Рішення № 27716031, 31.10.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

31.10.2012 31.10.2012 103/3819/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. м. Бахчисарай

Бахчисарайській районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Нікіщенко М.І.

при секретарі Лагута С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача у розмірі 5087 грн, моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має у власності житловий будинок за АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,1600 га, яка розташована за вказаною адресою. Периметр цієї ділянки огороджено сіткою - рабицею, на ділянці висаджені овочі, плодові дерева, квіти, плодові кущі, тощо. На протязі кількох років відповідач у справі ОСОБА_2, який теж проживає у АДРЕСА_2, і має у власності корів та свиней, не випасає свою худобу, а дозволяє їй пастись в огородах у сусідів, в тому числі і в городі позивача ОСОБА_1 Протягом трьох років корови, які належать відповідачу, неодноразово ламали огорожу, винищували плодові дерева, кущі і інші насадження в огороді позивача, витоптуючи і ламаючи їх, через що позивач не міг зібрати врожай. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з цього приводу, однак останній продовжував випускати худобу і дозволяти їй безконтрольно гуляти по селу. Відповідач кілька разів притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст.104, 152 КУпАП. Позивач посилається на завдану їй матеріальну шкоду, яку вона оцінює у 5087,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позову, додатково пояснила, що корови, які належать відповідачу, неодноразово заходили на її огород та поїдали все, що там росло.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що його худоба випасається під доглядом, докази того, що саме його корови знищили врожай позивача у відповідача відсутні.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до витягу з погосподарської книги Поштовської селищної ради № 1046 від 14.06.12 на підставі запису по господарської книги Поштовської селищної ради № 11, сторінка 101, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_1, житловий будинок розташований АДРЕСА_3, загальна площа 54,00 кв. м., мається земельна ділянка розміром 0,1600 га (а.с. 16).

Відповідно до постанови № 1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поштовської селищної ради від 14.03.2012 ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП України підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 22). Постановою № 2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поштовської селищної ради від 12.04.2012 ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 104 КУпАП України підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн. (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що жителі с. Самохвалове неодноразово зверталися до голови Поштовської селищної ради Бахчисарайського району АРК із заявами про застосування необхідних заходів з приводу постійного безконтрольного випасання відповідачем корів та свиней, які за відсутністю догляду з боку відповідача, ходять по селу, нищать огорожі сельчан, поїдають та ламають висаджені в огородах плодові дерева, кущі, овочі та інші насадження. З цього ж приводу 21.01.2007 року, 27.06.2010 року, 23.02.1012 року, 30.03.2012 року були складені депутатські акти (а.с. 12-14, 18).

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Положеннями ч. 2 ст. 1166 ЦК України зазначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до приписів п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 (зі змінами) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від вини.

Нормами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Однак, ані зі змісту раніше досліджених судом заяв, ані зі змісту постанов про притягнення до адміністративній відповідальності ОСОБА_2 не вбачається, що саме коровами, що належать ОСОБА_2, знищувалися насадження ОСОБА_1

Суд не приймає до уваги акт депутата Поштовської селищної ради Бахчисарайської району АРК Фурсенко Р.В. від 30.03.2012 року до уваги, важає, що зазначений акт не є належним доказом вини відповідача, оскільки зі змісту акту слідує: наявні сліди крупного рогатої худоби, що зі слів позивача та сусідів належать ОСОБА_2 Зазначеним актом не підтверджується власне безпосереднє посвідчення депутатом факту завдання шкоди позивачу саме коровами відповідача, а лише посвідчується факт наявності 30.03.2012 року на земельній ділянці позивача слідів корів. Акт депутату Поштовської селищної ради Бахчисарайського району АРК Сейдаметовим С. від 27.06.2010 року не приймається судом до уваги, оскільки підпис депутата не посвідчений належним чином, що викликає сумнів у суду щодо законності зазначеного доказу.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що зазначені акти депутатів не є належними доказами встановлення вини відповідача щодо завдання шкоди саме позивачеві протягом 2009-2012 років, натомість постанови про притягнення до адміністративній відповідальності відповідача за ст. 104,152 КУ пАП встановлюють вину відповідача, але відсутній безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача і матеріальною шкодою, завданою позивачеві на суму 5087,00 грн.

Крім того, суд не приймає як належні докази завдання матеріальної шкоди позивачу на суму 5087,00 грн. акти б/н від 21.01.2007; акт б/н від 27.06.2010 р.; акт б/н від 13.02.2012; акт б/н від 30.03.2012 (а.с. 5), що складені власноруч позивачкою.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд критично відноситься до доказів: фотознимків, акті депутатів, наданих позивачем, оскільки з них не вбачається факту спричинення матеріальної шкоди позивачу діями відповідача ОСОБА_2, так як не має жодного зафіксованого факту: де, коли, о котрій годині, чиї корови, у присутності кого знищили насадження, чиї насадження та на яку суму, тощо.

Суд, оцінивши як докази у справі, також зробив висновок, що позивачем не доведено спричинення матеріальної шкоди з боку відповідача саме в сумі 5087 грн., оскільки наданий позивачем розрахунок збитків не підтверджений довідками про ринкову вартість знищених насаджень. Товарний чек, виданий ПП «ОСОБА_3.» на суму 3055,00 грн. б/н та без дати також спростовується відсутністю безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача і матеріальною шкодою.

Будь-яких доказів щодо завдання позивачеві моральної шкоди, доказів на підтвердження вини відповідача, наявність безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача і моральною шкодою, доказів на обґрунтування розміру моральної шкоди позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 88 ЦПК України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Повний текст рішення відповідно до положень ч. 3 ст. 209 ЦПК України складений 05.11.2012 року.

На підставі ст. ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК Україні, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд АРК.

Суддя:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.