ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/4457/12
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Сауляк П.М.
відповідача - Ільченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело плюс" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови , -
В С Т А Н О В И В :
В вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело плюс" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Вінницькій області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №33248080 від 02.08.2012 року та зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження та зняти арешт з коштів боржника.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 33248080 від 02.08.2012 року. Вийшовши за межі позовних вимог, визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника № 33882247 від 13.09.2012 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також, на не повне з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2012 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Господарського суду Вінницької області № 6/20/2012/50036 від 07.05.2012 року, головним державним виконавцем Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 27.06.2012 року винесено постанову про відкриття провадження ВП №33248080, якою надано термін до 5 липня 2012 року, сплатити в добровільному порядку борг в розмірі 729 393 грн. 15 коп.
У зв'язку з невиконанням даної постанови, відповідачем по справі винесено постанову від 02.08.2012 року про стягнення виконавчого збору в сумі 72 939 грн. 31 коп.
09.08.2012р. відповідачем по справі на підставі заяви ТОВ "Слов'янський нафтопродукт", винесено постанову про повернення виконавчого документа ВП № 33248080.
15.08.2012р. заступником начальника відділу примусово виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33882247, за постановою про стягнення виконавчого збору від 02.08.2012р., якою також встановлено строк до 20.08.2012р. сплатити на користь держави виконавчий збір в сумі 72 939 грн. 31 коп.
Оскільки позивачем, у встановлений строк дану постанову не виконано, тому відповідачем по справі, винесено постанову про арешт коштів боржника від 13.09.2012р. ВП № 33882247.
Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Надавши правову оцінку обставинам справи, дослідивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова державного виконавця №33248080 від 02.08.2012 року винесена неправомірно, а відтак, підлягає скасуванню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності до ч.2 ст. 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Із змісту вищевказаної норми вбачається, що виконавчий збір стягується з боржника в разі невиконання ним у строк наданий державним виконавцем для самостійного виконання виконавчого документа в розмірі десяти відсотків від суми боргу, яка не сплачена стягувачу в зазначений строк.
Однак, надавши правову оцінку матеріалам справи, колегія суддів приходить до висновку, що не отримання позивачем по справі постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.06.2012р. слугувало підставою для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 02.08.2012р. та постанови про арешт коштів боржника від 13.09.2012 року, а відсутність належних доказів, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про отримання даних постанов говорить про необґрунтованість оскаржуваних постанов.
Представник апелянта в судовому засіданні не заперечив той факт, що постанова про відкриття провадження, якою надано термін до 05 липня 2012 року сплатити в добровільному порядку борг в сумі 729393 грн.15 коп. було відправлено позивачу - ТОВ "Джерело плюс" лише 05.07.2012 року, що навіть з дотриманням належного вручення даного повідомлення унеможливлювало добровільне виконання рішення суду у зазначений термін. Як пояснив представник позивача, рішення суду добровільно виконано 09.07.2012 року і лише 02.08.2012 року винесено оскаржувану постанову про стягнення судового збору.
Відповідачем не надано жодних доводів чи обґрунтувань, якими він керувався при винесенні оскаржуваних постанов, що додатково підтверджує їх неправомірність.
Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Смілянець Е. С.
/підпис/ Сушко О.О.
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 27711873, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/4457/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: