Рішення № 27722987, 22.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13839-2012

22.11.12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання"

до Приватного підприємства "Технопромсервіс"

про стягнення 2 782,83 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Луганське енергетичне об"єднання" звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Технопромсервіс" про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2594,55 грн., 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 24,27 грн., інфляційних нарахувань з простроченої суми боргу в розмірі 12,99 грн., пені за прострочення термінів оплати в розмірі 151, 02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків щодо оплати поставленої та використаної активної електричної енергії відповідно до договору на постачання електричної енергії № 143 від 09.10.2006 року за період з грудня 2011 по січень 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 9/5014/2254/2012 та призначено розгляд справи на 24 вересня 2012 року. Копію ухвали про порушення провадження у справі направлено на адресу Державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради з метою отримання відомостей про державну реєстрацію Приватного підприємства "Технопромсервіс".

19.09.2012 року відділом діловодства та документообігу Господарського суду Луганської області отримано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої 21.12.2011 Приватне підприємство "Технопромсервіс" - відповідач - змінив місцезнаходження. А саме судом встановлено, що юридична адреса Приватного підприємства "Технопромсервіс" є: 01135, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Златоустівська, буд. 44/22, оф. 26.

За правилом ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто за місцезнаходженням Приватного підприємства "Технопромсервіс" - 01135, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Златоустівська, буд. 44/22, оф. 26, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.09.2012 справу № 9/5014/2254/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об"єднання" до Приватного підприємства "Технопромсервіс" про стягнення 2782,83 грн. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 справу Господарського суду Луганської області № 9/5014/2254/2012 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер 5011-8/13839-2012 та призначено судовий розгляд на 19.10.2012 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи судове засідання відкладено на 02.11.2012, про що винесено ухвалу суду.

22 жовтня 20912 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представників. Разом з тим позивач на виконання вимог Ухвали суду від 19.10.2012 надав суду витребуванні документи (а.с. 87-108) .

02.11.2012 судове засідання ухвалою суду відкладене на 22.11.2012 року у зв'язку із неявкою представників відповідача, який був повідомлений належним чином.

02 листопада 2012 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представників (а.с.114-121 ).

У судове засідання 22.11.2012 представники відповідача втричі не з’явились, про дату, час та місто проведення засідання повідомлені за юридичною адресою визначеною в Довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 52-56). Крім того відповідач не повідомив суд, про причини неявки своїх представників, вимоги ухвал від 19.10.2012 та 02.11.2012 та не виконав - не надав відзиву на позов та жодного витребуваного доказу.

За таких обставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»- позивач по справі, є юридичною особою, якої в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України присвоєно ідентифікаційний код 31443937 (а.с. 103,104)

Основним видом статутної діяльності позивача є передача, розподілення та постачання електроенергії за регульованими тарифами, про що підприємству Національною комісією регулювання електроенергетики України надано Ліцензію серії АБ № 220851 (а.с. 90-101, 105).

Відповідач по справі –Приватне підприємство «Технопромсервіс»є юридичною особою з ідентифікаційним номером 31292085, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємств внесено відповідний запис (а.с. 52-66).

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”споживання енергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником. Споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

09.10.2009 між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”та ПП “Технопромсервіс” укладено договір про постачання електричної енергії №143 (далі по тексту Догоівр). (а.с. 12-20).

На підставі вищевказаного Договору позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній зобов’язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленої електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього.

Пунктом 1 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору, встановлено, що розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за показами розрахункових приладів обліку за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом, за винятком випадків, коли всередині площадки вимірювання розміщенні електроустановки, для яких нормативно-правовими актами НКРЕ встановлено іншій тариф. Розрахунковим вважається період з 20 числа попереднього місяця до 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 9 зазначеного Додатку до Договору остаточний розрахунок зафактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужністі; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені; 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня отримання. (а.с. 21-22).

09 лютого 2012 Додатковою угодою до Договору у зв’язку з припинення користування Споживачем електричною енергією, сторони прийшли до взаємної згоди вважати договір про постачання електричної енергії № 143 від 09.10.206 розірваним з 24.01.2012 року (а.с. 27).

Проте, на момент укладання вказаної Додаткової угоди за відповідачем по справі рахувалась заборгованість у розмірі 2 594,55 грн за спожиту на не оплачену активну електроенергію у грудні 2011 та січні 2012 року.

Наявність заборгованості за використану електроенергію ПП «Технопромпостач»підтверджується копіями рахунків та попереджень про обмеження постачання електроенергії (а.с. 28-31).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов’язання сторін припиняються у разі розірвання договору. Частино 3 зазначеної статті встановлено правило за яким, зокрема, зобов’язання припиняються з моменту досягнення домовленості сторін про розірвання договору.

Аналогічне правило припинення зобов’язання міститься у ч. 2 статті 202 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 143 від 09.10.206 розірвано сторонами з 24.01.2012 року, про що складено Додаткову угоду від 09.02.2012 року.

Проте заборгованість відповідача виникла за умови не оплати електроенергії спожитої ним в грудні 2011 та січні 2012 року. Тобто предметом даного спору є стягнення заборгованості, яка виникла у відповідача в період дії Договору № 143 та до припинення зобов’язань за ним.

Позивач надав суду належним чином засвідчені копії рахунків та попереджень про обмеження постачання електроенергії, які підтверджують наявність заборгованості за спожиту та не оплачену відповідачем активну електричну енергію в межах дії Договору № 143 у розмірі 2 594,55 грн. у грудні 2011 та січні 2012 року.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості за договором № 143 про постачання електричною енергією від 09.10.2009 р. в розмірі 2 459,55 грн. за спожиту активну електроенергію належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 151,02 грн грн. за період з 27.01.2012 до 01.06.2012 року, інфляційні втрати в сумі 12,99 грн. за період з 27.01.2012 по 01.06.2012 та 3% річних в сумі 24,27 грн за період з 27.01.2012 по 01.09.2012 рік.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 235,31 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Щодо нарахованої суми інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права”сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, дефляція).

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті “Урядовий кур'єр”. Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України “Про інформацію”є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суми боргу суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства України, а відтак вимога позивача про стягнення інфляційної складової суми боргу за активну електроенергію за період з 27.01.2012 по 01.06.2012 року підлягає задоволенню в сумі 12,99 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розрахунок 3% річних також відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.01.2012 до 01.09.2012 в сумі 24,27 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахованої суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4.4.1 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючий в період за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати боргу за активну електричну енергію в період з 27.01.2012 по 01.06.2012 підлягає задоволенню в сумі 151,02 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із системного аналізу вище наведених норм суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватноного підприємства “Технопромсервіс” (01135, місто Київ,Шевченковський район, вулиця Златоустівська, будинок 44/22, офіс 26; код ЄДРПОУ 31292085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" (91021, місто Луганськ, кВ. Гайового 35-А; код ЄДРПОУ 31443937) 2 594 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто чотири) гривні 55 копійок боргу за спожиту активну електричну енергії, 12 (дванадцять) гривень 99 копійок інфляційної складової боргу, 24 (двадцять чотири) гривні 27 копійок 3 % річних, 151 (сто п’ятдесят одна) гривня 02 копійки пені та 1 609 (одна тисяча шістсот девять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 22.11.2012 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 27.11.12 року.