Рішення № 2770419, 10.07.2007, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1370/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2007 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Бобко Т.В. при секретарі судових засідань - Кузьменко М. Л. розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Служби у справах неповнолітніх Фрунзенської районної у м. Харкові ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що відповідачі є батьками неповнолітньогоОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але від виконання батьківських обов'язків злісно ухиляються, родина перебуває на обліку служби у справах неповнолітніх як неблагополучна, батько дитини з сім'єю не проживає, станом здоров'я та розвитком сина не цікавиться, проти позбавлення його батьківських прав - не заперечує. За весь час навчання неповнолітнього ОСОБА_4 у середній загальноосвітній школі № 61 ні мати ні батько навчанням дитини не цікавились, батьківські збори не відвідували. Вихованням дитини, доглядом під час її хвороби займається баба неповнолітнього - ОСОБА_3. Служба у справах неповнолітніх Фрунзенської районної у м. Харкові ради, діючи в інтересах неповнолітньогоОСОБА_4, вважає доцільним позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно їх неповнолітнього сина. Також позивач просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на користь ОСОБА_3 та закріпити за неповнолітнім ОСОБА_4 житлову площу за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача Маслєєва О.С. , яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, проти позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього синаОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання - не заперечував, погодився з обставинами, викладеними у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що її мати - ОСОБА_3 утримує дитину у себе, перешкоджає спілкуванню неповнолітнього ОСОБА_4 з матір'ю. Дитина проживала з відповідачем до двох років, після чого ОСОБА_3 запропонувала відповідачу тимчасово забрати неповнолітнього ОСОБА_4 до себе, оскільки ОСОБА_2 було важко однієї з дитиною. У 2001 році відповідач дитину забрала до себе, де вона прожила один рік, після чого знов віддала дитину батькам, оскільки через роботу не мала можливості приділяти сину достатню увагу. Але через деякий час мати відповідача ОСОБА_3 перестала пускати ОСОБА_2 до дитини, не відчиняла двері будинку, не дозволяла дитині зустрічатися з матір'ю, розмовляти з нею по телефону, оказувала психологічний тиск на дитину. Відповідач ОСОБА_2 намагалася забрати сина, щоб він проживав з нею, привозила дитині гроші та продукти. У 2004 році ОСОБА_2 приїхала до ОСОБА_3 забрати сина, між ними виникла сварка, внаслідок якої ОСОБА_2 забрала дитину до себе. 24.05.2006 року неповнолітній ОСОБА_4 самостійно пішов до ОСОБА_3, де залишився та проживає по цей час. Відповідач ОСОБА_2 також пояснила, що вона бажає займатися вихованням свого сина, проживати з ним разом, для чого має житло та матеріальну можливість.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засідання просила позовні вимоги задовольнити, позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 та стягнути на її користь з відповідачів аліменти на утримання дитини у розмірі ХА частини всіх видів заробітку відповідачів щомісячно. При цьому третя особа пояснила, що з дочкою ОСОБА_2 - відповідачем по справі у неї склалися неприязні стосунки. Коли її онуку ОСОБА_4 виповнилося один рік та сім місяців, ОСОБА_2 залишила дитину у неї та сказала, що дитина їй не потрібна. Через деякий час відповідач забрала дитину, а потім знову привела її до ОСОБА_3 У .віці 4 роки неповнолітнього ОСОБА_4 відповідач знову забрала до себе, а через півтора роки хлопчик прийшов до ОСОБА_3 серед ночі, був побити, брудний, та повідомив, що він втік з дому, оскільки до матері приходять чоловіки у нетверезому стані. Майже завжди дочка приходила до ОСОБА_3 у нетверезому стані, через що вона не дозволяла дочці забрати дитину з собою, але не перешкоджала їй спілкуватися та гуляти з дитиною. Відповідач ОСОБА_2 ніколи не надавала матеріальної допомоги на утримання дитини, не займалася її вихованням, не цікавилася життям сина, його навчанням, не відвідувала навчальні заклади, де він навчався, пояснюючи це тим, що вона не має можливості займатися вихованням сина. ОСОБА_3 вважає, що якщо дитина залишиться з матір'ю, то це може негативно вплинути на її розвиток.

Суд, вислухав пояснення сторін, третьої особи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками неповнолітньогоОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1). Між сторонами шлюб розірваний, що не заперечувалось особами, що беруть участь у справі.

Як встановлено у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з бабою - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, що не заперечувалось у судовому засіданні особами, що беруть участь у справі та підтверджується висновком опікунської ради Фрунзенської районної у м. Харкові ради від 31.08.2006 року, актом вуличного комітету № 2 м. Харкова від 10.04.2007 року. З вищезазначеного акту також вбачається, що ОСОБА_2 не з'являється в будинок батьків, не займається вихованням сина та не цікавиться ним, вихованням неповнолітнього ОСОБА_4 постійно займається ОСОБА_3, яка турбується про здоров'я дитини, цікавиться його життям та навчанням, повністю матеріально забезпечує дитину.

Згідно повідомлення міської дитячої поліклініки № 15 Фрунзенського району м. Харкова від 26.07.2006 року, з березня 2001 року неповнолітній ОСОБА_4 проживав у баби -ОСОБА_3, яка доглядала хлопчика під час хвороби та виконувала призначене лікарем лікування, на бабу видавалися листки непрацездатності за хворою дитиною. З січня 2005 року по травень 2006 року дитина проживала з матір'ю, яка до лікаря у поліклініку не зверталась. У липні 2006 року виклик лікаря був здійснений за місцем проживання бабусі, яка доглядала дитину та отримувала листок непрацездатності. Батько дитини - ОСОБА_1 станом здоров'я та розвитком дитини не цікавився.

Як вбачається з повідомлення Харківської загальноосвітньої шкоди № 61 від 20.07.2006 року, за період з 17.01.2005 року по 20.07.2006 року батьки неповнолітнього ОСОБА_4 навчанням дитини не цікавилися, батьківські збори жодного разу не відвідували.

Опікунська рада Фрунзенського району у м. Харкові ради, у своєму висновку № 1766 від 31.08.2006 року вважає доцільним позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з тих підстав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку служби у справах неповнолітніх як неблагополучна родина, адміністрація СЗОШ № 61 де навчається неповнолітній ОСОБА_4, клопоче про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Батьки практично не займаються вихованням сина, його вихованням та утриманням займається баба ОСОБА_3

Як вбачається з характеристики ОСОБА_3, наданої головою вуличного комітету № 2 м. Харкова, ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, займається вихованням онука ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_1 подав до служби у справах неповнолітніх Фрунзенської районної у м. Харкові ради письмову заяву, якою не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно синаОСОБА_4, оскільки він участі у вихованні сина не приймає, матеріально дитину не забезпечує, що також було підтверджено відповідачем ОСОБА_1 у ході судового розгляду справи.

Відповідно до  ст. . 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки, передбачені ст. . ст. 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, по відношенню до своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто ухиляється від їх виконання.

Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача ОСОБА_1, який не працює, а також відсутність на утриманні у відповідача інших дітей чи непрацездатних осіб.

Даних, які б свідчили про неможливість надання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини у розмірі позовних вимог відповідач суду не надав.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання на користь ОСОБА_3 у розмірі Ул частини всіх видів заробітку щомісячно -підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 та стягнення аліментів на його утримання задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, неповнолітній ОСОБА_4 періодично проживав разом з матір'ю ОСОБА_2, постійно проживає з бабою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 з весни 2006 року.

Позивачем та третьою особою не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів про те, що під час проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з матір'ю, остання вела аморальний образ життя, зловживала спиртними напоями, що негативно впливало на розвиток дитини. Як встановлено з пояснень відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні, вона бажає брати участь у вихованні сина та проживати разом ним. Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що вона цікавиться дитиною та намагається брати участь у її вихованні підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив що він проживає з відповідачем ОСОБА_2 однією сім'єю без шлюбу, ОСОБА_2 постійно висловлювала бажання виховувати сина, скаржилась що її мати перешкоджає їй спілкуватися з дитиною. Свідок декілька разів разом з ОСОБА_2 приходили до ОСОБА_3 з метою побачити дитину, але двері їм ніхто не відчинив. ОСОБА_2 також у його присутності спілкувалася з сином по телефону.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2, їй відомо, що неповнолітній ОСОБА_4 на цей час проживає з бабою, під час, коли дитина

