Ухвала суду № 27700398, 07.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р.Справа № 2а-911/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-911/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка"

до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Харківський завод "Оргтехніка" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просило скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова О.І.Солоп від 16.01.2011р. №95 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова О.І.Солоп від 16.01.2011р. №95 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив в задоволенні апеляційної скарги відповідачу відмовити, зашити постанову суду першої інстанції без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 07.11. 2012 року, представник позивача не прибула, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляду справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 07.11. 2012 р., не прибула, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка", ідентифікаційний код 00225911, зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції закону, яка діяла до 01.01.11 р., зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

16.01.2011 року начальником управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова О.І.Солоп прийнято рішення №95 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка".

Вказаним рішенням на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка" застосовано штрафні санкції у розмірі 647,42 грн. та нарахована пеня в розмірі 381,98 грн. за період з 22.03.2004 року по 20.05.2004 року.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті рішення від 16.01.2011р. №95 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За період до 01.01.2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виключно цим Законом визначалися, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно положень ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 106 вищевказаного Закону відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Також цією ж статтею передбачено застосування штрафу не тільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків (п. 2 ч. 9 ст. 106), а й за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом (п. 7 ч. 9 ст. 106).

Згідно із ч.12 ст.106 зазначеного Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Однак, дана норма права, яка регламентує вчинене порушення, як і ч.2ст. 17 вказаного Закону, втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, тобто, не діяли на дату прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова оскаржуваного рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рн/|99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з пунктами 1,2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підставою для визнання рішення незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання рішення незаконним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Враховуючи, що фінансова санкція та пеня відповідачем застосовані за порушення позивачем п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач посилався на п.2 ч.9 ст.106 Закону України № 1058, приписи якого втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-911/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.