Ухвала суду № 27719084, 16.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

16 листопада 2012 р.Справа № 2а-12308/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Івановій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Івчик Н.Ю., довіреність № 200/500 від 29.10.12, паспорт серія НОМЕР_2, представника відповідача Лукпанова К.В., довіреність № 28/9/5/10 від 01.03.12, посвідчення №065372, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання незаконними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання дій відповідача щодо висновків, що викладені в Акті перевірки від 21.09.2012р. № 2641/22-00/34383237 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000742200 незаконними та визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000742200.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.11.2012р. відкрито провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проводилась із суттєвим порушенням вимог чинного законодавства. Також позивач зазначає, що у виконання договорів від контрагентів були отримані податкові накладні, сума ПДВ яких були включені до складу податкового кредиту у серпні 2011 року та лютому 2012 року, але відповідач безпідставно зробив висновок в акті перевірки щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 42282,15 грн. Позивач зазначає, що висновки акту необґрунтовані, суперечливі та не відповідають дійсності дані і суб'єктивні припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Представник відповідача проти позову заперечує, в запереченнях на позов зазначив, що перевірка проведена відповідно до норм чинного податкового законодавства, позивачем необґрунтовано включені до складу податкового кредиту за серпень 2011 року та лютий 2012 року суми ПДВ з податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТД «Алюр» та ТОВ «Спец-Контакт», оскільки усі операції із останніми не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо висновків, що викладені в Акті перевірки від 21.09.2012р. № 2641/22-00/34383237 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000742200 незаконними, з огляду на наступне.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо: справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України передбачено поняття суб'єкта владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 6 ст. 3 КАС України адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

До юрисдикції адміністративних судів відноситься, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із зазначених норм випливає, що рішення суб'єкту владних повноважень в контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії.

В свою чергу під актом суб'єкта владних повноважень треба розуміти, що це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа (акта-документа).

Акт позапланової виїзної документальної перевірки № 2641/2200/34383237 від 21.09.2012р. та його положення (розділи), в яких зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, виявлення порушення вимог податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. В зв'язку з чим, такий акт не можна вважати юридичною формою рішення органів державної влади в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він є документом, який фіксує лише певні обставини (встановлення порушення).

Юридична значимість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення чи припинення прав та обов'язків зазначеної особи від таких рішень, дій чи бездіяльності, є кваліфікуючою ознакою змісту адміністративного позову відповідно до положень частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, не можуть оспорюватися в адміністративному суді акти перевірок (ревізій), дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами таких перевірок (ревізій) тощо, висновки, викладені в них, оскільки ці акти (рішення) не мають обов'язкового характеру.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо: справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160,165 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справи в частині позовних вимог про визнання дій Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби щодо висновків, що викладені в Акті перевірки від 21.09.2012р. № 2641/22-00/34383237 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000742200 незаконними.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.