проживала з матір'ю ОСОБА_2 остання намагалася приділяти йому достатньо уваги та займалася його вихованням.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона разом з ОСОБА_2 у грудні 2004 року їздила до ОСОБА_3 щоб відвідати сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4. ОСОБА_2 мала намір забрати дитину до себе, але ОСОБА_3 не бажала віддавати онука дочці, через що між ними виникла сварка.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 та головою вуличного комітету. Неповнолітній ОСОБА_4 з річного віку проживає разом з бабою ОСОБА_3, яка займається його вихованням. Мати дитини з'являється за місцем проживання сина дуже рідко, вихованням дитини не займається. У той час, коли дитина проживала з матір'ю, вона не відвідувала шкоду.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4 з річного віку проживає з бабою, мати дитини проживає окремо та за місцем проживання дитини не з'являється.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що вона є сестрою відповідача ОСОБА_2, характеризує останню негативно, син відповідача ОСОБА_2 проживає з бабою ОСОБА_3 Відповідач зловживає спиртними напоями, дитиною не цікавиться, вихованням сина не займається. У той час коли дитина проживала разом з відповідачем ОСОБА_2, дитина не ходила до школи, в пізній час сама гуляла на вулиці, мати не знала про місце знаходження своєї дитини.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком сестри відповідача ОСОБА_2 Йому відомо, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає з бабою, відповідач декілька разів приходила до дитини, але між нею та ОСОБА_3 виникали сварки.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він є батьком відповідача ОСОБА_2, син відповідача - ОСОБА_4 проживає разом з ним та ОСОБА_3 Відповідач не займається вихованням дитини, та не надає матеріальної допомоги на її утримання. Під час проживання дитини з матір'ю, хлопчик ходив до школи голодний та брудний, за цей період часу дитина змінилася у негативний бік. Свідок також зазначив, що відповідач дзвонить до них будучи у стані алкогольного сп'яніння, свариться з ОСОБА_3, дитиною не цікавиться. Між свідком та відповідачем ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки.

З аналізу пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд приходить до висновку, що між відповідачем та третьої особою ОСОБА_3 склалися неприязнені стосунки, між ними постійно виникають сварки та конфлікти, ОСОБА_3 заперечує проти виховання відповідачем дитини через аморальний спосіб життя відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_2 періодично з'являється за місцем проживання своєї дитини, чим за думкою суду, проявляє інтерес до виховання дитини. Але оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає що ОСОБА_2 не виконує належним чином батьківських обов'язки, передбачені ст. . ст. 150, 153, 180 сімейного Кодексу України.

Показання вищезазначених свідків не містять достатніх даних, які б свідчили про зловживання відповідачем ОСОБА_2 спиртними напоями та ведення аморального способу життя, що може негативно вплинути на нормальний розвиток дитини.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів проведення достатньої профілактичної роботи з боку органів опіки та піклування відносно відповідача ОСОБА_2 щодо невиконання останньою своїх батьківських обов'язків ( притягнення до адміністративної відповідальності, вжиття заходів виховного впливу з боку органів міліції, розгляд поведінки відповідача органами опіки та піклування).

При розгляді даного спору суд вважає, що позбавлення матері батьківських мір стосовно її неповнолітньої дитини, є крайнім заходом, який повинен бути застосований судом у разі якщо ухилення від виконання батьківських обов'язків створює реальну загрозу для життя та здоров'я дитини та негативно впливає на процес її розвитку та виховання.

Хоча диспозиція  ст. . 164 СК України, яка передбачає ухилення від виконання батьківських обов'язків як підставу для позбавлення батьківських прав не містить попереднього застосування до винового батька заходів попереднього досудового впливу, за думкою суду,

невжиття таких заходів може бути підставою для відмови в задоволенні позову у разі розкаяння матері.

Суд вважає, що профілактична робота з боку органів опіки та піклування, сам факт судового розгляду повинні мати позитивний вплив на відношення відповідача до своєї дитини. Про позитивний вплив на спосіб життя відповідача може свідчити проживання відповідача однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_5, факт неофіційного працевлаштування відповідача в ТЦ „Барабашова" що не заперечувалось особами, які приймають участь у справі.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення аліментів, суд одночасно вважає необхідним попередити відповідача ОСОБА_2 що у разі продовження ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього ОСОБА_4 вона буде у подальшому позбавлена батьківських прав.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_4 позовні вимоги про закріплення за неповнолітнім ОСОБА_4 житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 - задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. . 88 ЦПК України, судовий збір суд стягує з відповідача на користь держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 суд стягує з відповідача.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 150, 153, 164, 166, 180-183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 174, 212-215, 224, 367 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов служби у справах неповнолітніх Фрунзенської районної у м. Харкові ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від доходу щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 в межах суми виплати 1/4 частки від доходу за один місяць, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягає негайному виконанню.

В задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 -відмовити.

В задоволенні позову в частині закріплення за неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 51 гривні. Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, код бюджетної класифікації доходів 22050000, одержувач УДК у Фрунзенському районі, код одержувача 24134610, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд М. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів

апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.