Рішення № 27700247, 14.11.2012, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 2021/1747/2012

Провадження № 2/2021/502/2012

Красноградський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.11.2012 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Дудченка В.О.,

при секретарі: Деревінській Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Украгазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» з третьою особою Управлінням Пенсійного фонду України в Красноградському району Харківської області про визнання недійсною довідку № 09-03-2119 від 03.05.2012 року та зобов'язання вчинити дії по видачі нової довідки, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсною довідку № 09-03-2119 від 03.05.2012 року про розмір нарахованої заробітної плати та зобов'язання вчинити дії по видачі нової довідки про її розмір.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначив, що він у 1986 році працював на посаді моториста цементувального агрегату Красноградського цеху Тампонажної контори виробничого об'єднання по бурінню «Укрбургаз»в м. Полтаві, та був відряджений в м. Чорнобиль для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі Наказу № 85 від 07.05.1986 р. з 09 травня 1986 року. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 002595 Серії ХАР-06, з 18.11.2008 року від отриманої дози радіації став інвалідом III - групи з втратою 40 % працездатності - безстроково. У відповідності до Довідки № 610 від 28.04.2012 року він знаходився у відрядженні протягом з 10.05.1986 року по 12.05.1986 року. Відповідно довідки Філії УБР ДК «Укргазвидобування»№ 09-03-2119 від 03.05.2012 року, після повернення на постійне місце роботи йому була проведена оплата праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 69,18 крб. за 11 травня 1986 року. Розрахунок розміру його заробітної плати, що була нарахована йому за 11 травня 1986 році та відображена в Довідці № 09-03-2119 від 03.05.2012 року, не відповідає діючому законодавству. Цей факт і змусив його звернутися до суду за захистом порушених прав. Позивач вважає, що заробітна плата, яка значена у довідці для призначення пенсії, була порахована на підприємстві не вірно, так як його тарифна ставка не була збільшена в два рази та премія виплачена в розмірі 30%, а не 60%. Для проведення розрахунку його заробітної плати під час знаходження у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 11 травня 1986 року, необхідно використовувати наступні законодавчі акти:

1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5 (Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року № 524-156) «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції»;

2. «Інструкція про службові відрядження в межах СРСР»від 15.02.1980 року № 30, затверджена Постановою Мінфіну СРСР, Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 17.01.1980 року №46;

3. Постанова НКТ СРСР від 22.04.1930 року № 142 «Про середній заробіток і оплату за неповний місяць»;

4. «Основні положення по обліку праці та заробітної плати в промисловості та будівництві», затверджені Держкомпраці СРСР, Мінфіном СРСР і ЦСУ СРСР від 27.04.1973 року № 75-АБ/89/10-80;

5. Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 року № 207-7) «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій, та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища»;

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника ОСОБА_4, який діє на підставі доручення, до суду 13.11.2012 року надійшла письмова заява в якій він просить розглянути справу без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі і просить їх задовольнити із врахуванням висновку експерта.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від ОСОБА_2, який діє на підставі доручення 14.11.2012 року надійшла до суду письмова заява в якій просить справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Украгазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»про визнання недійсною довідки № 09-03-2119 від 03.05.2012 року та зобов'язання вчинити дії по видачі нової довідки розглянути без представника відповідача, у зв'язку з зайнятістю його в іншому процесі. З позовними вимогами не згодні, так як на час нарахування заробітної плати діяла постанова ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07 травня 1986 року № 524-156 якою було надано право проводити оплату праці робітників, зайнятих по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС по підвищеним до 100% відсотків тарифним ставкам, а не було їх обов'язком, це відноситься також до нарахування премії у розмірі 60%.

Від третьої особи Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області 31.10.2012 року надійшли до суду письмові заперечення в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглянути справу без участі представника УПФ.

В запереченнях з приводу позовних вимого УПФУ в Красноградському районі Харківської області зазначає, що позивач у відповідності до висновків цивільного позову вважає невірним розрахунок заробітної плати в розмірі 69,18 крб., за 1 день листопада 1986 року за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який було викладено у довідці про заробітну плату видану юридичною особою БУ «Укрбургаз». У зв'язку з цим, позивач просить суд скасувати вказану довідку та зобов'язати відповідача - БУ «Укрбургаз»видати іншу довідку про заробітну плату з визначенням більш високого розміру в сумі 146,33 крб., заробітку - який було обчислено особисто позивачем.

При визначенні розміру заробітку позивача згідно наданого розрахунку в обґрунтування позовних вимог помилково використана подвоєна годинна тарифна ставка з використанням таких нормативних актів, як: Постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.86 №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.86 №168-5), а також постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 07.05.86 №153/10-43 та інші.

Під час знаходження позивача у зоні відчуження діяло розпорядження Ради міністрів СРСР від 17.05.86 №964 щодо оплати праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, відповідно у двух -, трьох -та чотирьохкратному розмірі, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Тобто, після прийняття зазначеного розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.86 № 964 робота працівників у зонах небезпеки оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів згідно Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.86 №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.86 №168-5).

Дані нормативні акти не застосовувались одночасно, так як розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.86 №964 вводить нові умови оплати праці замість попередніх, встановлених Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.86 №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.86 №168-5).

Оплата праці працівників, які виконували зазначені роботи у III, II, І зонах небезпеки проводилась відповідно у 5, 4, та 3-х кратному розмірі у порівнянні з встановленими діючим законодавством. На решті території 30-кілометрової зони ЧАЕС (яка не увійшла до зон небезпеки ) оплата праці проводилась без змін, тобто по підвищеним до 100 % тарифним ставкам.

Для застосування показників кратності до тарифних ставок, підвищених на 100 % підстав немає, про це повідомлялось роз'ясненням Держкомпраці УРСР і Укрпрофради від 08.01.1987 № 05/2-25-2; 03-51-8.

Постановою Ради Міністрів СРСР І ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 ( Ради Міністрів УРСР і УКРПРОФРАДИ від 10 червня 1986 р № 207/7 ) було узагальнено особливості оплати праці в зоні ЧАЕС) повідомлено, що підвищена оплата праці в зоні відчуження застосовується з дня аварії, а також визначено що працівникам, за якими зберігався за основним місцем роботи середній заробіток, за виконання роботи в III, II, І зонах небезпеки оплата праці провадилась із застосуванням показників кратності. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28.08.2000 року.

Постановою Ради Міністрів СРСР і Всесоюзної Центральної Ради Професіональних Союзів від 05.06.1986 року № 665-195 передбачено встановлення максимального розміру премії не вище 60 відсотків тарифної ставки в місяць.

Згідно роз'яснення Держкомпраці УРСР та УКРСОФПРОФа від 08.01.1987 № 05/2-25-2, 03-51-8 премія встановлюється диференційовано до 60 відсотків за виконання конкретних показників роботи керівниками підприємств за згодою з профспілковим комітетом. Таким чином, для врахування в заробітну плату для обчислення пенсії премії в розмірі 60% необхідно залучити положення про преміювання підприємства-відповідача (де премія буде вказана в розмірі 60%).

Разом з цим при розрахунку заробітку позивача не було визначено середнього показника кратності, як це передбачено листом Міністерства праці України від 24.04.1997 № 06-1695 п.12. "Якщо працівник на протязі робочого дня виконував роботи у різних зонах небезпеки і неможливо виділити хронологічний порядок виконання робіт по конкретній зоні, для розрахунку оплати застосовується середній показник кратності".

З урахуванням вищевикладених обставин управління ПФУ вважає, що довідка філії БУ «Укргазвидобування»від 03.05.2012 року видана з урахуванням норм діючого законодавства, яке регулює питання оплати праці, внаслідок чого вказана довідка не підлягає скасуванню, а особистий суб'єктивний розрахунок заробітної плати позивача не підлягає задоволенню.

Перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає позов ОСОБА_7, таким, що підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом IІІ групи та він був віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою.

