Справа № 2а/2570/3384/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Грузновій О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 01.11.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Чернігові Державної податкової служби №0007031720 від 22 жовтня 2012 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що придбав у ТОВ «Супреммум» оцет столовий та у ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» рис камоліно. Реальність здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, виписками з банку. Приймаючи до уваги, наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Супреммум» та ТОВ «Компанія «Прогрес-2010», та податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, платник податків має повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Фактично ДПІ у м.Чернігові ДПС робить висновки про порушення позивачем норм законодавства та нараховує штрафні санкції лише на підставі необґрунтованих та недоведених припущень ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС та Бориспільської ОДПІ Київської області про наявність ознак фіктивності щодо правочинів укладених ТОВ «Супреммум» та ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» з їх контрагентами постачальниками. При цьому необхідно звернути увагу, що платник податків взагалі жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Тому висновки ДПІ у м.Чернігові про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку, не містять посилань на належні докази, які б фіксували конкретні факти порушень, а зводяться лише до нічим не підтверджених припущень.
Позивач позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно отриманої інформації від Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС (акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ „Компанія Прогрес- 2010" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період вересень - грудень 2010 року від 22.03.2011 року № 227/23-1/37135622), звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ „Компанія Прогрес - 2010" з ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ „Компанія Прогрес-2010" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ „Компанія Прогрес-2010" та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п. п. 1,2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ „Компанія Прогрес-2010" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по податковим накладним, виписаним на придбання товарів у ТОВ „Компанія Прогрес - 2010" на загальну суму податку на додану вартість 7833 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.п 7.2.1 п.7.2 ст. 7, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".
Згідно отриманої інформації від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Супреммум» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.12.2011 року від 07.03.2012 року №112/22-10/37101957), звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Супреммум» з ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. В провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270, порушена 03.02.12 р. прокуратурою м.Києва відносно службових осіб ПАТ КБ "Інтербанк" за фактом умисного ухилення віл сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України. В ході проведення досудового слідства встановлено, що службовими особами ПАТ КБ „Інтербанк" за період з 01.10.09 р. по 01.09.11 р. при взаємовідносинах з контрагентами, в тому числі ТОВ «Супреммум», завищено суму витрат. При проведенні обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, знайдено та вилучено в СУ ДПС у м.Києві печатки в тому числі ТОВ «Супреммум». Перевіркою юридичної адреси, за якою зареєстровано підприємство ТОВ «Супреммум» проведеною оперативними співробітниками районних підрозділів податкової міліції ДПА у м.Києві встановлено, що вказане підприємство за адресою державної реєстрації не знаходиться.
Виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_2 безпідставно сформовано податковий кредит по податковій накладній, виписаний на придбання товарів у ТОВ „Супреммум" на загальну суму податку на додану вартість 1900 грн., яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
09.10.2012 року Державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 року з ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» та за серпень 2010 року з ТОВ «Супреммум», за результатами якої було складено акт №1994/17/НОМЕР_1 від 09.10.2012 р. (а.с.6-21).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2010р. на загальну суму ПДВ 7833 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності;
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.193, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму ПДВ 376,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011р. на загальну суму ПДВ 1524,00 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0007031720 від 22 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11790,00 грн., в тому числі: 9357,00 грн. - за основним платежем та 2433,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.22).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
На момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість». З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, норми якого в частині визначення податку на додану вартість кореспондуються з нормами Податкового кодексу України
Відповідно до п.п. «а» п.185.1. ст185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.201.6 ст.200 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що до Єдиного державного реєстру було включено відомості 15.03.2006 р. (а.с.76).
Основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується довідкою з Головного управління статистики у Чернігівській області (а.с.78).
Згідно видаткової накладної №74 від 16.08.2011 р. позивач придбав у ТОВ «Супреммум» оцет столовий в кількості 6000,00 шт. на загальну суму 11400,00 грн., в т.ч.1900,00 грн. - ПДВ (а.с.32). Придбання товару також підтверджується податковою накладною №74 від 16.08.2011 р. на загальну суму 11400,00 грн., в т.ч.1900,00 грн. - ПДВ (а.с.33).
Позивачем було оплачено товар шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Супреммум», що підтверджується виписками з банку (а.с.36-37).
Доставка товару здійснювалась за рахунок ТОВ «Супреммум». Зберігався товар за місцем проживання позивача (приватний сектор).
Оцет столовий в кількості 6000,00 шт. позивач реалізував ТОВ «Луара-Групп», що підтверджується договором поставки №2 від 01.10.2010 р. (а.с.82-83), податковою накладною №337 від 23.08.2011 р. (а.с.35), видатковою накладною №337 від 23.08.2011 р. (а.с.34).
Згідно видаткової накладної №ПР-5932 від 17.11.2010 р. позивач придбав у ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» рис камоліно в кількості 5,000 т. на загальну суму 47000,00 грн., в т.ч. 7833,33 грн. - ПДВ (а.с.27). Придбання товару також підтверджується податковою накладною №5932 від 17.11.2010 р. на загальну суму 47000,00 грн., в т.ч. 7833,33 грн. - ПДВ (а.с.29).
Позивачем було оплачено товар шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Компанія «Прогрес-2010», що підтверджується виписками з банку (а.с.30-31).
Доставка рису здійснювалась за рахунок ТОВ «Компанія «Прогрес-2010». Товар було розвантажено безпосередньо до автотранспорту, який позивач використовує в своїй господарській діяльності - фургон-С номер НОМЕР_2, що зареєстрований на його батька (а.с.81).
Рис камоліно в кількості 5,000 т позивач реалізував ТОВ «Продсервис», що підтверджується податковою накладною №274 від 18.11.2010 р. (а.с.28).
Всі операції відображені у книзі обліку ФОП ОСОБА_1 (а.с.97-100).
На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «Супреммум» та ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» були належним чином зареєстровані в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.92-96) та платниками податку, а тому володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення, що в свою чергу свідчить про настання правових наслідків.
Таким чином, суд вважає, що дані господарські операції між позивачем та ТОВ «Супреммум» та ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наявні всі належні первинні документі, які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували відсутність наміру сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Крім того, податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0007031720 від 22 жовтня 2012 року.
Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0007031720 від 22 жовтня 2012 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Чернігові Державної податкової служби №0007031720 від 22 жовтня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206783002, код 38054398, отримувач: Державний бюджет м.Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 117,90 грн.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.
Судове рішення № 27721105, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 29.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/3384/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: