Рішення № 27715662, 29.10.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/6627/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 жовтня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія», акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду, з урахуванням уточнень та змін, з позовом до закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (надалі за текстом - відповідач 1), акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування» (надалі за текстом - відповідач 2), треті особи: ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3), про стягнення матеріальної шкоди.

Позовну заяву обґрунтовував тим, що 07.10.2010 року о 15 год. 45 хв. в м. Києві по вул. К. Аврори, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Газ 33023», д.н.з. НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності з автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та автомобілем «Ваз 21099», д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3

Довідкою ВДАІ Голосіївського УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 07.10.2010 року, встановлено, що внаслідок ДТП автомобіль «Газ 33023», д.н.з. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Постановами Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Для визначення розміру матеріальної шкоди було проведено оцінку колісного транспортного засобу ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», про що було складено звіт № 1402/1, відповідно до якого, вартість заподіяної матеріальної шкоди автомобілю «Газ 33023», д.н.з. НОМЕР_1 складає 14 259 грн. 82 коп. Оплата за виконання звіту склала 300 грн.

Цивільно - правова відповідальність перед третіми особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були застрахована у встановленому законом порядку.

Позивач 08.10.2010 року звернувся до відповідача 2 де була застрахована цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач 2 надіслав позивачу лист яким повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_2 безпосереднього зв'язку між спричиненням шкоди автомобілю позивача.

Також, позивач звертався до відповідача 1 де була застрахована цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач 1 надіслав позивачу лист, яким повідомив, що йому було нанесено матеріальні збитки діями двох осіб, у зв'язку з цим питання про відшкодування збитків можливо вирішити в судовому порядку залежно від ступеня вини кожного із водіїв.

Вважаючи відмови відповідача 1 та відповідача 2 неправомірними та безпідставними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 131), від відповідача 2 також надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с. 82). Відповідач 1 та треті особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідачів та ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 07.10.2010 року о 15 год. 45 хв. в м. Києві по вул. К.Аврори, сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_4, НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_3

Автомобіль «ГАЗ 33023», д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 16). Відповідно до довідки ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позивач виконав свої зобов'язання за договором кредиту (а.с. 118).

Згідно довідки ВДАІ Голосіївського УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 07.10.2010 року внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_4, отримав механічні пошкодження (а.с. 13).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2010 року по справі №3-11570/10 встановлено, що 07.10.2010 року о 15 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. К. Аврори в м. Києві при зміні напрямку руху та перестроюванні вліво не переконався що це буде безпечно внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_6 після чого автомобіль НОМЕР_6 відкинуло вліво та він зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4, який стояв, а автомобіль НОМЕР_2 здійснив наїзд на бордюрний камінь та дерево, що спричинило пошкодження транспортних засобів. В діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення вимог п. 10.1 п. 10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 14, 73).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2010 року по справі № 3-11571/10 встановлено, що 07.10.2010 року о 15 год. 45 хв. водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_6 по вул. К. Аврори в м. Києві не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та під час виникнення перешкоди у русі не вжив всіх необхідних заходів внаслідок чого зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 та «ГАЗ 33023», д.н.з. НОМЕР_1, після чого автомобіль НОМЕР_2 здійснив наїзд на бордюр ний камінь та дерево, що спричинило пошкодження транспортних засобів. В діях водія ОСОБА_3 вбачається порушення вимог п. 12.1 п. 12.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 15, 74).

Для визначення розміру матеріальної шкоди було проведено оцінку колісного транспортного засобу ТОВ «Експертно - асистуюча компанія «Легіон», про що було складено звіт № 1402/1, відповідно до якого, вартість заподіяної матеріальної шкоди автомобілю «Газ 33023», д.н.з. НОМЕР_1 складає 14 259 грн. 82 коп. (а.с. 10 - 11).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3227914 на час ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідачем 2 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 51 000 грн., за шкоду заподіяну майну потерпілого 25 000 грн. Франшиза, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком, лімітами відповідальності передбачена в розмірі 510 грн. (а.с. 71).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ 0557656 на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем 1, що підтверджено листом відповідача 1 від 15.12.2010 року за вих. № 1919-12 (а.с. 19).

Позивач 08.10.2010 року звернувся до відповідача 2 де була застрахована цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач 2 надіслав позивачу лист яким повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_2 безпосереднього зв'язку між спричиненням шкоди автомобілю позивача (а.с. 17-18).

Також, позивач звертався до відповідача 1 де була застрахована цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач 1 надіслав позивачу лист, яким повідомив, що йому було нанесено матеріальні збитки діями двох осіб, у зв'язку з цим питання про відшкодування збитків можливо вирішити в судовому порядку залежно від ступеня вини кожного із водіїв (а.с. 19).

Відповідачами по справі не заперечувався факт дії договорів страхування цивільно - правової відповідальності перед третіми особами на момент ДТП.

Відповідно до ст. 61 Цивільно процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Докази оскарження чи скасування постанов Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2010 року у справах № 3-11570/10 та № 3-11571/10 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.

Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Позивач повідомив відповідача 1 та відповідача 2 про настання страхового випадку, відповідач 2 відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_2 безпосереднього зв'язку між спричиненням шкоди автомобілю позивача, аналогічним чином відповідач 1 надіслав позивачу лист, яким повідомив, що йому було нанесено матеріальні збитки діями двох осіб, у зв'язку з цим питання про відшкодування збитків можливо вирішити в судовому порядку залежно від ступеня вини кожного із водіїв.

Розрахунки позивача відповідачем 1 та відповідачем 2 з посиланням а належні та допустимі докази, спростовані не були.

Відповідно до вимог ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, враховуючи наявність в діях водія ОСОБА_2, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована відповідачем 2, порушень вимог п. 10.1 п. 10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого його визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, а також наявність в діях водія ОСОБА_3, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована відповідачем 1, порушень вимог п. 12.1 п. 12.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого його визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 на користь позивача 7 129 грн. 91 коп. та стягнення з відповідача 2 на користь позивача 7 129 грн. 91 коп.

Згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про солідарне стягнення суми матеріального збитку з відповідачів 1, 2, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено неподільності предмета зобов'язання, а обов'язок відповідачів 1, 2 виник на підставі різних договорів страхування.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у розмірі 131 грн. 29 коп. підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача, а судові витрати у розмірі 131 грн. 29 коп. підлягають стягненню з відповідача 2 на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187-1188, 1192 ЦК України, положеннями ЗУ «Про страхування» від 7 березня 1996 року, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія», акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (Код ЄДРПОУ 30244124 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) суму страхового відшкодування у розмірі 7 129 (сім тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 91 копійка;

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування» (Код ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) суму страхового відшкодування у розмірі 7 129 (сім тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 91 копійка;

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (Код ЄДРПОУ 30244124 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) судові витрати у розмірі 131 (сто тридцять одна) гривня 29 копійок;

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія АХА Страхування» (Код ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) судові витрати у розмірі 131 (сто тридцять одна) гривня 29 копійок;

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк