Рішення № 27708645, 27.11.2012, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа №108/5264/2012р.

Провадження № 2/108/1560/2012р.

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2012 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Собєщанської Н.В.,

при секретарі Кількєєвій Е.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, по зустрічному позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визначення правочину нікчемним, перерахунку платежів та розірвання договору поруки,

Встановив:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивує тим, що Відповідно до укладеного договору № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року ОСОБА_1 (далі -Відповідач) 25.07.2007 року отримав кредит у розмірі 30800.00 [Доларів США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2017 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 17.07.2012 року має заборгованість - 349373,08 грн., що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.03.2012 року відповідає 43709,88 Доларам США, яка складається з наступного: 187823,59 грн, що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 23498,51 [Доларам США] - заборгованість за кредитом; 92445,6 грн., що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 11565,82 [Доларам США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13428,24 грн, що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 1680.00 [Доларам США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 55675,64 грн, що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 6965,55 [Доларам США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та Відповідачі 30.07.2007 року уклали договір іпотеки № 1263 (надалі -договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 61.90 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15.06.2004 року за реєстром № 2482. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 176750 грн. 00 коп. На підставі викладеного просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року, в розмірі 43709,88 [Доларів США] , що за курсом 7.993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 349373,08 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 61.90 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити Відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути з Відповідачів судові витрати.

19.07.2012 року представник позивача, уточнивши свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що вже пройшов тривалий час, курс долару змінився та станом на 17.07.2012 року збільшилась сума заборгованості, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року в розмірі 43 709,88 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 349 373, 08 грн. (триста сорок дев'ять тисяч триста сімдесят три гривни 08 копійок) (де: заборгованість за кредитом - 23 498,51 доларів США, що за курсом 7,9993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 187 823,51 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 11 565,82 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 92 455,60 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом -1 680,00 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.04.2012 року відповідає 13 428,24 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -6 965,55 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 55 657,64 грн.) звернути стягнення на квартиру загальною площею 61.90 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити Відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути з Відповідачів судові витрати.

24.07.2012 року представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_4, від імені свого довірителя, звернулась до суду зі зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 про визначення правочину нікчемним, перерахунку платежів та розірвання договору поруки. Свої вимоги мотивує тим, що 25 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі директора «Головного Керченського відділення»КРУ «ПриватБанку»Войнаровського В.А., з одного боку та ОСОБА_1, з іншого боку, був укладений кредитний договір № SIКОGА0000З879 на суму 28 000.00 доларів США строком до 25.07.2017 року, з оплатою 11,04 % річних на споживчі кредити та 2800.00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного Договору. За умовами кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБАнк»надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 28 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.92% щомісячно , що складає 11.04 % річних зі строком погашення не пізніше 25.07.2017 року на поліпшення якості квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Договором передбачено здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком відсотки платежами в сумі 444,77 доларів США щомісяця. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1, ОСОБА_2. 30.07.2007 року уклали договір іпотеки № 1263 згідно з договорам іпотеки іпотеко давці надали в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири № 88 по вул. Свердлова в буд. № 37 в м Керчі, загальною площею 61.90 кв.м., яке належить іпотекодавцям на праві власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівню : 176750 грн. 00 коп,, що еквівалентно за курсом НБУ на дату укладаня договору 35000 доларів США. Також 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки. Згідно п. 12 даного договору ОСОБА_2 відповідає перед ПАТ КБ «ПриватБанк»(кредитором»за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник ОСОБА_1 П.3 договору поруки зазначено, що поручитель з умовами договору ознайомлений. Цей пункт дає підстави стверджувати, що вона була згодна на процентну ставку 0,92% щомісячно, але не на 13,08% річних. Пунктом 13 договору поруки передбачено, що зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Але ПАТ «КБ «ПриватБанк»з нею дану додаткову угоду не укладав. Про збільшення процентної ставки ОСОБА_2, стало відомо лише після звернення Банку до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з заборгованістю за кредитним договором. Вважає, що що збільшивши в односторонньому порядку відсоткову ставку з Банк порушив процедуру здійснення цього права, передбачену п. 2.3.1 кредитного Договору та п.п. 13. 15, 16 Договору поруки, оскільки її не було повідомлено належним чином та в необхідний строк про зміну відсоткової ставки, одностороння зміна відсоткової ставки є недійсною. Збільшивши в одностороньому порядку відсоткову ставку з 01.02.2009 р., Банк крім пункту 2.3.1 кредитного Договору та п.п. 13, 15 Договору поруки порушив заборону встановлену Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в одностороньому порядку»від 12.12.2008 р.. що набрав чинності з 09.01.2009 року. За таких обставин вважає, що односторонний правочин Банку зі збільшення відсоткової ставки за кредитом з 30.11.2008 р. є нікчемним правочинам з огляду на положення абзацу 4 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Також вважає, що Кредитний договір та договір поруки мають двозначні тлумачення та суперечать один одному. Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»суперечливі положення слід тлумачити на користь споживача, яким в випадку є позивач -ОСОБА_2. Оскільки, вчинення Банком нікчемних односторонніх правочинів по підвищенню відсоткової ставки за кредитом потягло за собою утворення заборгованості по погашенню кредиту й сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, у якості правових наслідків недійсності нікчемного правочину необхідно зобов'язати Банк здійсни й перерахунок платежів по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 30 листопада 2008 року за ставкою у розмірі 11.04 % річних за користування кредитом згідно з умовами кредитного Договору від 25 липня 2007 року та розірвати договір поруки від 25.07.07 року укладений між ОСОБА_2 та банком. На зазначених підставах просила її позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні позову Банку відмовити в частині вимог до ОСОБА_2

