Постанова № 27720603, 20.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4000/2012

20 листопада 2012 року 13год. 02хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прищепа О.С.

відповідача: представник Чорномаз Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ № 0089552340 від 04.10.2012 р. про донарахування податку на прибуток підприємств та № 0089562340 від 04.10.2012 р. про донарахування податку на додану вартість, прийнятих на підставі акта перевірки № 247/22/36714492 від 24.09.2012 р.

В обґрунтування позову вказує на безпідставність висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "ДН "Класик" з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи". Зазначає, що під час проведення документальної перевірки позивачем надавалися видаткові та податкові накладні по господарських операціях з поставки позивачу товарів вказаними контрагентами, платіжні документи про перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування товару, однак зазначені документи податковим органом до уваги взято не було.

Також позивач вказує на правомірність формування податкового кредиту в сумі 6027,82 грн. по господарській операції з ПП "Прянощі Гермеса".

Враховуючи, що вчинення господарських операцій підтверджується первинними та розрахунковими документами, а сформований податковий кредит підтверджується податковими накладними, позивач вважає безпідставним зменшення валових витрат та податкового кредиту по вказаних господарських операціях.

Крім цього, позивач заперечує факт заниження валових доходів на суму 5290 грн. та зазначає, що акт перевірки в цій частині не містить покликання на первинні документи, що засвідчують реалізацію товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що валовий дохід, відображений в декларації по податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2011р., відповідає сумі задекларованих податкових зобов'язань по податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011р.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Дубенська об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.24-27). В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальної перевірки було встановлено, що в 2010-2011рр. ТОВ "ДН "Класик" мало взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", які в силу відсутності адміністративно-господарських можливостей не могли здійснювати господарську діяльність, а тому на думку податкового органу правочини між ТОВ "ДН "Класик" та вказаними контрагентами не відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України та є нікчемними. Також час проведення перевірки встановлено факт заниження доходу за 3 кв. 2011р. на суму 5290 грн. Згідно усного пояснення бухгалтера вказане порушення виникло в результаті часткового відображення реалізації готової продукції для ТОВ "Фудз Трейд". Крім цього, перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено ксерокопію податкової накладної № 198 від 12.11.2010р. на суму 36166,90 грн. в т.ч. ПДВ 6027,82 грн., що виписана ПП "Прянощі Гермеса".

З наведених підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" зареєстроване Млинівською районною державною адміністрацією Рівненської області 29.12.2009р., код ЄДРПОУ 36714492, види діяльності за КВЕД відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; перебуває на податковому обліку в Дубенській ОДПІ; з 09.03.2010р. зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.90-95).

Судом встановлено, що на підставі направлень № 531, № 532, № 533 від 10.09.2012р., відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, згідно наказу № 578 від 10.09.2012р., в період з 11.09.2012р. по 17.09.2012р. уповноваженими особами Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДН "Класик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.12.2009р. по 30.06.2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 24.09.2012р. № 247/22/36714492 (а.с.29-48), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ДН "Класик":

п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього у сумі 44300,04 грн., у тому числі: за 4 кв. 2010р. в сумі 43083,34 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 1216,70 грн.;

пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 42166 грн., у тому числі: грудень 2010р. в сумі 24609 грн., січень 2011р. в сумі 3470 грн., лютий 2011р. в сумі 6081 грн., березень 2011р. в сумі 6335 грн., квітень 2011р. в сумі 1671 грн.;

ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах з постачальниками ТОВ "ТД "Квітень" та ТОВ "ТД "Нові Перспективи".

На підставі акта перевірки № 247/22/36714492 від 24.09.2012р. Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0089552340 від 04.10.2012р., яким ТОВ "ДН "Класик" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" усього на 55070,75 грн., у тому числі за основним платежем на 44300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10770,75 грн. (а.с.8);

№ 0089562340 від 04.10.2012р., яким ТОВ "ДН "Класик" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього на 48319,25 грн., у тому числі за основним платежем на 42166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6153,25 грн. (а.с.9).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягала до перевірки реальність руху активів позивача, правомірність формування позивачем в перевіреному періоді валових витрат, податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки, та підставність висновків податкового органу про виявлені перевіркою порушення позивачем податкового законодавства, що мали наслідком заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р., зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Судом встановлено, що 14.10.2010р. між ТОВ "ДН "Класик" та ТОВ "Торговий дім "Квітень" було укладено договір поставки, згідно з умовами якого ТОВ "Торговий дім "Квітень" зобов'язується поставити товар для ТОВ "ДН "Класик" згідно накладних (а.с.52-53).

