П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
20 листопада 2012 р. Справа № 2-а-8076/10/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду, Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення заборгованості ,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі за текстом - УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківського автотранспортного підприємства 16330" (надалі за текстом - ПАТ "ХАТП 16330", відповідач), в якому просить суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 80864,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено що, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої ніж платник збору, територіальної громади. Абзацом 3 п.1 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Також цим законом визначено розмір оподаткування (ст. 4), а саме: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Таким чином, ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330", яке є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та де колишні працівники відпрацювали необхідний стаж на відповідних посадах водіїв міського пасажирського транспорту та набули права на пільгову пенсію відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", набуло обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Відповідачу за лютий-травень 2010 року вручені повідомлення № 44 від 15.02.2010 року, № 79 від 24.03.2010 року, № 113 від 23.04.2010 року, № 148 від 12.05.2010 року, що складалися на підставі відомостей відділів призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Відповідачем зазначені кошти не сплачені, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 80864,62 грн..
Представник позивача надав 20.11.2012 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду письмову заяву пр розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача заперечення проти позову не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судовою повісткою з поштовим повідомленням, яка направлялася за офіційним місцем знаходження, визначеним відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його відсутність у судовому засідання не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
ПАТ "ХАТП 16330" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова направляло до відповідача повідомлення № 44 від 15.02.2010 року, повідомлення № 79 від 24.03.2010 року, повідомлення № 113 від 23.04.2010 року, повідомлення № 148 від 12.05.2010 року про розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) за лютий-травень 2010 року, в яких зобов'язує відповідача перерахувати до ПФУ суми платежів на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеним водіям міського пасажирського транспорту, вказаних в п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", посилаючись на частину 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та керуючись Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується копіями поштових відправлень про вручення.
На час виникнення боргу порядок покриття виплат на виплату і доставку пенсії було передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не передбачало покриття витрат на виплату і доставку пенсії за рахунок підприємства.
Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсії, відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку, передбачено ст. 12 цього закону, регулювався ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне страхування", за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. п. "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону, в розмірі 50 % по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 % - у 1992 році, 70 % - у 1993 році, 80 % - у 1994 році, 90 % - у 1995 році і 100 % - з 1996 року.
Згідно Закону України від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ "Про внесення змін до деяких Законів України", ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - виключено.
Цим же законом п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацем четвертим такого змісту: Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацем 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від зазначеного об'єкту оподаткування.
Відповідно до п. 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці з списком № 22 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України, передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до Картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат та доставку пільгових пенсій за списком № 2 недоїмка по відшкодуванню по ПАТ "ХАТП 16330" склала 80864,62 грн..
На час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, сплачують до Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
На підтвердження законності та правильності нарахування позивачем вказаних витрат, позивачем надано довідки, уточнюючі особливий характер роботи, який надає право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, зберігається порядок, встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування": фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.
Крім того, порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року (в подальшому -Інструкція № 21-1).
Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам.
Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.
У п. 6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку про підтвердження заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, про стягнення якої заявлено позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України зазначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Згідно рішення Верховного Суду України від 15.03.2011 року зазначено, що порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України, передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з ПАТ "ХАТП № 16330" та стягує з нього на користь Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 80864,62 грн..
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, п. 6.1, п. 6.4, п. 6.5, п. 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16 січня 2004 року, ст. ст. 8-14, 71, 94, ч. 3 ст. 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 21, код ЄДРПОУ 03115353, р/р 2600662879, ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова (61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3, р/р 256083122088, МФО 351823, ВАТ "Державний ощадний банк України", код 22645387) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 за період лютий-травень 2010 року у розмірі 80864 (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 62 копійки.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ю.О.Супрун
Судове рішення № 27720859, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8076/10/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: