Рішення № 27721471, 28.11.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5004/1451/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком", м. Луцьк

до відповідача: Ківерцівської районної державної адміністрації, м. Ківерці

про стягнення 5030 грн. 76 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є. -провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Волинської філії ПАТ "Укртелеком" (дов. №333 від 15.06.2012р.)

від відповідача: Комар Л.І. -начальник юридичного відділу апарату Ківерцівської райдержадміністрації (дов. №1606/45/2-12 від 20.06.2012р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Ківерцівської районної державної адміністрації 5030,76 грн., в тому числі 4845,66 грн. заборгованості по оплаті наданих у період з квітня місяця 2012 року по жовтень місяць 2012 року включно згідно з укладеними між сторонами договорами №5 від 06.11.2001р. та №116 від 15.05.2012р. послуг електрозв'язку, 84,78 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.05.2012р. по 15.11.2012р.), а також 100,32 грн. трьох процентів річних (за період з 01.04.2012р. по 15.11.2012р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача засвідчив на укладенні між сторонами договорів про надання телекомунікаційних послуг, надання позивачем відповідачу на виконання умов цих угод послуг електрозв'язку, їх отримання районною державною адміністрацією, а також невиконання відповідачем в повному об'ємі своїх зобов'язань в частині оплати наданих послуг, виникнення у боржника суми заборгованості, нарахування у зв'язку з цим сум штрафних санкцій та відсотків річних.

При цьому представник Волинської філії ПАТ "Укртелеком" пред'явлені до відповідача позовні вимоги зменшив, у зв'язку із проведеними боржником розрахунками заявив клопотання від 28.11.2012р. (а.с. 59) про зменшення пред'явлених позовних вимог та стягнення з відповідача залишку боргу 3304,28 грн. і нарахованих при поданні позову до суду 84,78 грн. пені та 100,32 грн. трьох процентів річних, що в загальному становить 3489,38 грн. Обов'язок відшкодування ПАТ "Укртелеком" понесених при поданні позову до суду витрат (сплата судового збору) представник позивача просить суд покласти на Ківерцівську районну державну адміністрацію.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Зазначене клопотання сторони було розглянуто в судовому засіданні та задоволене, у зв'язку з чим спір господарським судом вирішується виходячи з нової загальної ціни позову, котра становить 3489,38 грн.

Задовольняючи відповідне клопотання сторони суд виходив також і з того, що зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно пункту 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Відповідач у поясненні від 27.11.2012р. №3171/34/2-12 (а.с. 63) та його представник в судовому засіданні засвідчили, що районна державна адміністрація, яка є бюджетною установою і фінансується з Державного бюджету, повністю визнає суму боргу за надані послуги зв'язку, причиною виникнення боргу є несвоєчасна оплата Державним казначейством платіжних доручень, в тому числі й за послуги зв'язку.

Крім цього відповідачем було надано документи в підтвердження проведення розрахунків з позивачем на суму 1541,38 грн. (платіжне доручення №370 від 29.10.2012р., проведене управлінням ДКС України в Ківерцівському районі 21.11.2012р. -а.с. 64), а також здійснено заяву в котрій відповідач просить суд не стягувати з нього на користь позивача нараховані суми пені і процентів річних, не покладати на райдержадміністрацію обов'язок відшкодування стягувачу понесених судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 06 листопада 2001 року між відкритим (на даний час публічним) акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської дирекції (на даний час філії), м. Ківерці та Ківерцівською районною державною адміністрацією, м. Ківерці було укладено договір №5 про надання послуг електрозв'язку (а.с. 60-62).

15 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №7 Волинської філії ПАТ "Укртелеком", м. Ківерці та Ківерцівською районною державною адміністрацією, м. Ківерці було укладено договір №116 про надання телекомунікаційних послуг (а.с. 11-15).

Згідно умов зазначених угод позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.

На виконання умов вказаних договорів Волинською філією ПАТ "Укртелеком" впродовж періоду з квітня 2012 року по жовтень місяць 2012 року включно надавались Ківерцівській районній державні адміністрації послуги телефонного зв'язку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 11395,73 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включала в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками-актами за послуги зв'язку (а.с. 17-43).