ОСОБА_1 1986 році працював на посаді моториста цементувального агрегату Красноградського цеху Тампонажної контори виробничого об'єднання по бурінню «Укрбургаз»в м. Полтаві, та був відряджений в м. Чорнобиль для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі Наказу № 85 від 07.05.1986 р. з 09 травня 1986 року.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 002595 Серії ХАР-06, з 18.11.2008 року від отриманої дози радіації став інвалідом III - групи з втратою 40 % працездатності - безстроково.

У відповідності до Довідки № 610 від 28.04.2012 року він знаходився у відрядженні протягом з 10.05.1986 року по 12.05.1986 року.

Відповідно довідки Філії УБР ДК «Укргазвидобування»№ 09-03-2119 від 03.05.2012 року, після повернення на постійне місце роботи йому була проведена оплата праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 69,18 крб. за 11 травня 1986 року.

Дані обставини визнані сторонами у справі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного утруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. ( ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Таким чином, обов'язок по видачі довідки про заробітну плату за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС покладено на підприємство, в якому ОСОБА_1 працював під час свого відрядження до ЧАЕС.

В матеріалах справи є висновок судово-економічної експертизи № 6317 року від 03.10.2012 року відповідно до якої, розмір заробітної плати та доплат, який розрахований підприємством ОСОБА_1 безпосередньо за роботу 11.05.1986 року на промисловому майданчику ЧАЕС 11.05.1986 року не відповідає вимогам чинного на той час законодавства. В обсязі наданих документів, у відповідності з вимогами діючого на той час законодавства, заробітна плата ОСОБА_1 безпосередньо за роботу 11.05.1986 року на промисловому майданчику ЧАЕС повинна бути нарахована в загальній сумі 135,87 крб. (сто тридцять п'ять карбованців 87 коп. (а.с. 51-59).

Матеріальне забезпечення робітників підприємств, організацій, установ та колгоспів, тимчасово переведених та відряджених для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 провадилось таким чином.

Згідно "Інструкції про службові відрядження", яка затверджена постановою Міністерства фінансів СРСР, Держкомпраці СРСР та Секретаріата ВЦСПС від 15.02.1980 №30:

«Службовим відрядженням вважається поїздка робітника по розпорядженню керівника об'єднання, підприємства, установи, організації на певний термін для виконання доручень по за межами місця постійної роботи.

За відрядженими робітниками зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, у тому числі і за час знаходження в дорозі.

Під середнім заробітком прийнято розуміти розмір заробітної плати робітника, розрахований з фактично нарахованого заробітку за минулий час.

В період 1986 середній заробіток обчислювався відповідно до вимог постанови НКТ СРСР від 22.04.1930 №142 «Про середній заробіток та оплату праці за неповний місяць», а також «Основних положень по обліку праці та заробітної плати в промисловості та будівництві», затверджених Держкомпраці, Мінфіном СРСР та ЦСУ СРСР від 27.04.1973 №75-АБ/89/10-8.

Робітникам, у яких розмір заробітку змінюється по місяцям, середній заробіток визначається із нарахувань за останні два календарні місяці роботи (з 1-го по 1-ше число) перед тим місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Згідно до наказу підприємства №85 від 07.05.1986, позивач перебував у відрядженні з 09.05.1986 року.

Відповідно до цього, при обчисленні середнього заробітку використано нарахування за фактично відпрацьований час у березні та квітні 1986.

Із надано особистого рахунку позивача за 1986 вбачається, що нарахування за березень та квітень 1986 складали:

- березень 1986 - за 22 робочі дні - 221,60 крб.

- квітень 1986 - за 23 робочих дня - 220,15крб.

Всього: 45 робочих днів 441,75крб.

Згідно довідки підприємства №883 від 04.07.2012 та особистого рахунку позивача, у березні 1986 виплачена винагорода за підсумками роботи 1985 ріку в сумі 131,00крб.

Таким чином, середньоденний заробіток складатиме - 10,30крб. (441,75 + 131,00: 12x2): 45

Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7) передбачає:

«Встановити, що за робітниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища, зберігається середня заробітна плата (за винятком пільг для робітників в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей).

Розповсюдити на працівників підприємств, організацій та установ, незалежно від відомчої підлеглості (включаючи осіб, що тимчасово переведені та відряджені), а також на військовослужбовців, військових будівельників, що зайняті на вказаних роботах, дію пунктів 1 (на період проведення цих робіт) та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524- 156.

Надати право керівникам Міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівникам, що зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідних зонах небезпеки у розмірах, передбачених Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964.

Оплата праці робітників, що зайняті на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно у чотирьох, трьох, та двох кратному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи.

Встановити робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення середовища, додаткову оплату праці у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи у нічний час та максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) на місяць.

Дозволити підприємствам, організаціям та установам залучати робітників на роботи, що пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у вихідні та святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Пільги, що передбачені цією Постановою, встановлюються з моменту аварії на ЧАЕС».

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986р.№168-5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що приймали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%). Конкретні розміри підвищення тарифних ставок (окладів) поводились з урахуванням складності, терміновості виконання робіт та рівня радіактивного забруднення території, де проводились такі роботи.

Оплата праці по підвищеним тарифним ставкам передбачена і статтею 36 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону від 28.02.1991р. №796-ХП.

Згідно ст.36 Закону:

«Оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться по підвищеним тарифним ставкам (відрядним розцінкам) і посадовим окладам з урахуванням радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт та умов праці у таких розмірах:

- від 1 до 5 Ки/на квадратний км - на 20-30%

- від 5 до 10 Ки/ на квадратний км - на 30-40%

- від 10 до 15 Ки/на квадратний км - на 40-60%

- від 15 до 30 Ки/на квадратний км - на 60-80%

- -понад 30 Ки/на квадратний км - на 80-100%

Крім того, згідно Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.1986 №153/10-43:

«1.Робітникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС, премії, заохочення та винагороди нараховувати на підвищені, згідно з п.1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.1986р. №524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) та посадові оклади. Встановлені законодавством граничні розміри премій вираховувати виходячи із вказаних підвищених тарифних ставок (відрядних розцінок) та посадових окладів.

П.2. Для працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС в зоні іонізуючого випромінювання встановлюється: - шестигодинний робочий день».

Вищевказаний порядок розрахунку розміру премії відповідає і роз'ясненням Держкомпраці УРСР та УКРПРОФСОФА від 08.01.1987р. № 05/2-25-2, 03-51-8 по питанням оплати праці та пільг для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У відповідності з цими роз'ясненнями:

«Робітникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС, премії нараховуються на тарифні ставки (відрядні розцінки) та посадові оклади з урахуванням їх підвищення та кратності».

Згідно особистого рахунку позивача за 1986 рік, годинна тарифна ставка моториста 5-го розряду складала 0,705 крб. і була встановлена при 5-ти денному робочому тижні та 8-ми годинному робочому дні.

Відповідно до роз'яснень Держкомпраці СРСР та секретаріату ВЦСПС від 16.01.1969 №1/2, робітникам, яким тарифна ставка встановлена при 8(7) годинному робочому дні, перерахунок тарифної ставки на 6-ти годинний робочий день провадиться у наступному порядку:

- годинна тарифна ставка при 8-ми годинному робочому дні множиться на середню тривалість робочого часу в годинах при 8-ми годинному робочому дні (173,1) і ділиться на середню тривалість робочого часу в годинах при 6-ти годинному робочому дні (152,5).

Таким чином, перерахована годинна тарифна ставка складає - 0,800крб. (0,705 х 173,1 : 152,5).

Згідно довідки підприємства від 28.04.2012 №610, позивач проводив роботи по закачуванню цементного розчину на промисловому майданчику ЧАЕС.

Рішенням Урядової комісії № 87 від 07.08.1986 промисловий майданчик ЧАЕС віднесено до 3-ї зони безпеки, де оплата праці здійснюється у кратному розмірі.

Згідно із «Картой радиационной обстановки на территории европейской части СССР по состоянию на декабрь 1989 года», яка була опублікована у газеті «Комсомольское знамя»за 25 квітня 1990 року, щільність забруднення місцевості цезієм-137 на Чорнобильській АЕС складала понад 40 Ки на квадратний км.