У судове засідання представник позивача не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника Банку, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити на підставі пояснень наданий у судовому засіданні від 29.10.2012 року та письмових заперечень на зустрічний позов. (а.с.101-102). З яких слідує, що відповідно до укладеного договору № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року ОСОБА_1 25.07.2007 року отримав кредит у розмірі 30800.00 [Доларів США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2017 року. У забезпечення виконання умов Кредитного договору, додатково були укладені договір поруки, згідно з яким поручителем виступає ОСОБА_2 та договір іпотеки, згідно з яким у іпотеку Банку надається житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. П. 3 зазначеного Договору поруки наголошує про знайомство ОСОБА_2 з умовами кредитного договору. Її особистий підпис на Договорі поруки є доказом власного волевиявлення Відповідача-2 та згоди з умовами Кредитного договору, Договору поруки, тому умови обох Договорів ніяк не можливо окреслити як "несправедливі". Представник відповідача ОСОБА_2 помилково вказує на необхідність укладення письмово додаткової угоди щодо зміни відсоткової ставки посилаючись на п. 13 вказаного Договору поруки, хоча зазначений пункт проголошує про необіхдність письмового затвердження змін щодо умов договору поруки, але ніяк не Кредитного договору. В цей самий час пп. 2.3.1 зазначеного Кредитного договору вбачає право Банку в однобічному порядку змінювати відсоткову ставку у випадку змін кон'юктури фінансового ринку в державі, які не залежать і не можуть залежити від дій, політики, позиції Банку. Реалізація цього права здійснюється компетентним органом або відповідними посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до установчих документів та закону (ст. 92, 99 ЦКУ) шляхом прийняття управлінського рішення. Відповідно до цього ж пункту договору, «При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки». Тобто, договір вже змінено. Про цю зміну банк і повідомляє клієнта. Зазначена умова договору повністю узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Так ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», який діяв під час фактичної зміни відсоткових ставок, встановлено: «У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Таким чином, законом також встановлено: спочатку відбувається одностороння зміна, потім повідомлення.

З цього випливають наступні висновки: - наявність права банку в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку;- повідомлення про підвищення ставки надсилається клієнту після такої зміни;

- у випадку односторонньої зміни умов договору моментом зміни договору є момент прийняття рішення про таку зміну, що підтверджується і законом, і договором; - наявність умови "споживач письмово повідомляється" не вбачає обов'язковості щодо перевірки Банком саме вручення листа позичальнику або його поручителю, бо терміни "письмове повідомлення" та "повідомлення з врученням" мають абсолютно різний фактичний і юридичний зміст. повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки було направлено Відповідачам рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується копією повідомлення та реєстром поштових відправлень. Повідомлення вбачає, що у разі незгоди Відповідачів з нововстановленими умовами відсоткових ставок по кредиту, вони зобов'язані з'явитися до найближчого відділення Банку, надати письмову незгоду та погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі, у разі згоди Відповідачі не повинні чинити будь-яких дій, відсоткова ставка буде змінена автоматично. Враховуючи той факт, що жоден з Відповідачів не з'явився до установ Банку, не надав письмових незгод, не погасив заборгованості за кредитом в повному обсязі. На підставі зазначеного факту, вважаємо, Відповідачі висловили цілковиту згоду з умовами підвищення відсоткової ставки. На підставі наведеного вище просить суд у позовних вимогах ОСОБА_2 за зустрічним позовом відмовити в повному обсязі. Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»за позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину нявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до судового засідання не прибула, подала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності на підставі пояснень наданих у судовому засіданні 29.10.2012 року. У задоволенні основного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі на підставі вимог заявлених у зустрічній позовній заяві та доданих до неї документів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового процесу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Відповідно до укладеного договору № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року ОСОБА_1 25.07.2007 року отримав кредит у розмірі 30800.00 [Доларів США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2017 року.(а.с.13-17)

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Також, 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_7 був укладений договір поруки. (а.с.95-96)

Згідно п. 2 даного договору ОСОБА_7 (поручитель) відповідає перед кредитором (ПАТ КБ «ПриватБанк») за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник ОСОБА_1

30.07.2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ОСОБА_1, ОСОБА_7 уклали договір іпотеки № 1263. (а.с 18-23)

Згідно з договором іпотеки Відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 61.90 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15.06.2004 року за реєстром № 2482. (а.с.72-74)

Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 176750 грн. 00 коп.

03.10.2008 року за вих.. № 20.1.3.2/6-22855/1001 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ПАТ КБ «ПриватБанк»було надіслано лист про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 13,08 на рік. (а.с.91)

Даний лист був надісланий відповідно до реєстру №187 ТОВ «ПРИН-Ц». (а.с.92)

Відповідно до п.1.1. договору № 2006/07 від 20.06.2007 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк»та ТОВ «Принц-Ц», останній зобов'язується на регулярній основі проводити аутсорсінг зовнішнього документообігу ПАТ КБ «Приватбанк».

Проте, у порушення норм цивільного законодавства України та умов Договору кредиту, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів не виконуються.

Як слідує з представленого позивачем розрахунку розмір заборгованості за кредитним договором № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року складає 43 709,88 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 349 373, 08 грн. (триста сорок дев'ять тисяч триста сімдесят три гривни 08 копійок) (де: заборгованість за кредитом - 23 498,51 доларів США, що за курсом 7,9993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 187 823,51 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом -11 565,82 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 92 455,60 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом -1 680,00 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.04.2012 року відповідає 13 428,24 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -6 965,55 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 55 657,64 грн.) (а.с. 81-84).

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи кредит відповідачами не погашений.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог п.16.7.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

У зв'язку з порушенням Позичальниками умов Договору кредиту, їм була направлена письмова вимога Банку від 30.03.2012р., а також копія повідомлення про вручення поштового відправлення, де Позичальникам пропонувалося в 30-денний строк з моменту отримання вимоги, погасити прострочену заборгованість перед Банком та нараховану пеню, а також, даними вимогами Позичальник був попереджений про наміри Банку щодо примусового стягнення заборгованості за і Договором кредиту, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в порядку, передбаченому законодавством України.(а.с.24-26).

