Постанова № 27720194, 08.11.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 2а-3313/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: помічника прокурора - Аверкової Н.В., представника позивача - Переняка О.І., представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справи за позовом:

Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства Фірма "Інтерлок"

про стягнення заборгованості в сумі 149512,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Фірма "Інтерлок" про стягнення заборгованості в сумі 149512,69 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач у порушення вимог податкового законодавства, допустив заборгованість з податку на додану вартість та орендної плати за землю з юридичних осіб. Загальна сума податкового боргу складає 149512,69 грн.

Помічник прокурора та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, позов просили задовольнити та стягнути заявлену суму заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, вислухавши пояснення помічника прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство Фірма "Інтерлок" 01.02.2002 р. зареєстроване Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та взяте на облік, як платник податків в ДПІ в м. Івано-Франківську.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідно до даних обліку ДПІ в м. Івано-Франківську за відповідачем рахується податковий борг, який виник результаті несплати:

- податку на додану вартість в сумі 44719, 10 грн, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, розстрочених сум на підставі рішення про розстрочення №56 від 27.06.2012 р. в розмірі 9601,20 грн. та пені в сумі 370,42 грн.

- орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 60256,86 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №0003581593 від 17.08.2012 р., розстрочених сум на підставі рішення про розстрочення №55 від 27.06.2012 р. на суму 22100,80 грн. та пені в сумі 12464,31 грн.

У відповідності до п.6.1 ст. 6 Податкового кодексу України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до п.57.1 зазначеної статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до положення п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 108 вказаної статті рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається керівником контролюючого органу (його заступником) стосовно загальнодержавних податків та зборів.

Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані, зокрема з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням начальника ДПІ в м. Івано-Франківську №55 від 27.06.2012 р. надано розстрочення сплати податкового боргу з орендної плати за землю на терміном з 10.07.2012 р. по 10.12.2012 р. на підставі вказаного рішення між позивачем та відвідачем укладено договір №19-151/60 про розстрочення грошових зобов'язань (а.с.43-44). Також, на підставі рішення №56 від 27.06.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір №19-151/61 про розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, терміном з 10.07.2012 р. по 10.12.2012 р. (41-42).

У зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу, 31.10.2012 р. начальником ДПІ в м. Івано-Франківську винесено рішення №114, №115 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань(а.с.57-58).

Таким чином, у відповідача виник обов'язок по сплаті грошового зобов'язання по податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Відповідно до п.14.1.156 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковим обов'язком, відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Однак, в порушення вимог податкового законодавства, відповідачем не сплачено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та орендної плати за землю в розмірі 149512,69 грн. Таким чином, суд вважає, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.4 вказаної статті, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи заявника, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах ДПІ в м. Івано-Франківську до Приватного підприємства Фірма "Інтерлок", підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Інтерлок", код 31789799 , в дохід бюджету податковий борг в сумі 149512 (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 69 коп. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ПП "Фірма "Інтерлок" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 13.11.2012 року.