Рішення № 27716300, 19.11.2012, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/3512/12

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого -судді Дворніченка В.І.,

При секретарі Турок Б.Б.,

За участі представника позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну (зменшення) розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів. ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_3 із зустрічною позовною заявою про зміну (зменшення) розміру аліментів.

Позивачка ОСОБА_3 мотивувала первісний позов тим, що за рішенням Виноградівського районного суду із ОСОБА_3 на її користь стягуються аліменти у розмірі 600 грн щомісячно на утримання доньки. Позивачка стверджує, що відповідач аліменти сплачує добровільно, заборгованості по аліментах не має, а тому має змогу сплачувати аліменти у розмірі по 1200 грн. Дитина потребує санаторне лікування, що підтверджується довідкою. Обгрунтування доповнила (а.с.53, 71-72) та зазначила, що спільна донька сторін ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у 9 класі середньої загальноосвітньої школи. На даний час стан здоров'я дитини погіршився, дитина перебуває на обліку із діагнозом: вегето-судинна дистонія по кардинальному типу. Наразі дитина звільнена від занять по фізичній культурі. У зв'язку із станом здоров'я дитини збільшилися витрати позивачки на профілактику хвороб та лікування дитини, в тому числі витрати на ліки в розмірі 558,90 грн. За проведення лабораторних аналізів позивачка сплатила додаткові витрати в розмірі 235 грн. Крім того, донька направляється для санаторно-курортного лікування у м.Євпаторія. Кошти у позивачки на це відсутні. Вартість доби проживання у дитячому санаторії становить 230-250 грн. вартість проживання дитини буде становити 1750 грн за десять днів, вартість проїзду біля 600 грн. Крім того, дитина має намір вступити у спеціалізований навчальний заклад за спеціальністю бухгалтерський облік та аудит, тому відвідує додаткові заняття з математики та має намір відвідати заняття з англійської мови. Вартість занять з математики щомісячно становить біля 400 грн. Також позивачка ствердила, що матеріальний стан відповідача покращився у звязку із отриманням доходу від продажу нерухомого майна, що підтверджує примірником угоди купівлі-продажу. Окрім того про достатній матеріальний рівень відповідача свідчить наявність гаража на праві власності.

Відповідач ОСОБА_3 подав заперечення на позовну заяву про збільшення розміру аліментів (а.с.33-34), у якому просить відмовити у задоволенні вимоги про збільшення розміру аліментів, обґрунтовуючи заперечення тим, що відповідач не має власного помешкання, постійної роботи, тому по сплаті аліментів на користь позивачки у нього виникла заборгованість в розмірі 10 тисяч гривень. З метою погашення заборгованості він позичив за договором позики 10 тисяч грн., які були спрямовані ним на погашення заборгованості по аліментах. Це свідчить про те, що відповідач не має можливості сплачувати призначену суму аліментів в розмірі 600 грн. Відповідач стверджує, що ніде не працює, не займається підприємницькою діяльністю, перебуває у важкому матеріальному становищі.

Крім того, ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про зменшення (зміну) розміру аліментів (а.с.20-21), що ухвалою суду об'єднаний в одне провадження із позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів. Зустрічний позов мотивує тим, що його матеріальне становище змінилося, у позивача за зустрічним позовом відсутнє власне помешкання та постійна робота, в зв'язку із чим у нього виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 10 тисяч гривень. З метою погашення заборгованості він позичив 10 тисяч грн. за договором позики, які спрямував на погашення заборгованості. Тому у зв'язку зі зміною матеріального становища відповідач просить змінити розмір аліментів та визначити його у частці від доходів, а саме стягувати аліменти в розмірі ? частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 подала письмове заперечення на зустрічний позов (а.с.64-66), у якому просить відмовити у задоволенні вимог зустрічного позову у повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що позика у розмірі 10 тисяч гривень не була для платника аліментів вимушеним кроком, насправді ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, оскільки зареєстрований як фізична особа-підприємець та його твердження про те, що він ніде не працює та має нульові доходи не відповідають дійсності, є молодою людиною, працездатним, не має на утриманні непрацездатних осіб.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підтримав обставини та вимоги первісного позову та просив задовольнити такі на підставі повідомлених обставин та поданих доказів. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити у повному обсязі з підстав, наведених у запереченні.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 вважає, що законних підстав до задоволення вимог первісного позову немає, та просить відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у запереченні. Вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 підтримав повністю та просив задовольнити такі на підставі повідомлених обставин та поданих доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін за первісним та зустрічним позовами, дослідивши в судовому засіданні подані ними докази, оцінивши належність та допустимість кожного доказу окремо, всебічно та повно з'ясувавши на підставі належних та допустимих доказів фактичні обставини справи, що необхідні для вирішення первісного та зустрічного позовів, суд прийшов до наступних висновків.

Позивачка ОСОБА_3 на обґрунтування позовних вимог стверджує, що витрати на утримання їх доньки збільшились у зв'язку з її хворобою (на діагностику, лікування, профілактику та санаторно-оздоровчі заходи), у зв'язку з необхідністю розвитку її знань та підготовки до вступу у навчальний заклад, на що вона постійно несе додаткові витрати та на що необхідні кошти і на майбутнє.

Суд констатує, що фактичні обставини, на які посилається позивачка ОСОБА_3, як на обґрунтування позовних вимог, породжують правовідносини, що врегульовані ст..185 СК України.

Відповідно до ст.185 СК України, витрати, що викликані особливими обставинами, наприклад розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо, визначені як додаткові витрати. Статтею 185 СК України встановлено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, а також врегульовано порядок фінансування таких витрат.

Поява чи необхідність понесення витрат, що визначені законом як додаткові, не включена до визначених ст..192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів.

Таким чином суд вважає обґрунтування первісного позову таким, що не у повній мірі відповідає обраному позивачкою способу захисту прав дитини, передбаченого ст..192 СК України - збільшення розміру аліментів.

Разом із тим, суд перевірив доводи позивачки ОСОБА_3 з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, визначених ст..192 СК України як підстав до збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши доводи позивачки ОСОБА_3 про збільшення її витрат у зв'язку із діагнозом доньки та її часті хворобливі стани на профілактику та на лікування дитини, на підставі поданих позивачкою доказів , зокрема, чеків про придбання ліків на загальну суму 558,90 грн (а.с.58), суд приходить до висновку, що дані обставини не знайшли підтвердження.

Так, докази, подані позивачкою на підтвердження витрат на придбання ліків (а.с.58 ) суд відхиляє, оскільки деякі чеки хоч і містять відомості про найменування та вартість придбаних у аптечному закладі медикаментів, проте подані позивачкою докази не є достатніми для підтвердження взаємозв'язку між придбаними медикаментами та курсом лікування, призначеного лікарем доньці позивачки у зв'язку з її хворобою, чи рекомендованим лікарем профілактичним курсом. Зі змісту одного із чеків взагалі неможливо з'ясувати найменування лікарського засобу вартістю 305 грн, де придбаний товар записано як «таблетки». З цих же мотивів суд відхиляє і поданий позивачкою доказ на підтвердження витрат на лабораторні аналізи (а.с.57).

Доводи позивачки ОСОБА_3 про те, що їй необхідні кошти для спровадження доньки до санаторно-курортного закладу у майбутньому та фінансування перебування там дитини, а також доводи про те, що у майбутньому збільшаться додаткові витрати на її навчання, суд відхиляє, оскільки такі обставини не мають юридичного значення для вирішення спору у межах заявлених позивачкою вимог. Так, однією із визначених ст..192 СК України підстав до зміни розміру аліментів є зміна матеріального стану платника або одержувача, що суд розуміє як фактичну зміну матеріального стану до звернення до суду із позовом, а не ймовірну зміну матеріального стану у майбутньому. Проте, суду не надано доказів на підтвердження виникнення у позивачки на час розгляду справи зобов'язань із оплати навчання дитини або її санаторно-курортного лікування у майбутньому.