Також, 30.03.2012 року, у зв'язку з порушенням Позичальниками умов Договору кредиту та зверненням Банку до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, їм була направлена письмова вимога Банку про виселення з квартири, яка є предметом іпотеки, на підставі ч. 3 ст. 109 ЖК УСРС. (а.с.46-47)

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яку було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та с. 109 ЖК України -звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача, за основним позовом, підлягають частковому задоволенню, тільки в частині вимог до відповідача ОСОБА_1. В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_8 позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

У положеннях статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в у кладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актії цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності га справедливості.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, згідно положень пункту 6 частини 1 статті З ЦК України, справедливість, добросовісність та розумність.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтерес поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому, справедливість слід трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних від»>син з ура ванн ям інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу ).

Відповідно до п. 3 договору поруки від 25.07.2007 року, поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений. Цій пункт дає підстави стверджувати, що ОСОБА_7 була згодна з умовами договору саме на процентну ставку 0.92 % щомісячно, але не на 13, 08 % річних.

Як слідує з п. 13 даного договору поруки зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

ПАТ КБ «ПриватБанк»надав суду реєстр рекомендованих листів від 09.11.2008 року, в тому числі на адресу відповідача ОСОБА_7: АДРЕСА_1, на підтвердження факту направлення останній повідомлення від 03.10.2008 року за вих. № 20.1.3.2/6-22855/1001 про збільшення процентної ставки за кредитним договором до 13,08 % у зв'язку з підвищенням рівня облікової ставки НБУ з 8,2 до 12 відсотків. Відправленням даного листа займалося ТОВ «ПРИН-Ц»на підставі угоди з ПАТ КБ «ПриватБанк». Доказів вручення ОСОБА_7 цього листа банк не надав. Представник відповідача ОСОБА_7 -ОСОБА_4 проти отримання повідомлення заперечував. Відповідно до Ухвали Верховного Суду України від 13.02.2012 року про розгляд заяви ПАТ «ПриватБанк»про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.10.2011 року даний вид повідомлення був визнаний неналежним.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правовою захисту, не заборонений законом.

Отже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (постанови від 21 травня року 2012: № 6-69 цс 11, № 6-18 св 11, № 20 цс 11, № 88 цс 11)

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Оскільки, представником позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»на надано суду доказів отримання ОСОБА_7 листа про підвищення рівня облікової ставки НБУ та не було укладено додаткової угоди до договору поруки, як це передбачено п. 13 даного договору, визнає договір поруки від 25.07.2007 року укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_7, припиненим, а поруку визнає такою, що є припиненою.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визначення правочину нікчемним, перерахунку платежів та розірвання договору поруки, суд виходив з того, що при розгляді основного позову, судом була надана оцінка позовним вимогам та їх підстав.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати і документально підтверджені судові витрати в сумі 1699,39 грн. судового збору (а.с. 1-2).

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 526, 527, 530,559, 629, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 114, 118-120, 122, 137, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», |, |суд

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIK0GA00003879 від 25.07.2007 року в розмірі 43 709,88 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 349 373, 08 грн. (триста сорок дев'ять тисяч триста сімдесят три гривни 08 копійок) (де: заборгованість за кредитом - 23 498,51 доларів США, що за курсом 7,9993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 187 823,51 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом -11 565,82 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 92 455,60 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом -1 680,00 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.04.2012 року відповідає 13 428,24 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -6 965,55 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року відповідає 55 657,64 грн.) звернути стягнення на Ѕ частку квартири загальною площею 61,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 1263 від 30.07.2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»(49094, с. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»судові витрати у сумі 1 699,39 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень 39 копійок) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 про визначення правочину нікчемним, перерахунку платежів та розірвання договору поруки відмовити повністю.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2012 року

Суддя Собєщанська Н.В.