Рішення № 27722809, 26.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/13129-2012 26.11.12За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Державного підприємства "Наш дім"

Про стягнення 15016,84 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. -представник (дов. №93/2012/02/13-9 від 13.02.2012р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Наш дім" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 15016,84 грн., з яких 8183,09 грн. основного боргу за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №530209 від 25.03.2005, 5135,51 грн. інфляційних втрат, 1698,24 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530209 від 25.03.2005 в частині проведення оплат, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 611, 614, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-53/13129-2012, розгляд справи призначено на 29.10.2012.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2012 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.11.2012, про що виніс відповідну ухвалу від 29.10.2012.

Представником позивача в судовому засіданні 26.11.2012 надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2012 повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 29.10.2012 та 26.11.2012 від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.11.2012 та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (далі по тексту -Позивач; Енергопостачальна організація за Договором) та Державним підприємством "Наш дім" (далі по тексту - Позивач; Споживач за Договором) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530209 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1), постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. п. 2.2.1 та 2.3.1 Договору, Енергопостачальна організація зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку. Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2.

Відповідно до доручення-звернення про укладання договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладам обліку.

Згідно з Додатком 1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожен наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Відповідно до Додатку 2 до Договору, розрахунки з Споживачем за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.04р. №2249 (п.1). Можлива зміна тарифів в період дії Договору (п. 12).

На підставі п. 9 Додатку 2 до Договору Відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число отримувати у Районному відділі тепло збуту №5 за адресою: вул. Товарна, буд.№1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

У відповідності до п. 3 Додатку 2 до Договору, сплату за вказаними в п. 9 цього Додатку документами, Споживач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженням Позивача, зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.06.2010 по 31.05.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року становить 8 183,09 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу, яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення 5135,51 грн. інфляційних втрат, 1698,24 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач в судові засідання не з'явився, заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №530209 від 25.03.2005 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням умов Договору (Додаток №2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості, по якій виник спір у даній справі, з боку Відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 8183,09 грн., що виник в періоді з 01.06.2010 по 31.05.2011.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що не виконав договірні зобов'язання належним чином, чим порушив умови Договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач факту наявності заборгованості не спростував, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основної заборгованості підлягають задоволенню на суму -8183,09 грн.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 1698,24 грн. трьох відсотків річних та 5135,51 грн. інфляційних збитків за період з серпня 2010 по квітень 2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Наш дім" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34; код ЄДРПОУ 30723920; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 8183 (вісім тисяч сто вісімдесят три) грн. 09 коп. основної заборгованості, 1698 (одну тисячу шістсот дев'яносто вісім) грн. 24 коп. трьох відсотків річних, 5135 (п'ять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 51 коп. інфляційних збитків, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 27.11.2012

Суддя О.А.Грєхова