Поставка позивачу товару ТОВ "Торговий дім "Квітень" оформлена видатковими накладними № 1-02860 від 12.11.2010р., № 1-03053 від 01.12.2010р., № 1-03054 від 08.12.2010р., відповідно до яких позивачем отримано чорнослив, горіх волоський (ядро), лимонну кислоту, журавлину (ягоди) (а.с.54,56,59).

Транспортування товару згідно вищевказаних видаткових накладних підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.55,58,61).

На господарські операції з поставки товару постачальником ТОВ "Торговий дім "Квітень" виписано позивачу податкові накладні: № 2359 від 12.11.2010р., № 2526 від 01.12.2010р., № 2327 від 08.11.2010р. (а.с.57,60,63), податок на додану вартість за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Також судом встановлено, що 06.04.2011р. між ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" та ТОВ "ДН Класик" було укладено угоду поставки № 1-06/04/11 (а.с.96-97).

На виконання договірних зобов'язань постачальником ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" поставлено пектин SWEJ-5 та цитрат натрію згідно з видатковою накладною від 07.04.2011р. № МТНП0000004 (а.с.98).

На господарську операцію з поставки харчових добавок постачальником ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" позивачу виписано податкову накладну від 07.04.2012р. № 25 (а.с.99), а також надано посвідчення про якість на пектин яблучний SWEJ-5, сертифікат якості на цитрат натрію, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на зазначені харчові добавки (а.с.100-103).

Придбані позивачем товарно-матеріальні цінності від описаних господарських операцій обліковуються по рахунку 26 "Місця зберігання; ТМЦ" ТОВ "ДН Класик" (а.с.178-188), а оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 104 "Місця зберігання; необоротні активи" стверджується наявність у позивача будок термічних та інших основних засобів, які призначені для зберігання сировини та готової продукції (а.с.187).

Досліджені в судовому засіданні видаткові накладні ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р.; податкові накладні відповідають вимогам чинних у відповідних періодах пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.201 Податкового кодексу України. На неналежність їх оформлення податковий орган не вказує.

На момент вчинення господарських операцій відомості про ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" було наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, обидва товариства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже наділені спеціальною податковою правосуб'єктністю та у відповідності до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.201 Податкового кодексу України мали право виписувати податкові накладні.

Таким чином, на час вчинення господарських операцій по поставці для ТОВ "ДН "Класик" товарів ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" володіли належною право та дієздатністю, необхідною для здійснення господарської діяльності та оформлення відповідних первинних та податкових документів.

Досліджуючи питання реальності здійснення господарських операцій з названими контрагентами, суд встановив, що харчова сировина, придбана позивачем в ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", була використана для виробництва цукерок, що в наступному реалізовані іншим суб'єктам господарювання.

Так, матеріалами справи стверджено, що впродовж 2010-2011рр. між ТОВ "ДН "Класик" та ПП ОСОБА_5 діяв договір б/н від 15.10.2010р. на переробку давальницької сировини, за умовами якого ТОВ "ДН Класик" передає для ПП ОСОБА_5 харчову сировину, яка за плату підлягає переробці в готову продукцію та повертається позивачу у вигляді цукерок "Чорнослив з горіхом в глазурі", "Чорнослив та курага з горіхом в глазурі", "Курага з горіхом в глазурі", "Прометей з родзинками", "Грильяж класичний", "Метеорит Львівський", "Марс", "Марс Журавлина", "Набір подарунковий", "Кукурудзяна паличка в глазурі" (а.с.138-139).

В межах вказаного договору ТОВ "ДН "Класик" передавало для ПП ОСОБА_5 сировину, придбану в ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", що стверджується актами прийому-передачі давальницької сировини № 1 від 21.01.2011р., № 2 від 31.01.2011р., № 3 від 25.02.2011р., № 4 від 23.03.2011р., № 5 від 25.03.2011р., № 6 від 31.03.2011р., № 7 від 30.04.2011р. (а.с.140-146), а вироблена готова продукція ПП ОСОБА_5 передавалася для ТОВ "ДП "Класик" згідно актів прийому-передачі готової продукції № 4 від 30.12.2010р., № 1 від 31.01.2011р., № 2 від 28.02.2011р., № 3 від 31.03.2011р., № 4 від 30.04.2011р., № 5 від 31.03.2011р., № 6 від 30.06.2011р. (а.с. 147-153).

Виробництво готової продукції здійснювалося на підставі рецептур, затверджених ДО "Рівнехарчопром" для ПП ОСОБА_5, на цукерки з сухофруктів глазуровані кондитерською глазур'ю "Курага з горіхом" та "Чорнослив з горіхом" від 22.08.2006р., "Чорнослив+курага з горіхом" від 11.12.2007р. (а.с.154-159).

В подальшому готова кондитерська продукція була реалізована ТОВ "ДН "Класик" для суб'єктів господарювання: ТОВ "Фудз Трейд", ТОВ "Ролесто", ТОВ "Клас і К" та інших та кінцевим споживачам, що підтверджується видатковими накладними позивача на реалізацію (а.с.160-177).

Таким чином, дослідженими судом первинними документами підтверджується факт придбання позивачем харчової сировини, її переробки та подальшої реалізації у вигляді готової продукції іншим суб'єктам господарювання, з метою отримання прибутку, в межах господарської діяльності ТОВ "ДН "Класик" згідно з реєстраційними відомостями.

Оцінюючи доводи податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", суд враховує, що відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правочинів ) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК, до них зокрема відносяться:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Вказуючи на порушення позивачем приписів ст.ст.203,215,216,228 Цивільного кодексу України, податковий орган разом з тим не покликається на наявність судових рішень, якими правочини, укладені між позивачем та обумовленими контрагентами, визнані недійсними, а також на наявність вироку в кримінальній справі, який би встановлював вину сторін правочину в порушенні публічного порядку. Відтак будь-які об'єктивні підстави для визнання правочинів нікчемними - відсутні.

На думку суду, обгрунтування податковим органом зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту покликанням на порушення норм цивільного законодавства не відповідає нормам матеріального права. Адже господарська операція (тобто дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки - недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному випадку для перевірки законності здійсненого донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання позивачеві дослідженню підлягали обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій, однак податковим органом зазначені обставини не досліджені та не отримали відповідної оцінки в акті перевірки позивача.

Суд критично оцінює покликання Дубенської ОДПІ на акт ДПІ у м. Рівному від 18.03.2011р. № 320/23-100/36466786 перевірки ТОВ "Торговий дім "Квітень" (а.с.66-75) та акт ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 11.07.2011р. № 291/23/37304247 перевірки ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" (а.с.129-134), оскільки зі змісту вказаних актів перевірок вбачається, що при їх проведенні податковими органами не досліджувалися господарські операції платників податків. Кожен з актів перевірок описує лише реєстраційні дані відповідного платника податку та показники його податкової звітності. При цьому суд враховує, що податкові органи не наділені повноваженнями під час проведення документальних перевірок визнавати недійсними правочини вчинені суб'єктами господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням наведеного, ТОВ "ДН Класик" не може нести відповідальність у вигляді збільшення податкових зобов'язань у зв'язку з діями ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", у тому числі за порушення контрагентами ведення господарської діяльності, повноти та своєчасності подання податкової звітності, оскільки така поведінка контрагентів знаходиться поза межами контролю позивача, а будь-які відомості щодо обізнаності позивача з можливими правопорушеннями, допущеними його постачальниками, - в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі зібраних у справі доказів суд приходить до висновку, що валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" позивачем сформовано у відповідності до вимог податкового законодавства, чинного на час виникнення відповідних правовідносин в 2010-2011 роках та підтверджено належними і допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, а відтак підстави для їх неврахування у податкового органу були відсутніми.

Крім цього, податковий орган зазначає, що на момент проведення перевірки позивачем надано ксерокопію податкової накладної № 198 від 12.11.2010р. на суму 36166,90 грн., в т.ч. ПДВ 6027,82 грн. постачальника ПП "Прянощі Гермеса", а тому податковий кредит на вказану суму в березні 2011р. сформовано безпідставно.

Судом встановлено, що в березні 2011р. до складу податкового кредиту ТОВ "ДН "Класик" було включено податкову накладну ПП "Прянощі Гермеса" № 18 від 12.11.2010р. на суму 36166,90 грн., в т.ч. ПДВ 6027,82 грн. Копія вказаної накладної наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні (а.с.212). Таким чином, номер податкової накладної ПП "Прянощі Гермеса", зазначеної в акті перевірки, не відповідає фактичним обставинам справи.

Фактичне здійснення господарської операції між ПП "Прянощі Гермеса" та ТОВ "ДН "Класик" підтверджене дослідженими судом належним чином оформленими первинними та розрахунковими документи (а.с.210-214), а податкова накладна № 18 від 12.11.2010р. відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За встановлених обставин суд вважає безпідставним неврахування податковим органом податкового кредиту, сформованого позивачем по взаємовідносинах з ПП "Прянощі Гермеса".

Крім цього, як вбачається з акта перевірки, податковий орган вважає, що в 3 кв. 2011р. ТОВ "ДН "Класик" було занижено дохід на суму 5290 грн. у зв'язку з частковим відображенням вартості продукції, реалізованої для ТОВ "Фудз-Трейд", при цьому податковий орган посилається на усне пояснення головного бухгалтера позивача ОСОБА_6 Покликання на первинні документи щодо реалізації продукції, які не враховані у складі валового доходу податкової декларації з податку на прибуток підприємства зазначеного звітного (податкового) періоду, акт перевірки не містить.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано головного бухгалтера ТОВ "ДН "Класик" ОСОБА_6, яка заперечила заниження доходу на вказану в акті суму, пояснила, що під час проведення документальної перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи бухгалтерського обліку, якими в повній мірі підтверджувалися дані податкового обліку підприємства. У перевіряючих не виникало запитань з приводу заниження доходу в 3 кв. 2011р., як наслідок жодних пояснень, ні усних, ні письмових, по вказаному питанню під час проведення перевірки вона не надавала.

Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп.135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань,

Згідно з пп. "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

З аналізу вказаних норм права слідує, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість є аналогічні операції з постачання товарів, робіт та послуг, що здійснені платником податку в межах відповідного податкового періоду.

Як наслідок загальний валовий дохід за відповідний квартал по декларації з податку на прибуток підприємства повинен відповідати сукупним показникам операцій з постачання товарів/послуг по деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні місяці такого кварталу.

В матеріалах справи наявні декларації по податку на прибуток підприємств за 2, 3 квартали 2011р. (а.с.188-191) та декларації по податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011р. (а.с.192-195,197-200,203-206), які судом було досліджено на предмет відповідності загального валового доходу за 3 квартал 2011р. показникам операцій з постачання товарів за липень, серпень, вересень 2011р.

Судом встановлено, що загальний валовий дохід за 2 кв. 2011р. (рядок 01 декларації) становить 546248 грн.

Загальний валовий дохід за 3 кв. 2011 р. (рядок 01 декларації) становить 1507017 грн.

Враховуючи той факт, що показники декларації по податку на прибуток формуються з початку року наростаючим підсумком, загального валового дохід за 3 кв. 2011р. по декларації по податку на прибуток визначається як різниця показників рядків 01 декларацій за 2 та 3 квартали 2011р., та становить 960769 грн.

Сукупні показники операцій з постачання товарів/послуг по деклараціях з ПДВ (рядок Д5 колонка А) за липень, серпень, вересень 2011р. становлять 1004850 грн. При цьому в липні відбулося коригування суми податкових зобов'язань в сторону зменшення на суму 4208 грн., в серпні на суму 39873 грн., у вересні на суму 4297 грн. Таким чином, сукупні показники становлять 960769 грн., що відповідає показникам декларації по податку на прибуток за 3 кв. 2011р.

Враховуючи вищевикладене, показання свідка ОСОБА_6 відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказами, а відтак досліджені судом докази в сукупності спростовують висновки Дубенської ОДПІ про заниження позивачем валового доходу в 3 кв. 2011р.

Відповідно до п.6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Досліджений судом акт перевірки Дубенської ОДПІ не відповідає вищенаведеним вимогам нормативно-правового акта, позаяк описані в акті перевірки порушення не обгрунтовані посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а відтак суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не дотримався процесуального обов'язку доказування правомірності спірних рішень та не підтвердив належними та допустимими доказами допущених позивачем порушень податкового законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, відтак висновки про заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств всього в сумі 44300,04 грн., по податку на додану вартість всього в сумі 42166 грн. на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ від 04.10.2012р. № 0089552340 та № 0089562340.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 0089552340 від 04.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 55070,75 грн., у тому числі за основним платежем на 44300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10770,75 грн., № 0089562340 від 04.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 48319,25 грн., у тому числі за основним платежем на 42166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6153,25 грн., - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1033,90 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.