця" на користь позивача підлягає сума 3 % річних, встановлена судом в розмірі 707,44 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 99,18 грн. суд відмовляє.

Неявка відповідачів в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідачів про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 23.11.2012р., тому суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства „Торговиця" підлягає заборгованість за поставлений товар в сумі 79442,60 грн., 3537,25 грн. пені, 707,44 грн. трьох процентів річних, а з ТОВ „Фінансовий резерв" підлягає стягненню сума заборгованості відповідно до договору поруки у розмірі 1000,00 грн. В решті заявлених позивачем позовних вимог, суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1693,44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансовий резерв" (65065, м. Одеса, вул. Космонавтів, 19 корпус 2, кв. 50, код ЄДРЮОФОП 33509549) на користь Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, код ЄДРЮОФОП 00412033) 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованості, забезпечені порукою, 19 (дев'ятнадцять) грн. 98 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства "Торговиця" (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половки, б. 68) на користь Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, код ЄДРЮОФОП 00412033) 79442 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 60 коп. основного боргу, 3537 (три тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 25 коп. пені, 707 (сімсот сім) грн. 44 коп. трьох процентів річних, 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 46 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 28.11.2012р.

Суддя Цісельський О.В.