Постанова № 27720896, 20.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2012 р. № 2-а- 10989/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Каплоух В.О.,

представника відповідача Тетянчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін в залі суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом Споживчого товариства «Колос»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач -Споживче товариство «Колос»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2012р., скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0008112305 та від 17.09.2012 року №0008122305.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 р. №0008122305 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56 542,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28 271,00 грн., що разом складає 84 813,00 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 р. №0008112305 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 113 736,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56 868,00 грн.

Позивач з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі наказу від 15.08.2012 р. №1226, направлень на перевірку від 15.08.2012 р. №1595, №1594 проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Будтранс плюс»(код ЄДРПОУ 35961105) та ТОВ «Фірма Аква Транс»(код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.08.2012 року №3416/2204/30236600 про результати позапланової документальної виїзної перевірки Споживчого товариства «Колос»(код ЄДРПОУ 30236600) з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Будтранс плюс»(код ЄДРПОУ 35961105) та ТОВ «Фірма Аква Транс»(код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Згідно висновків зазначеного акту про результат позапланової документальної виїзної перевірки встановлено порушення позивачем п.198.1., п.198.2. ст.198, п.200.1., п.200.2., п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого СТ «Колос»занижено податок на додану вартість у січні 2012 року на загальну суму 170277,50 грн. В результаті завищення податкового кредиту за січень 2012 року зменшено визначену суму залишку від'ємного значення податкового кредиту за січень 2012 року, зменшено визначену суму залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за січень 2012 року у розмірі 113736,00 грн.

На підставі розгляду акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0008122305, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56 542,00 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сорок дві) гривні та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28 271,00 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят одна) гривня, що разом складає 84 813,00 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень, а також оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0008112305, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ на суму 113 736,00 (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 56 868 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, відповідач виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ПП «Будтранс плюс»(код ЄДРПОУ 35961105) та ТОВ «Фірма Аква Транс»(код ЄДРПОУ 34469324) у перевіреному періоді не мають реального характеру, отже позивач не набув права на віднесення сум ПДВ, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) до складу податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду.

Як встановлено судом підставою для зазначених висновків відповідача щодо наявності виявлених при перевірці порушень слугував акт ДПІ в Подільському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Будтранс плюс»щодо підтвердження господарських відносин з платником податків СТ «Колос»від 18.07.2012р. № 106/22-708/35961105. Згідно вказаного акту встановлено, що ПП «Будтранс плюс»надавало останню звітність з ПДВ до податкових органів за березень 2012 року, за період -січень 2012 року підприємство не підтвердило жодним первинним документом здійснення господарської діяльності, рух активів в процесі господарської діяльності, реальність змін майнового стану, отже має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Щодо контрагента позивача - ТОВ «Фірма Аква Транс»відповідачем використано акт Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 28.04.2012р. № 190/22-207/34469324 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Аква Транс»(код ЄДРПОУ 34469324) щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. Згідно вказаного акту встановлено, що ТОВ «Фірма Аква Транс»не знаходиться за адресою її реєстрації, встановити місцезнаходження неможливо, найманих працівників підприємство також не має, власні або орендовані офісні або складські приміщення відсутні, не встановлено фактів транспортування товарно-матеріальних цінностей, що вказує, на думку податкового органу, у ТОВ «Фірма Аква Транс»відсутній факт реального вчинення господарських операцій за січень 2012 року.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що судовим розглядом встановлено укладення СТ «Колос» з ПП «Будтранс Плюс»договору поставки № 07/12-01 від 07.12.2011 р. та договору про надання послуг №0511-12 від 05.12.2011 р. з ТОВ «Фірма Аква Транс».

На виконання фінансово-господарських відносин контрагентами складені акт виконаних робіт від 30.01.2012 року на суму 591 665, 00 гривень (в т.ч. ПДВ -98 610, 83 гривень) між СТ «Колос»та ПП «Будтранс Плюс»та акт виконаних робіт від 31. 01.2012 року на суму 430 000, 00 гривень (в т.ч. ПДВ - 71 666, 67 гривень) між СТ «Колос»та ТОВ «Фірма Аква Транс», а також на адресу позивача виписано податкові накладні №2 від 30.01.2012 р. та №2401 від 24.01.2012 р.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії вказаних договорів, які складено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Також до суду надано копії податкових накладних, актів виконаних робіт, з яких встановлено фактичне виконання та приймання виконаних робі. На підтвердження здійснення оплати за виконані роботи свідчать виписки установи банку про рух кошті на рахунках. Наявність зазначених документів та їх формальна відповідність встановленим вимогам сторонами у справі не заперечується. Судом підстав для сумнівів в достовірності наданих документів під час судового розгляду не виявлено.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення господарських операцій не впливають на встановлення факту відсутності реального підтвердження виконання укладених між позивачем та його контрагентами в даній справі і не підтверджуються зібраним у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угод дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Факт належної оплати за виконані роботи сторонами у справі не заперечується.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Крім того, в акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 3416/2204/30236600 від 29.08.2012 р. про результати позапланової документальної виїзної перевірки Споживчого товариства «Колос»(код ЄДРПОУ 30236600) з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Будтранс плюс»(код ЄДРПОУ 35961105) та ТОВ «Фірма Аква Транс»(код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року містяться помилки в визначенні заниженого податку на додану вартість у січні 2012 р.

Так, у висновку акта сума заниженого податку на додану вартість визначена у розмірі 170277,50 грн., в той же час згідно даних таблиці на аркуші 8 акту перевірки, сума заниженого податку складає 56541,50 грн. (стовб.10 таблиці), зменшення суми залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 113736 грн. (стовб.7 таблиці), а 170277,50 грн. є лише загальною сумою завищення податкового кредиту.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Споживчого товариства «Колос»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 17.09.2012 року №0008112305 та від 17.09.2012 року №0008122305.

Стягнути з державного бюджету на користь Споживчого товариства «Колос»(61204, м. Харків, вул. Клочківська, 193, р/р 2600249021120 в ФПАТ «КБ «Хрещатик», код ЄДРПОУ 30236600) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2012 року.

Головуючий суддя С.В. Архіпова