Рішення № 27708992, 29.11.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа|річ| № 2-4713/2011

РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі: Бабенко Г.В.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні цивільну справу|річ| за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційно промислового-інвестиційного банку»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(надалі Банк) звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 07.03.2007р. Банком укладено з ОСОБА_1 кредитний договір №36-07 квф про надання кредиту у розмірі 44 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних з датою остаточного повернення кредиту не пізніше - 03.03.2012 року. Відповідно до п.2.4. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3., 3,4., кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком та річних позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 14% річних. Проценти за неправомірне користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 21 % річних. Проценти за правомірне і неправомірне користування кредитом нараховуються банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, за період з першого по передостанній день звітного місяця та сплачується позичальником щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня поточного місяця. Банк свої зобов'язання щодо видачі кредиту за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №63 від 12.03.2007р. Позичальник свою частину зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту з лютого 2010 року та процентів за користування кредитом з жовтня 2010 року не виконує.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору, у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк.

Відповідно до п.5.3.2. Кредитного договору, банк, має право вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, а також суму неустойки, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом, позичальником порушений графік погашення за кредитом. Відповідно до п.6.2. Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національн6ого Банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденне.

Отже, станом на 28.03.2012 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 25190,49 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2012 року є еквівалентом 201 163,70 грн.) (кредит -18988,72 доларів США, проценти -3 366,87 доларів США (за період з 01.03.2011 року по 27.03.2012 р.), пеня за несвоєчасну сплату кредиту і процентів -2 834,90 доларів США (за період з 28.03.2011 року по 27.03.2012 р.).

В якості забезпечення кредитного договору банком з майновим поручителем ОСОБА_2, було укладено іпотечний договір №235-07іпф від 10.03.2007р. Предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки є квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно в договір іпотеки було внесено до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.03.2007р. за №11577783. З метою уникнення збитків, скориставшись своїм правом банк у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»на адресу відповідачів були направлені письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання №30-09/985 від 11.10.2011р. з вимогою про сплату в повному обсязі заборгованості за кредитним договором, що підтверджується фіскальними чеками оператора зв'язку від 12.10.2011р. Зазначена письмова вимога отримана відповідачем ОСОБА_1 17.10.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, дану вимогу відповідачі залишили без відповіді та задоволення.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку»заборгованість за кредитним договором №36-07 квф від 07.03.2007р. загальний розмір якої складає 25190,49 доларів США, та стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, судовий збір у розмірі 1 994,54 гривень. Та звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно -квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 227 250 гривень на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»для погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №36-07 квф від 07.03.2007р. загальної розмір якої складає 25190,49 доларів США.

Представник позивача|позовниця,позивачка| ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав|настоював| на позові, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в суд не з'явилася, про причини неявки суду не відомо. Не маючи відомостей про причину неявки відповідача, с|уд визнав можливим розгляд справи|речі| без її участі на підставі наявних матеріалів та доказів. Однак, представник в судовому засідані заперечував проти задовлення позовних вимог пославшись на те, що ОСОБА_1 рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.02.2012р., як приватний підприємець визнана банкрутом. Банк ПАТ «АКБ ПІБ»звернувся до ліквідатора Саланської І.Л. з заявою кредитора з вимогами до боржника. Відповідно до зазначеної заяви позивач заявив у межах порушеної справи про банкрутство вимоги до відповідача про визнання грошових вимог та стягнення заборгованості за кредитним договором. Тобто предметом розгляду господарським судом були ті самі вимоги, що в дані справі. Тому задоволення вимого щодо стягнення заборгованості повинно провадитися у відповідності до черговості встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, пославшись на заперечення викладені представником ОСОБА_1

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.03.2007р. Банком укладено з ОСОБА_1 кредитний договір №36-07 квф про надання кредиту у розмірі 44 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних з датою остаточного повернення кредиту не пізніше - 03.03.2012 року. Відповідно до п.2.4. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3., 3,4., кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком та річних позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 14% річних. Проценти за неправомірне користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 21 % річних. Проценти за правомірне і неправомірне користування кредитом нараховуються банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, за період з першого по передостанній день звітного місяця та сплачується позичальником щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня поточного місяця. Банк свої зобов'язання щодо видачі кредиту за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №63 від 12.03.2007р. Позичальник свою частину зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту з лютого 2010 року та процентів за користування кредитом з жовтня 2010 року не виконує.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору, у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк.

Відповідно до п.5.3.2. Кредитного договору, банк, має право вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, а також суму неустойки, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом, позичальником порушений графік погашення за кредитом. Відповідно до п.6.2. Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національн6ого Банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденне.

В якості забезпечення кредитного договору банком з майновим поручителем ОСОБА_2, було укладено іпотечний договір №235-07іпф від 10.03.2007р. Предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки є квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно в договір іпотеки було внесено до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.03.2007р. за №11577783. З метою уникнення збитків, скориставшись своїм правом банк у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»на адресу відповідачів були направлені письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання №30-09/985 від 11.10.2011р. з вимогою про сплату в повному обсязі заборгованості за кредитним договором, що підтверджується фіскальними чеками оператора зв'язку від 12.10.2011р. Зазначена письмова вимога отримана відповідачем ОСОБА_1 17.10.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, дану вимогу відповідачі залишили без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилюється, як на підставу своїх вимог, користуючись при цьому рівними процесуальними правами на засадах змагальності сторін, згідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року N 15-93 (далі - Декрет).

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Відповідно до статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» на здійснення валютних операцій національним банком видаються відповідні ліцензії.

Тобто, виходячи з зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

З Банківської ліцензії №1 (а.с. 25) вбачається, що Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк має право на здійснення банківських операцій з використанням доларів США.

В якості забезпечення кредитного договору банком з майновим поручителем ОСОБА_2, було укладено іпотечний договір №235-07іпф від 10.03.2007р. Предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки є квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно в договір іпотеки було внесено до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 12.03.2007р. за №11577783.

Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Вказане повторно закріплено у ст. 627 ЦК України.

Таким чином, відповідно до вищенаведеної норми права сторони є вільними в укладанні договору і є вільними в виборі умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідності до ст. 51 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 49 цього Закону передбачено, що після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини. Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

За ч. 5 ст. 51 ЦК України підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.

Вище викладені норми Закону чітко дають тлумачення хто така фізична особа-підприємець, і коли настають наслідки визнання її банкротом.

Як вбачається з матеріалів справи та кредитного договору ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти як фізична особа на споживчі цілі, а не суб'єкт господарювання -фізична особа-підприємець. Тому, твердження представника відповідача, що банк повинен задовольнити вимоги щодо стягнення заборгованості у відповідності до черговості встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є безпідставними та необґрунтованими, так як це не позбавляє банк права звернутися за захистом свої прав у відповідності до цивільного законодавства у позовному провадженні.

Дослідивши докази, що є|наявний| в справі|речі| і вислухавши пояснення сторін, суд вважає|лічить|, діями відповідачів по своєчасному не погашенню кредиту - заподіяні|спричинені| збитки позивачу, тому позов підлягає задоволенню, оскільки заснований на законі, підтверджений матеріалами справи|речі| з|із| розрахунком заборгованості на суму 25190,49 доларів США, а також квитанцією про оплату судового збору у розмірі -1994 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6, 526, 524,625, 1050 ЦК| України, ст. 3,7 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК| України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційно промислового-інвестиційного банку»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка,12 код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»(69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а код ЄДРПОУ 09313350) заборгованість за кредитним договором №36-07 квф від 07.03.2007р. у розмірі 25190 доларів 49 центів США.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно -квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 227 250 гривень на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12 код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»(69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а, код ЄДРПОУ 09313350) для погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 36-07 квф від 07.03.2007р. загальної розмір якої складає 25190,49 доларів США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в сумі - 1994 гривень 54 копійок на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12 код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Відділення ПАТ Проінвестбанк м. Запоріжжя»(69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а код ЄДРПОУ 09313350).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Комунарського районного суду

міста Запоріжжя: Ю.Р. Піх