Постанова № 27719819, 26.11.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5439/12

категорія 10.1

26 листопада 2012 р. час прийняття: 12 год. 00 хв.

м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Никифоренко В.В.,

за участю представників позивача Крилова О.О., Недзельської З.Г.,

за участю представників відповідача Колесниченка Д.М., Духу О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство -11837" про стягнення заборгованості,-

встановив:

У серпні 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за січень - липень 2012 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просило стягнути у розмірі 98157,95 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за травень та липень 2012 року було повернуто на підставі п. 7 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку із тим, що ці суми стягувалась до завершення строку, наданого відповідачеві ч. 5 ст. 99 КАС (а.с. 32). Враховуючи викладене загальна сума заборгованості, що розглядається до стягнення з відповідача в даній справі становить 71028,19 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали частково, просили відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених водіям міських автобусів, оскільки пунктом 1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV. Разом з тим в частині 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону відсутні підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначену на підставі пункту "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" водіям міського пасажирського транспорту, оскільки дана категорія працівників не відноситься до списку № 1 та списку № 2. Вказана норма регулює лише порядок відшкодування витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, призначених згідно списків № 1 та 2 та пунктів "в"- "є" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пояснили, що у зв'язку із тяжким фінансовим становищем підприємства не мали змоги сплатити заборгованість в тій частині, що вони визнають.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств на організацій України за номером 03116751, зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі.

Позивач здійснив витрати на виплату і доставку працівникам відповідача за січень, лютий, березень, квітень, червень 2012 року пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пунктів "б" "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком №2, на суму 71028,19 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які були отримані вчасно відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "а" ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "б" ст. 13 Закону) та інші (пункти "в" "з" ст. 13 Закону).

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень "Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2004 року.

При цьому згідно з ч. 16 "Прикінцевих положень" вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 "Прикінцевих положень" вказаного Закону України підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Щодо заперечень відповідача з посиланням на відсутність підстав для відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" водіям міського пасажирського транспорту, суд зазначає, що в частині 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказано, що відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за рахунок Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, проте, вказана норма не поширюється на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідно до пункту "з" вказаного вище Закону.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.02.2012 у справі №21-19а12 за позовом управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення боргу.

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області заборгованість у сумі 71028 (сімдесят одна тисяча двадцять вісім) грн. 19 коп.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.