Ухвала суду № 27721867, 27.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27 листопада 2012 р. Справа № 5010/1277/2012-9/54

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія", вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76006; адреса для листування: Адвокатська компанія "Керезь, Щукін та Соткілава", Контрактова площа, 9, м. Київ, 04070

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2,

про визнання недійсними звітів про незалежну оцінку вартості майна та рецензій на звіти

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1:

1) ОСОБА_3 - адвокат (посвідчення № 688 від 07.05.2009 року; угода про

надання юридичної послуги від 04.07.2012 року);

2) ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну

реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 від 07.04.2000 року)

від відповідача ОСОБА_2: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець (паспорт НОМЕР_2 від 13.08.2004 року)

встановив: заявлено вимогу про визнання недійсними Звіту про незалежну оцінку вартості групи будівель, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 25.05.2012 р. складений ФОП ОСОБА_1 оцінювачем; Звіту про незалежну оцінку вартості споруд, обладнання та іншого майна, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 14.06.2012 р. складений ФОП ОСОБА_1 оцінювачем; рецензії від 08.08.2012 р., складені ОСОБА_2, підприємцем, суб'єктом оціночної діяльності, на Звіт про незалежну оцінку вартості групи будівель, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 25.05.2012 р. складений ФОП ОСОБА_1 та на Звіт про незалежну оцінку вартості споруд, обладнання та іншого майна, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 14.06.2012 р. складений ФОП ОСОБА_1

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вартість оцінюваних об"єктів занижена, а оцінка майна та рецензування оцінки майна проведено з порушенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03р. №1440.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.7457/2012-свх від 12.11.12 (а.с. 102-105)) та просить суд в позові відмовити. В обгрунтування своїх заперечень підприємець ОСОБА_1 вказує на те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, мотивуючи їх тим, що оспорюванні звіти виконані з дотриманням законодавства України, зокрема: Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-ІІІ від 12.07.2001 року; Міжнародних стандартів оцінки; Норм професійної діяльності практики оцінювача , затверджених УТО, протокол №1 від 11.04.1995 року; Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки майна" від 10.12.2003 року №1891; Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" від 10.09.2003 року за №1440; Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного стандарту №2 "Оцінки нерухомого майна" від 28.10.2004 року за №1442; Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об"єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)" від 26.10.2011р. за №1103; Листа Мінрегіонбуду №7/15-7995 від 16.05.2012 року "Про індекси зміни ринкової вартості продукції до її ринкової вартості відповідних періодів станом на 01.04.2012 року".

Разом з тим, відповідач-1 вказує на те, що при проведенні візуального обстеження об"єктів оцінки було встановлено, що на день оцінки група будівель, споруд, обладнання та інше майно не використовувались тривалий час, потребують проведення капітальних ремонтних робіт, вкладення значних коштів в ремонтні роботи будівель, споруд, обладнання та відновлення процесу виробництва підприємства. При проведенні оцінки об"єктів останнім було враховано також той факт, що термін договору оренди землі від 07.08.2006 року, відповідно до якого Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради передала СП ТзОВ "Кутська лісова компанія" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2,1599, на якій розташовані об"єкти оцінки, закінчився 07.08.2010 року.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти позову заперечив, з вищезазначених підстав та просить суд в позові відмовити.

Представник позивача в судові засідання не з"являвся, причини неявки не повідомив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З врахуванням наведеного вище позивач про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить на зворотньому боці ухвали суду від 13.11.2012 року (розгляд справи якої призначено на 27.11.2012 року) відмітка канцилярії господарського суду Івано-Франківської області про дату та загальну кількість відправлених примірників ухвал.

Частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди, в тому числі - господарський суд Івано-Франківської області, розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

З огляду на вимоги статей 1, 12, 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожна особа (суб'єкт господарювання) має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням цього в п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України сформульовано загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту, передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України розширено до невизначеного кола суб'єктів перелік осіб, акти яких можуть бути визнані недійсними повністю або частково, якщо вони суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Отже, за наведеного, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним звітів про незалежну оцінку майна та рецензій на вказані звіти.

Суд враховує позицію Президії Вищого арбітражного суду від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", за якою юридичним актом, який може бути оскаржений в порядку господарського судочинства, є юридична форма рішень державного чи іншого органу (посадової особи), тобто офіційний письмовий документ, виданий в межах компетенції органу, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. За приписами ст. 3 Закону, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою Законом та є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Оскільки висновок є частиною процесу оцінки, він також є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а не його рішенням.

Водночас, зазначений документ не є нормативно-правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та не підлягає неодноразовому застосуванню; не є актом індивідуальним актом, оскільки не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.

З огляду на зазначене, оспорювані звіти про оцінку майна та рецензії на них, не підпадають під наведені ознаки юридичного акту та не є актами державного чи іншого органу, тому не можуть бути предметом самостійного оскарження в господарському суді.

Крім того, відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Отже, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Тобто, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні " акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що висновок про оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.

Крім того, слід зазначити, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Оскільки виконавче провадження відкрите за наказом №2258 від15.11.10 виданим господарським судом Івано-Франківської області, учасник виконавчого провадження має право оскаржити таку оцінку до суду, який видав виконавчий документ в процесуальному порядку, передбаченому ст.1212 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України, спір про визнання недійсними звітів по оцінці майна та рецензій на них не підлягає вирішенню у позовному провадженні в господарських судах України.

Відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд роз"яснює, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2012р. по справі №5006/2/6-62/2012.

За таких обставин, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі.

Відповідно до п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення товариству з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія" з Державного бюджету 4 292,00 грн. - судового збору.

Керуючись ст.12 Закону України "Про оцінку майна ", ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1, 12, 15, 16, 20, 22, 41, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

припинити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія" до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними Звіту про незалежну оцінку вартості групи будівель, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 25.05.2012 р. складений ФОП ОСОБА_1 оцінювачем; Звіту про незалежну оцінку вартості споруд, обладнання та іншого майна, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 14.06.2012 р. складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оцінювачем; рецензії від 08.08.2012 р., складені ОСОБА_2, підприємцем, суб'єктом оціночної діяльності, на Звіт про незалежну оцінку вартості групи будівель, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 25.05.2012 р. складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та на Звіт про незалежну оцінку вартості споруд, обладнання та іншого майна, що належать Спільному українсько-ізраїльському підприємству ТзОВ "Кутська лісова компанія" станом на 14.06.2012 р. складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Повернути позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія" (вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76006, код 31711523) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 292,00 грн., сплачений згідно меморіального ордеру № 520560003 від 05.10.2012 року.

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 28.11.12