Згідно пунктів 4.1-4.2 договору від 06.11.2001р. №5 відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова з поданням рахунків, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними впродовж десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пунктів 4.1-4.5, 4.16 договору від 15.05.2012р. №116 відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова з поданням рахунків, розрахунки за фактично отримані послуги електрозв'язку споживач зобов'язувався здійснювати до 20 числа поточного місяця.

Ківерцівська районна державна адміністрація взяті на себе згідно угод №5 від 06.11.2001р. та №116 від 15.05.2012р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконала, вартість наданих послуг в повному об'ємі не оплатила, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду склала 4845,66 грн.

Сума боргу 4845,66 грн. включала в себе заборгованість відповідача по оплаті послуг електрозв'язку, наданих у період до квітня місяця 2012 року 5339,50 грн., загальну вартість наданих у період з квітня по жовтень місяці 2012 року послуг 11395,73 грн. за мінусом здійснених з квітня по жовтень місяці 2012 року платежів 11889,57 грн. (докази оплати -банківські виписки про рух коштів на рахунку -а.с. 45-55).

Поруч з цим судом встановлено, що у період перебування даної справи в провадженні господарського суду відповідачем згідно платіжного доручення №370 від 29.10.2012р. -а.с. 64 (платіж проведено управлінням ДКС України у Ківерцівському районі 21.11.2012р.) в рахунок погашення існуючої перед ПАТ "Укртелеком" заборгованості було сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 1541,38 грн., в результаті сума основної заборгованості зменшилась та на день розгляду справи в судовому засіданні склала 3304,28 грн.

Часткове погашення суми боргу виступило підставою для зменшення позивачем пред'явлених до відповідача позовних вимог та прийняття відповідної заяви Волинської філії ПАТ "Укртелеком" господарським судом.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори про надання послуг електрозв'язку предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвані чи змінені не були.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання послуг Ківерцівською райдержадміністрацією та непроведення при цьому останньою всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем позову в частині стягнення боргу в сумі 3304,28 грн.

Сума заборгованості 3304,28 грн. в повному об'ємі підтверджується наявними в матеріалах справи документами, визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що сума заборгованості 3304,28 грн. містить в собі часткову вартість послуг серпня та повну вартість послуг вересня-жовтня місяців 2012 року.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку, відповідачу у відповідності до п. 5.2 договору №116 від 15.05.2012р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 84,78 грн. (за період прострочки платежів з 21.05.2012р. по 15.11.2012р.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені 84,78 грн., здійснивши перевірку методики та періодів нарахування санкцій, суд вважає, що ці вимоги підставні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Поруч з цим у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку беручи до уваги важке фінансове становище Ківерцівської райдержадміністрації, повне визнання адміністрацією існуючої заборгованості перед ПАТ "Укртелеком", вжиття заходів щодо погашення боргу та зобов'язання сплатити останній, виникнення відповідної заборгованості та її існування з підстав неналежного бюджетного фінансування установи, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача та стягнення з Ківерцівської районної державної адміністрації пені в розмірі 5 відсотків від загальної нарахованої суми, а саме 4,23 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 100,32 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.04.2012р. по 15.11.2012р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох відсотків річних, перевіривши методику її нарахування, суд вважає, що останні підставні і підлягають до задоволення в повному об'ємі.

При цьому суд засвідчує, що статтею 83 ГПК України не передбачена можливість господарського суду при прийнятті рішення у справі зменшувати розмір трьох відсотків річних, нарахованих боржнику згідно ст. 625 ЦК України за прострочку виконання грошових зобов'язань, оскільки останні за своєю правовою природою не є неустойкою (штрафом, пенею).

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення заборгованості було здійснено останнім лише 21 листопада 2012 року, тобто після звернення позивача до суду з відповідним позовом -16.11.2012р. та після порушення судом провадження у справі -16.11.2012р., витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок Ківерцівської районної державної адміністрації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити на суму 3408 грн. 83 коп.

2. Стягнути з Ківерцівської районної державної адміністрації (м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 04051394) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 23251963) 3304 грн. 28 коп. заборгованості, 4 грн. 23 коп. пені та 100 грн. 32 коп. трьох процентів річних, а всього 3408 грн. 83 коп., 1609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 80 грн. 55 коп. пені в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

28.11.12