Розглянувши доводи позивачки на підтвердження повідомленої обставини про покращення матеріального стану відповідача ОСОБА_3 у зв'язку із отриманням доходу від продажу нерухомого майна у розмірі 139400 грн, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що між ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_3 14.11.2012 року було укладено договір купівлі-продажу належної ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності ? частину приміщення магазину та ? частину земельної ділянки, які позивачка ОСОБА_3 придбала, сплативши відповідачу 139400 грн (а.с.73-75).

Об'єктивно, безсторонньо оцінивши наведену обставину, суд прийшов до висновку, що укладена двостороння угода принесла взаємну вигоду обом її сторонам, оскільки позивачка ОСОБА_3 придбала нерухоме майно, а відповідач ОСОБА_3 отримав дохід від його продажу. Однак, якщо позивачка ОСОБА_3 й понесла витрати на його придбання, проте відповідач ОСОБА_3 не лише отримав дохід від продажу нерухомого майна, а внаслідок продажу припинилося його право спільної часткової власності на це майно. Тому відсутні підстави стверджувати, що внаслідок укладеної угоди покращився або погіршився матеріальний стан будь-кого із сторін угоди, принаймні позивачка ОСОБА_3 не посилалася на те, що сплатила за майно ціну більшу за його ринкову вартість. Крім того дана обставина ставить під сумнів доводи позивачки ОСОБА_3 про погіршення її матеріального стану, як підставу звернення до суду із позовом, оскільки пізніше вона сплатила 139400 грн за придбання нерухомого майна за угодою купівлі-продажу.

Доводи позивачки на обґрунтування позовної вимоги про те, що про достатній матеріальний рівень забезпеченості відповідача ОСОБА_3 свідчить наявність у його власності гаража (відповідно до поданих доказів, проектно-технічної документації, - збірно-розбірний гараж по АДРЕСА_1, а.с.77-78), суд відхиляє, оскільки правовстановлюючих документів на підтвердження цієї обставини не подано, та дана обставина навіть за її підтвердження не свідчила б про зміну матеріального стану відповідача за первісним позовом у порівнянні із минулим.

Обставини, наведені відповідачем ОСОБА_3, на обґрунтування заперечень проти первісного позову, знайшли підтвердження поданими ним доказами.

Встановлено, що дійсно станом на 01.01.2012 року заборгованість по аліментам, що стягувалися із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, становила 12900 грн (а.с.28).

У липні 2012 року останнім платежом у розмірі 10 тисяч гривень заборгованість була остаточно погашена (а.с.28).

Зі змісту поданого відповідачем примірника договору позики від 01 липня 2012 року, укладеного у простій письмовій формі, вбачається, що ОСОБА_3 як позичальник прийняв у позику від ОСОБА_5 як позикодавця 10 тисяч гривень, які зобов'язався повернути до 01.07.2013 року (а.с.26-27). Дійсність договору ніким не оспорена.

Відповідач ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, тому розмір його заробітку не є фіксованим. Зі змісту довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, І та ІІ кВ.2012 року ОСОБА_3 задекларував нульові доходи (а.с.29).

Крім того, суд бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що та обставина, якою позивачка обґрунтувала позов, що відповідач як платник аліментів добровільно їх сплачує та заборгованість по аліментах відсутня, не є визначеною законом підставою до збільшення розміру аліментів.

В цілому оцінивши у сукупності достатність та взаємний зв'язок поданих сторонами за первісним позовом доказів, а також належність та допустимість кожного доказу окремо, суд прийшов до висновку про те, що обставини, що визначені ст..192 СК України як підстави до збільшення розміру аліментів - зміна матеріального стану, поліпшення або погіршення здоров'я платника або одержувача аліментів - відсутні. Тому, розглянувши цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 у межах заявлених нею вимог та на підставі поданих сторонами доказів суд прийшов до переконання, що вимоги первісного позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,60, 169, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні вимог первісного позову ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_4 -відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід.номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн (двісті чотирнадцять гривень 60 коп).

Сторони можуть подати апеляційну скаргу на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції.

ГоловуючийВ. І. Дворніченко