Постанова № 27720086, 15.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року 17год. 14хв. Справа № 0870/6720/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Малі О.О.

відповідача: представник Радова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Лабораторія замовних досліджень"

до Державної податкової інспекції у Ленінської районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лабораторія замовних досліджень" (далі по тексту постанови - ПП "Лабораторія замовних досліджень", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінської районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2012 року № 0000132307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 381777 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам господарських взаємовідносин ПП "Лабораторія замовних досліджень" з контрагентами ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех» та суперечать нормам діючого законодавства. Укладаючи відповідні договори ПП "Лабораторія замовних досліджень" мало на меті реалізацію своїх господарських потреб. При цьому у ПП "Лабораторія замовних досліджень" відсутній обов'язок та відсутня можливість перевіряти обсяги здійснення контрагентами їх власної господарської діяльності. Будь-які обставини, що стосуються контрагентів, не можуть впливати на недійсність правочинів, укладених ПП "Лабораторія замовних досліджень". Будь-які обставини щодо внутрішніх процедур контрагентів не можуть бути відомі позивачу. Крім того, акт перевірки не відповідає за формою вимогам законодавства. Внизу кожного аркуша відсутній підпис працівника підрозділу, відповідального за проведення перевірки. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених а позовній заяві. Просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Зокрема вказав, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 1644824,00 грн., та як наслідок - до заниження податку на прибуток на загальну суму 381776,00 грн.

Зокрема актом перевірки встановлено, що позивачем формувалися валові витрати по господарських операціях з ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех», при цьому в господарській діяльності ПП "Лабораторія замовних досліджень" вказані операції не використовувались, вказані витрати не являються витратами операційної діяльності позивача, оскільки: у жодного з контрагентів нема транспортних засобів та достатньої кількості осіб, які могли б зробити завантаження; контрагенти не є виробниками продукції, у зв'язку із їх відсутністю за податковими адресами та ігнорування законних вимог ОДПС не можливо підтвердити придбання товару самими контрагентами; позивач під час перевірки не надав жодного сертифікату походження товару; контрагенти не мають складських приміщень, де була б можливість зберігати товар в будь-яких обсягах; контрагенти постійно змінюють своє місцезнаходження та керівників; жодний з керівників контрагентів не отримували доходи з джерелом виплати контрагентами ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех». Позивачем не надано жодного документа, який би свідчив про те, що всі вказані операції використані в господарській діяльності. В актах виконаних робіт наявна лише загальна інформація щодо надання рекламних послуг, тобто зазначено лише дата та не зазначається точний час та місце розміщення інформації щодо реклами. Таким чином, неможливо встановити, де саме, в якому приміщенні або в якому місці та точний час де розташовувалася реклама, взагалі її виготовлення, та чи була оприлюднена реклама і доведена до кінцевого споживача. Просив у задоволенні позову суд мовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. При цьому суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено невиїзну перевірку ПП "Лабораторія замовних досліджень" з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт від 01.02.2012 року № 189/23-08/31584851 від 28.12.2011 (а.с.18-88, том 1).

Перевіркою встановлено, зокрема, що в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3..9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97 - ВР із змінами та доповненнями, п. 2.16. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Мінфін України від 24.05.95 р. №88 та зареєстрованого у Мін'юсті України від 05.06.95 р. за №168/704, пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), ПП "Лабораторія замовних досліджень" за перевірений період безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати в розмірі 1644824,00 грн. по господарських операціях з ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех», що пов'язані з придбанням хроматоргафа газового, послуг по організації та проведенню рекламної акції та орендою устаткування (газовий хроматограф з масспектрометричним детектором, ІЧ-Фурье спектрофотометр).

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 №0000132307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 381777,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму в розмірі 381776,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 1,00 грн. (а.с. 87, том 1).

За результатами адміністративного оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Державною податковою службою України прийнято рішення від 14.06.2012 №9913/6/10-215, яким податкове повідомлення-рішення форми від 24.02.2012 №0000132307 залишено без змін, а скаргу Приватного підприємства "Лабораторія замовних досліджень" -без задоволення (а.с. 95-100, том 1).

Судом встановлено, що позивачем 05.01.2011 року укладено договір № 130111.76 з ТОВ «Вершина мрій», предметом якого є придбання хроматографа газового (а.с.116-118 том 1). Ціна на товар складає 99990 грн. Відповідно до п. 5.2 договору, поставка товару здійснюється транспортом Продавця на умовах СРТ м.Запоріжжя на протязі 5-ти днів після заявки. На виконання укладеного договору суду надана видаткова накладна від 13.01.2011 року (а.с.119 том 1), податкова накладна від 13.01.2011 року (а.с.120 том 1).

02.02.2011 року між ТОВ «Торговий дім Фінпрофіль» (орендодавець) та ПП "Лабораторія замовних досліджень" (орендар) укладено договір оренди аналітичного устаткування № 10211.3 (а.с.121-122 том 1). За умовами вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове володіння та користування аналітичне устаткування - газовий хроматограф з масспектрометричним детектором. Орендна плата за користування майном складає 108000 грн. (в тому числі ПДВ - 18000 грн.). На виконання вказаного договору позивачем надані акти приймання-передачі матеріальних цінностей (а.с.124, 125 том 1), податкова накладна від 31.03.2011 року № 122 (а.с.126 том 1). В акті перевірки також зазначено, що розрахунки з ТОВ «ТД Фінпрофіль» за отримані послуги з оренди проводились в безготівковій формі. Протягом перевіреного періоду ПП "Лабораторія замовних досліджень" перерахувала грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ТД «Фінпрофіль» на загальну суму 108000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 06.04.2011 року, що було надано до перевірки (а.с. 31 том 1).

01.06.2011 року між ТОВ «Еккомтех» (замовник) та ПП "Лабораторія замовних досліджень" (комерційний агент) укладено агентський договір № 010611.8 (а.с.127-128 том 1). Відповідно до умов вказаного договору, комерційний агент бере на себе зобов'язання з пошуку суб'єктів господарювання, яким потрібні рекламні послуги, послуги пов'язані з технічним забезпеченням заходів, що надаються замовником та в укладенні угод чи сприяти укладенню цих угод з третіми сторонами чи особами. Отже, за умовами вказаного договору, саме ПП "Лабораторія замовних досліджень" надавала послуги для ТОВ "Еккомтех". В судовому засіданні представник позивача пояснив, що згідно даного договору ТОВ «Еккомтех» надавало послуги для позивача, а в договорі міститься описка в назвах сторін за договором.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (а.с.129-165 том 1). Відповідачем в акті перевірки зазначено, що розрахунки з ТОВ «Еккомтех» проведені в безготівковій формі, що в ході перевірки підтверджено платіжними дорученнями (а.с.35 том 1).

На підтвердження використання придбаних та орендованих товарно-матеріальних цінностей (хроматографа газового) та придбаних послуг по організації та проведенню рекламної акції позивачем надано:

договір № 13052011 з ТОВ «Комфі Трейд» від 13.05.2011 року, відповідно до якого рекламіст (ПП "Лабораторія замовних досліджень") зобов'язується надавати послуги по організації та проведенню рекламної акції (а.с.22-29 том 2). Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, в рамках цього договору Рекламіст надає такі види послуг: навчання рекламних агентів для роботи в місцях проведення акції; координація роботи рекламних агентів в місцях проведення Акції; забезпечення розповсюдження рекламними агентами матеріалів та надання фотозвіту протягом 7 днів з моменту завершення розповсюдження; надання звіту про розповсюдження рекламних матеріалів в період проведення рекламної акції; після завершення надання послуг в рамках цього договору, надати рекламодавцю акт прийому-передачі наданих послуг. Також позивачем суду надано рахунки-фактури до вказаного договору (а.с.30-49 том 2);

договір № 200910.1 від 20.09.2010 року, відповідно до якого ПП "Лабораторія замовних досліджень" (підрядник) зобов'язується виконати аналітичні науково-дослідні роботи з перевірки якості та складу продукції замовника - ТОВ «Метінвест Холдинг» (а.с.101-122 том 2).

До 01.04.2011 року порядок формування валових витрат підприємства визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94). З 01.04.2011 року порядок оподаткування прибутку підприємств визначено Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Останні включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

А відтак, з наведених норм вбачається, що основною умовою віднесення суми витрат, пов'язаних з придбанням товарів, до валових є те, що отриманий товар (послуги) буде використовуватись у власній господарській діяльності. Необхідною умовою для включення витрат до складу валових витрат, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають місту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94, слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підпункт 14.1.36 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Частина 2 ст. 3 вказаного Закону передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 2 Закону №996-XIV передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

У актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) по організації та проведенню рекламної акції зазначається, що такі послуги надані згідно договору № 010611.8 від 01.06.11. Однак, згідно п. 2.1 вказаного договору, предметом договору є пошук суб'єктів господарювання, яким потрібні рекламні послуги, послуги пов'язані з технічним забезпеченням заходів, що надаються замовником та в укладенні угод чи сприяти укладенню їх з третіми сторонами чи особами, а не надання послуг по організації та проведенню рекламної акції (як зазначено в актах здачі-приймання робіт (надання послуг). Крім того, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не конкретизовано змісту наданих послуг по організації та проведенню рекламної акції, прізвищ представників замовника та виконавця, що підписали вказані акти, посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. З наданих до матеріалів справи актів не можливо встановити де саме, в якому приміщенні або в якому місці проводилися рекламні акції чи розміщувалася реклама, точний час проведення акцій, взагалі виготовлення реклами чи проведення рекламних акцій, та чи була оприлюднена реклама і доведена до кінцевого споживача.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що послуги по організації та проведенню рекламної акції придбавалися позивачем в межах господарської діяльності (а саме на виконання договору ТОВ «Комфі Трейд») з огляду на таке. Так, позивачем надано договір та рахунки-фактури з ТОВ «Комфі Трейд», предметом вказаного договору є послуги по організації та проведенню рекламної акції. Однак, пункт 2.1 вказаного договору визначає перелік послуг, що надаються рекламістом, а пункт 3.2 передбачає підписання актів прийому-передачі наданих послуг. Відсутність актів прийому-передачі послуг, підписаних представниками ТОВ "Комфі Трейд" та позивача, відсутність конкретизації наданих послуг ставить під сумнів надання послуг по організації та проведенню рекламної акції, оплати таких послуг, а відтак, і придбання таких послуг в межах господарської діяльності позивача.

Покликання позивача на те, що за допомогою придбаного та орендованого хроматографів позивачем проводилися дослідження для третіх осіб, суд до уваги не приймає з огляду на таке. На підтвердження таких обставин позивачем надано лише один договір з ТОВ «Метінвест Холдинг» (а.с.101-122 том 2). Договорів з іншими контрагентами на проведення лабораторних досліджень (за допомогою хроматографів) позивачем до матеріалів справи не надано. Крім того, відповідно до п. 2.3 зазначеного договору, підставою для проведення розрахунків між сторонами є підписаний уповноваженими представниками сторін акт здачі-приймання виконаних робіт. Будь-яких актів здачі-приймання виконаних робіт (проведення аналітичних науково-дослідних робіт за допомогою хроматографів) позивачем до матеріалів справи не надано. А відтак, суд приходить до висновку, що орендований у ТОВ «ТД Фінпрофіль» та придбаний у ТОВ «Вершина мрій» хроматографи позивачем у власній господарській діяльності не використовувалися.

Крім того, в силу абз. 27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Однак, позивачем до матеріалів справи не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували обставини щодо переміщення придбаного хроматографа від ТОВ "Вершина мрій" до позивача.

Таким чином, ПП "Лабораторія замовних досліджень" жодним чином не обґрунтувало зв'язок витрат на придбання у ТОВ «Вершина мрій» хроматографа газового, витрат на оренду у ТОВ «ТД Фінпрофіль» хроматографа газового та витрат на придбання у ТОВ «Еккомтех» послуг з організації та проведення рекламної акції з власною господарською діяльністю, а саме необхідність їх отримання для можливості провадження господарської діяльності та одержання відповідного прибутку.

Враховуючи встановлені податковим органом факти відсутності у ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех» управлінського, технічного персоналу, основних, оборотних та транспортних засобів, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників, у суду відсутні підстави вважати оформлені від імені вказаних суб'єктів акти приймання-передачі матеріальних цінностей, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні документами, які підтверджують фактичне придбання (оренди) позивачем товарно-матеріальних цінностей, послуг по організації та проведенню рекламних акцій.

Первинні документи, надані податковому органу на підтвердження господарських операцій позивача з вказаними контрагентами та надані до матеріалів справи не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях, а відтак не дозволяють встановити реальне джерело отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та, відповідно, не можуть підтвердити суми сплачені позивачем на користь ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех».

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним.

Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому й вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Із врахуванням наведеного, та доводів представника відповідача про фіктивний характер правочинів позивача, суд приходить до висновку про їх нікчемність.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Вершина мрій», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Еккомтех» не створюють юридичних наслідків в силу своєї нікчемності, то й виписані вказаними контрагентами податкові накладні та складені за їх участю приймання-передачі матеріальних цінностей, акти здачі-приймання робіт не можуть бути відображеними в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Згідно зі ст.4 Закону N996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, господарська операція, яка не відбулася, не може бути об'єктом оподаткування.

Враховуючи відсутність будь-яких документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне здійснення позивачем з вищевказаними контрагентами операцій з отримання-передачі товару (робіт, послуг), суд прийшов до висновку про відсутність змін у структурі активів і зобов'язань та власному капіталі позивача, тобто відсутність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування.

Сама по собі наявність договорів, податкових накладних та актів здачі-приймання матеріальних цінностей, актів здачі-прийняття робіт без підтвердження реальності господарських операцій свідчить про ухилення позивача від оподаткування та безпідставне формування валових витрат.

Щодо покликань позивача на недоліки в оформленні акту перевірки, то суд зазначає, що такі недоліки не спростовують наявність встановлених в ході перевірки порушень позивачем податкового законодавства.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.27 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи досліджені докази, обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність висновків акту перевірки та відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2012 року № 0000132307. А відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства "Лабораторія замовних досліджень" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2012 року № 0000132307 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька