Постанова № 27720065, 05.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року 12:35 Справа № 0870/7445/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю:

представників позивача: Лазар О.А., Леус Г.О.

представника відповідача: Міщенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

03 жовтня 2012 року через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ «Велдінг Груп» щодо уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року, що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, такими що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів» - ТОВ «Метінвест холдінг» у сумі 19897,36 грн., ПАТ «ЗЕРЗ» у сумі 4469,37 грн., ПАТ «Мотор Січ» у сумі 16963,28 грн., ПАТ «Запоріжвогнетрив» у сумі 9028,38 грн., що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №1587/23/37358952 від 13.07.2012 р. позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питань дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» (код 37240791) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року такими, що укладені без дотримання вимог п. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №1587/23/37358952 від 13.07.2012 позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питань дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012; визнати неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя по виключенню з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Велдінг Груп» у податкових декларації з ПДВ за січень 2012 року; зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТОВ «Велдінг Груп» включило до податкових декларацій з ПДВ за січень 2012 року по постачальнику ТОВ «Віп Союз»; зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань, які ТОВ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя включило до податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року по покупцю ТОВ «Метінвест холдінг» у сумі 19897,36 грн., ПАТ «ЗЕРЗ» у сумі 4469,37 грн., ПАТ «Мотор Січ» у сумі 16963,28 грн., ПАТ «Запоріжвогнетрив» у сумі 9028,38 грн. Судом прийнято уточнені позовні вимоги.

Відповідно до позовної заяви та письмових пояснень у період з 03.07.2012 по 07.07.2012 службовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю, інспектором податкової служби І рангу Давиденком С.Г. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питання дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах ТОВ «Віп Союз» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 .

За результатами наведеної перевірки було складено акт перевірки №1587/23/37358952 від 13.07.2012, за висновками якого встановлено: ТОВ «Велдінг Груп» за січень 2012 року здійснило операції з ТОВ «Віп Союз» відповідно до правочину, який укладені без дотримання вимог п. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними; по правочинах, здійснених ТОВ «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року, що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів» - ТОВ «Метінвест холдінг» у сумі 19897,36 грн., ПАТ «ЗЕРЗ» у сумі 4469,37 грн., ПАТ «Мотор Січ» у сумі 16963,28 грн., ПАТ «Запоріжвогнетрив» у сумі 9028,38 грн.

ТОВ «Велдінг Груп» вважає, що дії відповідача по визнанню нікчемними правочинів укладених між позивачем з ТОВ «Віп Союз», ТОВ «Метінвест холдінг», ПАТ «ЗЕРЗ», ПАТ «Мотор Січ» та ПАТ «Запоріжвогнетрив» є протиправними та ґрунтуються на неправомірних висновках та порушеннях, зроблених при проведені податкової перевірки позивача.

Відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «Велдінг Груп» , а при оформленні її результатів не було дотримано вимог податкового та цивільного законодавства, висновки акту перевірки мають суттєві недоліки, містять необґрунтовані висновки, базуються на припущеннях і не підтверджуються жодними доказами та даними господарської діяльності Позивача та зроблені посадовими та службовими особами ГНІ з перевищенням власних повноважень.

Позивач також вважає, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав зазначених в адміністративному позові. Просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача щодо позовних вимог заперечили в повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях на позов.

Зокрема зазначили, що відповідно до укладеного між ТОВ «Велдінг Груп» та ТОВ «Віп Союз» договору №1678 від 01.11.2011, згідно з яким ТОВ «Віп Союз» зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки у власність ТОВ «Велдінг Груп» продукцію виробничо-технічного призначення, зазначену в специфікаціях до даного договору. До перевірки не надані будь-які документи про підтвердження якості товарів, які передбачені умовами вказаного договору. Оскільки надання специфікацій передбачено умовами договору відповідач вважає, що при проведенні перевірки ДПІ не було перевищено повноваження щодо необхідності отримання зазначених документів.

Крім того, до перевірки були надані товарно-транспортні накладні, але відповідно до наявних в інспекції інформаційних баз на підприємстві позивача відсутні транспортні засоби. До перевірки не надавались договори оренди транспорту, договори з іншими підприємствами щодо перевезення вантажів та інше.

Також, з огляду на відсутність документів щодо підтвердження якості товарів, які передбачені умовами договорів, документів щодо транспортування товару від ТОВ «Велдінг Груп» на підприємства - покупці (ТОВ «Метінвест холдінг», ПАТ «ЗЕРЗ», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Запоріжвогнетрив») відсутність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та основних фондів, в т.ч. транспортних засобів, посадові особи ТОВ «Велдінг Груп» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Крім того зазначили, що при дослідженні фінансових та інших бухгалтерських документів не підтверджено наявність поставок товарів за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 від підприємства постачальника ТОВ «Віп Союз» підприємству ТОВ «Велдінг Груп», та підприємствами постачальниками, що свідчить про те, що правочини між вказаними суб'єктами укладались без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

03.07.2012 по 07.07.2012 службовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю, інспектором податкової служби І рангу Давиденком С.Г. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питання дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах ТОВ «Віп Союз» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 .

За результатами наведеної перевірки було складено акт перевірки №1587/23/37358952 від 13.07.2012.

Перевіркою встановлено встановлено: ТОВ «Велдінг Груп» за січень 2012 року здійснило операції з ТОВ «Віп Союз» відповідно до правочину, який укладені без дотримання вимог п. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними; по правочинах, здійснених ТОВ «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року, що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів» - ТОВ «Метінвест холдінг» у сумі 19897,36 грн., ПАТ «ЗЕРЗ» у сумі 4469,37 грн., ПАТ «Мотор Січ» у сумі 16963,28 грн., ПАТ «Запоріжвогнетрив» у сумі 9028,38 грн.

На підставі акту відповідачем змінено показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в інформаційній базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року, що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, такими що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів» - ТОВ «Метінвест холдінг» у сумі 19897,36 грн., ПАТ «ЗЕРЗ» у сумі 4469,37 грн., ПАТ «Мотор Січ» у сумі 16963,28 грн., ПАТ «Запоріжвогнетрив» у сумі 9028,38 грн., що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №1587/23/37358952 від 13.07.2012 р. позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питань дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» (код 37240791) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 та визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з ТОВ «Віп Союз» за січень 2012 року такими, що укладені без дотримання вимог п. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №1587/23/37358952 від 13.07.2012 позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» з питань дотримання вимог іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012.

Згідно із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.79.2. ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

Надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу було вручено особисто повідомлення про проведення перевірки та особисто отримано ним Акт перевірки.

В той же час, слід зазначити, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів, а саме: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.3, р. І, п.п. 5.2 п.5 р. ІІ, п. 6 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, в котрому факти виявлених порушень викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і дії, щодо складання такого акту.

Щодо позовної вимоги про Визнання неправомірними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя по виключенню з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Велдінг Груп» у податкових декларації з ПДВ за січень 2012 року суд зазначає наступне.

Відповідач здійснюючи перевірку без первинних документів та лише за результатами аналізу даних інформаційних баз податкової служби фактично здійснив перевірку, змістом якої є арифметична перевірка заповнення даних, внесених платником податків у декларацію й правильності застосування коефіцієнтів, при цьому, назвавши її позаплановою документальною перевіркою.

Наведене також вказує на те, що з порушенням норм чинного законодавства вчинені дії відповідача при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але й є доказом його невиконання.

Крім того, згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

А з огляду на положення ст. 86 ПК України випливає висновок, що у разі вручення платнику податків акта перевірки приймається податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось. Проте, інформація на підставі висновків акту була введена до бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Отже відповідач, використовуючи висновки акту за результатами перевірки не вчинив жодних з передбачених законом дій, а саме не прийняв, а ні рішення, а ні довідку.

На думку суду, поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки акту перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, такі дії відповідача зачіпають не лише законні інтереси позивача, а й позбавляють його можливості для оскарження такого акту або визнання його незаконним.

Також, з приводу зазначеного, слід звернути увагу на те, що податкова декларація, згідно приписів п. 46.1 ст. 46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 ПК України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Внесення змін до податкової звітності, за замістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. ст. 14 ПК України).

Окрім того, судом наголошується, що чинна форма «Р» податкового повідомлення-рішення згідно з додатком 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА №985 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 1440/18735 від 30.12.2010, передбачає місце для внесення даних про збільшення/зменшення податковим органом суми грошового зобов'язання.

Як висновок, за змістом вищезазначених норм платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Згідно даних перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України, а саме визнано нікчемними правочини по ланцюгу постачання до «вигодонабувачів», однак, як зазначалось, таке рішення не приймалось.

Таким чином, визнаючи договори позивача нікчемними, а також, визнаючи недійсними дані відображені ним у деклараціях за перевіряємий період, відповідач зобов'язаний був зняти з підприємства податкові зобов'язання, отримані ним у зв'язку з виконання таких договорів, та прийняти відповідне рішення з подальшим внесенням відомостей до інформаційних баз. А інакше з вчинених відповідачем дій можна (невинесення ППР) зробити висновок, що він фактично, визначаючи суми податкових зобов'язань позивачу, порушив та втрутився в його особисте право на самостійне їх декларування.

Суд звертає увагу, що визнання податковим органом недійсним задекларованого податкового кредиту чи податкових зобов'язань як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства чинним законодавством не передбачені.

Суть висновків акту перевірки полягає у тому, що позивач порушив вимоги ряду статей Цивільного кодексу України щодо реальності та дійсності правочинів з постачальником ТОВ »Віп Союз» , а тому сформований позивачем у вказаних періодах податковий кредит та податкові зобов'язання з покупцями відповідач вважає недійсними.

Позивач надав суду копії первинних бухгалтерський документів щодо оспорюваних правочинів. Таким чином, належними доказами підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем ТОВ »Віп Союз» та подальший продаж ТОВ «Метінвест холдінг» , ПАТ «ЗЕРЗ», ПАТ «Мотор Січ» , ПАТ «Запоріжвогнетрив» .

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ »Віп Союз», які були предметом перевірки.

Відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ »Віп Союз» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ »Віп Союз» є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Недійсність податкового кредиту, сформованого по операціями з ТОВ »Віп Союз» для відповідача стала підставою і для визнання недійсними податкових зобов'язань позивача, які сформовані за фактом реалізації ТМЦ з іншими контрагентами (покупцями), які перелічені в акті.

Аналізуючи в рамках невиїзної документальної перевірки лише декларації позивача та данні «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відповідач дійшов висновку, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Віп Союз» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Проте, окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно вказаної статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Отже, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

З наведеного слідує, що оскільки недійсність вчинених позивачем правочинів з зазначеними контрагентами законом прямо не встановлена, то такі правочини слід віднести до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цих правочинів є передчасними та безпідставними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби розглянути питання відображення відомостей з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту, які ТОВ «Велдінг Груп» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року по постачальнику ТОВ «Віп Союз» (код ЕДРПОУ 37240791) та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби розглянути питання відображення відомостей з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкових зобов'язань, які ТОВ «Велдінг Груп» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року по покупцям ТОВ «Метінвест холдінг», ПАТ «ЗЕРЗ», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Запоріжвогнетрив» судом застосовано норму ч. 2 ст. 162, а саме суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Так як, в уточненні позову ТОВ «Велдінг Груп» просив суд зобов'язати відповідача відобразити вищезазначені відомості щодо сум податкового кредиту позивача, суд зазначає, що оскільки ці функції є закріпленими законом за відповідачем, відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відносяться ці функції.

Тому судом, з метою дотримання і захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, зобов'язано відповідача саме поставити на розгляд питання виключення з баз даних неправдивої інформації стосовно позивача на підставі того, що судом визнані протиправними дії ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Велдінг Груп» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинення ним дій з внесення відомостей за результатами перевірки позивача до інформаційних баз.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велдінг Груп» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби щодо виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Велдінг Груп» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби розглянути питання відображення відомостей з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту, які ТОВ «Велдінг Груп» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року по постачальнику ТОВ «Віп Союз» (код ЕДРПОУ 37240791).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державною податкової служби розглянути питання відображення відомостей з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкових зобов'язань, які ТОВ «Велдінг Груп» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року по покупцям ТОВ «Метінвест холдінг», ПАТ «ЗЕРЗ», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Запоріжвогнетрив» .

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.О. Артоуз