Рішення № 27722992, 21.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.12 Справа№ 5015/3943/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина», м. Дрогобич Львівської області;

про: стягнення 152541 грн. 13 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора: Леонтьєва Н.Т. -старший прокурор;

позивача: Калітєєва Є.О.-представник на підставі довіреності № 09-08 від 04.01.2012 року;

відповідача: Коцан Р.М. -представник на підставі довіреності № 32/12-250 від 18.10.2012 року.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 24.09.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 24.09.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 151541 грн. 13 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 29.10.2012 року.

В судовому засіданні 29.10.2012 року судом оголошувалась перерва до 07.11.2012 року. З огляду на неявку представника відповідача 07.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.11.2012 року. В судовому засіданні 19.11.2012 року судом оголошувалась перерва до 21.11.2012 року.

В судовому засіданні 21.11.2012 року представник прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач проти позову заперечив з підстав, аналогічних викладеним у відзиві на позовну заяву № 32/12-253 від 25.10.2012 року.

Представникам сторін, що брали участь в судових засіданнях, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали, процесуальними правами користувались добросовісно.

21.11.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державна екологічна інспекція в Львівській області (надалі про тексту рішення - позивач) звернулась до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс -Галичина» (надалі по тексту рішення - відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 152541 грн. 13 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс -Галичина», проведеної Державною екологічною інспекцією в Львівській області, встановлено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без належного дозволу, наслідком чого є нарахування Державною екологічною інспекцією в Львівській області відповідачу збитків в розмірі 152541 грн. 13 коп.

Відповідач проти відсутності у нього дозволу на викид забруднюючих речовин не заперечив, однак наголосив на тому, що зволікання в його одержанні виникло не з його вини, тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

30.08.2011 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відкритим акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс -Галичина», про що складено Акт № 161 від 30.08.2011 року. Даною перевіркою встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 02.07.2011 року, що є порушенням ст. ст. 7, 10, 11 і 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підставі даного акту складено протокол про адміністративне правопорушення на головного інженера ВАТ «НПК Галичина»Чопового В.Г. № 00017271 від 30.08.2011 року, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 07/02-234 від 31.08.2011 року 1530 грн. 00 коп. та припис № 130 від 30.08.2011 року.

Плановою перевіркою, оформленою Актом № 161 від 30.08.2012 року дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною на виконання припису № 130 від 30.08.2011 року, Державна екологічна інспекція у Львівській області встановила відсутність дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в період з 02.07.2011 року по 06.10.2011 року, внаслідок чого відповідачу відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064, проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 152541 грн. 13 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами у позовній заяві, відзиві та в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Державна екологічна інспекція у Львівській області відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007 року № 55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; додержання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; виконує інші функції.

Інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря»викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Відповідно до ст. 33 Закону України № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря»особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Як вбачається із представлених суду доказів та не заперечується сторонами, 01.02.2011 року у відповідача закінчився дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Новий дозвіл № 4610600000-63 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина»отримало 17.10.2011 року Дозвіл видано строком на 5 років з 17.10.2011 року по 17.10.2016 року. Тобто станом за період з 02.07.2011 року по 16.10.2011 року вищезазначений дозвіл у відповідача був відсутній.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є тим нормативно-правовим документом, що дає юридичне право на законність здійснення використання природних ресурсів. Так, згідно із статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та підпунктом "в" пункту 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року N 2751-XII, така діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється).

Крім того, ст. 34 Закону № 2707-ХІІ передбачено відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Тобто у разі, якщо підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, не отримавши на це дозвіл, посадові особи несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. А також, на виконання вимог вказаних законодавчих актів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України наказом від 10.12.2008 року N 639 затвердило Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Методики наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це, зокрема, - викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7 п. п. 2.7.1 Методики).

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу про стягнення 152541 грн. 13 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо доводів відповідача про те, що відсутність дозволу у відповідача не є наслідком дій відповідача, то суд вважає їх недоведеними. Суд звертає увагу відповідача на те, що чинне законодавство не передбачає звільнення відповідача від відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у зв'язку із здійсненням певних дій, спрямованих на отримання дозволу чи продовження його дії. Тому вчинення відповідачем дій, спрямованих на продовження дії дозволу (надсилання заяв про проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та тримання висновку) не призводять до звільнення відповідача від відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судові витрати за розгляд справи господарським судом, покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс -Галичина»(Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, код ЄДРПОУ 00152388) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 98, одержувач коштів: держбюджет м. Дрогобича, ЗКПО 38007496, МФО 825014, р/р 33110363700014) 152541 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушенням природоохоронного законодавства.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина»(Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, код ЄДРПОУ 00152388) в доход державного бюджету 3050 грн. 82 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 26.11.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв