Рішення № 27722902, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15180-2012 20.11.12

За позовом Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

до Фірми «КРАС»у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 352 109,59 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: Пилипенко Т. А., прокурор, посвідчення №006643 від 27.09.2012 р.;

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/15180-2012, розгляд справи призначено на 20.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Голосіївського району міста Києва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача, в якій просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій за договором №5 у розмірі 352 109,50 грн. на користь держави в особі позивача.

Позивач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду, яке знаходиться в матеріалах справи, однак не направив в судове засідання своїх представників і не надав письмове пояснення по суті спору.

Відповідач також належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду міста Києва, яке отримане відповідачем 07.11.2012 року.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАС», повноважних представників в судове засідання не направив, позовні вимоги по суті не заперечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника від прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.04.2012 року між Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Фірмою «КРАС»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (учасник) було укладено договір №5 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого учасник зобов'язується у 2012 році поставити замовнику, а замовник -прийняти та оплатити устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (медичне обладнання та устаткування) 33.10., зазначене в специфікації, в тому числі:

Лот 1 -мультиспіральний комп'ютерний томограф -2 од.

Лот 2 -рентгенологічний апарат, стаціонарний на 3 робочі місця -3 од.

Лот 4 -рентгенівська система пересувна, цифрова з С-аркою -1 од.

Відповідно до п. 1.3. договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.1. договору, сума цього договору становить 21 550 000,00 грн., у тому числі ПДВ 0,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником вартості товарів, зазначених в специфікації до цього договору, після їх отримання згідно пред'явленої учасником видаткової накладної.

У п. 5.1. договору зазначено, що строк поставки товарів -20 днів з дати письмової заявки від замовника.

Відповідно до п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний:

6.1.1. своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;

6.1.2. приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною.

Згідно з п. 6.3.1. договору, учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 10.1. договору).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до умов договору, учасник зобов'язався у 2012 році поставити замовнику, устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (медичне обладнання та устаткування) 33.10., зазначене в специфікації, в тому числі:

Лот 1 -мультиспіральний комп'ютерний томограф -2 од.

Лот 2 -рентгенологічний апарат, стаціонарний на 3 робочі місця -3 од.

Лот 4 -рентгенівська система пересувна, цифрова з С-аркою -1 од.

У п. 5.1. договору зазначено, що строк поставки товарів -20 днів з дати письмової заявки від замовника.

Згідно з п. 6.3.1. договору, учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Замовник 29.05.2012 року звернувся до учасника із заявкою на постачання №039-ТМЗ-153 на загальну суму 21 550 000,00 грн.

Тобто, товар повинен бути поставлений позивачем до 18.06.2012 року.

Відповідно до п. 6.12. договору, замовник зобов'язаний приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні №РН-01019 від 30.05.2012 року, №РН-01020 від 30.05.2012 року, №РН-01024 від 01.06.2012 року і №РН-01027 від 07.06.2012 року, які підтверджують поставку відповідачеві 3 одиниць рентгенологічного апарату, стаціонарного на 3 робочі місця та 1 рентгенівської системи пересувної, цифрової з С-аркою.

Станом на день подання позовної заяви до господарського суду, до Київської міської клінічної лікарні №12 та Київської міської клінічної лікарні №17 учасником не поставлено 2 мультиспіральних комп'ютерних томографи SOMATOM Emotion на суму 11 900 000,00 грн., згідно специфікації до договору.

Тобто, наявне порушення умов договору відповідачем.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 352 109,59 грн. штрафних санкцій.

Головним управлінням охорони здоров'я 26.07.2012 року на адресу відповідача направлялася претензія про стягнення штрафних санкцій за 33 дні затримки поставки товару.

Головним управлінням охорони здоров'я 29.08.2012 року на адресу відповідача направлялася претензія про стягнення штрафних санкцій за 39 наступних дні затримки поставки товару.

У позовній заяві зазначено, що прокурор Голосіївського району міста Києва просить стягнути на користь позивача штрафні санкції за затримку поставки товару на 72 дні, а саме з 19.06.2012 року по 29.08.2012 року.

На підставі викладеного, відповідачеві також виставлені рахунки з нарахованими штрафними санкціями, а саме рахунок-фактура №8/2012 від 21.07.2012 року на суму 166 763,01 грн. та №9/2012 від 29.08.2012 року на суму 185 346,58 грн., які залишилися неоплаченими.

Після перерахунку господарським судом штрафних санкцій встановлено, що розмір пені складає 351 147,54 грн., тому позов прокурора Голосіївського району міста Києва, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно витягу з ЄДРПОУ на момент подачі до господарського суду позовної заяви місцем знаходження відповідача була адреса: м. Київ, вул. Лисогірська, 4. Позовна заява подана до господарського суду 30.10.2012 року. 06.11.2012 року була проведена реєстрація змін до установчих документів відповідача і здійснено запис в ЄДРПОУ про нове місцезнаходження відповідача: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1 А.

Матеріали справи не направлялися за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області і справа слухалася надалі в Господарському суді м. Києва, адже, відповідно до частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, справ, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми «КРАС»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (інд. 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Чорновола, 1 А; інд. 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, код ЄДРПОУ 19128010) на користь Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (інд. 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 19, код ЄДРПОУ 02012906) 351 147 (триста п'ятдесят одна тисяча сто сорок сім) грн. 54 коп. пені. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Фірми «КРАС»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (інд. 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Чорновола, 1 А; інд. 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, код ЄДРПОУ 19128010) в дохід Державного бюджету України 7 022 (сім тисяч двадцять дві) грн. 95 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 27.11.2012 р.