Суд вважає за можливе використати дані про рівень забруднення місцевості згідно із картою, то годинна тарифна ставка для оплати роботи 11 травня 1986 підвищується мінімально на 80% і складатиме -1,440крб. (0,800x1,8).

Робота у вихідні та святкові дні робітникам, праця яких оплачується за годинними або денними тарифними ставками, проводиться у розмірі подвійної тарифної ставки за фактично відпрацьований робочий час (ст.107 КЗпП Української PCP). При почасовій оплаті праці робота у понадурочний час оплачується відповідно до ст.106 КЗпП Української PCP:

- за перші 2 години роботи - в полуторному розмірі годинної тарифної ставки; за наступні години - в подвійному розмірі.

На дослідження надано табель обліку використання робочого часу за травень 1986 року де зазначено, що позивач відпрацював на ЧАЕС у неділю 11.05.1986 - 8 годин та 4 години перебував у дорозі.

Згідно довідки підприємства від 28.04.2012 №610, оплата праці ОСОБА_1 проводилася наступним чином:

- робота на ЧАЕС в 5-кратному розмірі;

- час проїзду до місця робіт в 3-кратному розмірі;

- час технологічного чергування в 2-кратному розмірі.

Слід зазначити, що на дослідження не надано «Положення про преміювання працівників», яке діяло на підприємстві у 1986 році. Довідкою №898 від 06.07.2012 повідомлено що: «Положення про преміювання, яке діяло на підприємстві у 1986 році до теперішнього часу не збереглося».

Таким чином, судовим експертом застосовано умови нарахування премії, передбачені Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7) - максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки.

На підставі вищевикладеного, за безпосередню роботу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 11.05.1986 позивачу необхідно було нарахувати:

1. Збережений середній заробіток за 1 день - 10,30крб.

2. Оплата в 4-х кратному розмірі за 1 день (8 робочих годин) роботи

безпосередньо на промисловому майданчику ЧАЕС (3-тя зона небезпеки)

всього: 51,84крб. (34,56 + 17,28), зокрема:

- оплата за 6-годинний робочий день в 4-х кратному розмірі по підвищеній на 80% годинній тарифній ставці - 34,56крб.

(1,440крб. х 6 год. х 4 кратн.)

- оплата за роботу в понаднормовий час за перші 2 години - 17,28крб.

(1,44 х 2 години х 1,5 х 4 кратн.)

3. Доплата за роботу у вихідний день за 8 годин - 46,08крб.

(8 год. х 1,44 х 4кратн.)

4. Премія за роботу в розмірі 60%> - 27,65крб.

(8 год. х 1,44 х 4кратн. х 60%)

В обсязі наданих документів, у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, заробітна плата ОСОБА_1 безпосередньо за роботу 11.05.1986 на промисловому майданчику ЧАЕС повинна бути нарахована в загальній сумі 135,87крб. (10,30+51,84+46,08+27,65).

Згідно з наданою довідкою підприємства №03-09-2119 від 03.05.2012, заробіток позивача за 11.05.1986 складає 69,18крб. що не відповідає розміру заробітку за 11.05.1986, обчисленому судовим експертом.

Таким чином, розмір заробітної плати, який розраховано підприємством ОСОБА_1 безпосередньо за роботу 11.05.1986 на промисловому майданчику ЧАЕС 11.05.1986 не відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, «Інструкціє про службові відрядження», яка затверджена Мінфіном СРСР, Держкомпраці СРСР і ВЦСПС від 15.02.1980, Постановою НКТ СРСР від 22.04.1930 №142. «Про середній заробіток і оплату за неповний місяць», «Основні положення по обліку праці та заробітної плати в промисловості та будівництві», затверджені Держкомпраці, Мінфіном СРСР і ЦСУ СРСР від 27.04.1973 №75-АБ/89/10-8, Постановою Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168 (Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524-156) «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати», Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища», Постановою Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища», Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.1986 №153/10-43 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», 3акон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХП від 28.02.1991 (з урахуванням змін та доповнень), ст.ст. 3,4, 57-60 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати Довідку № 09-03-2119 від 03.05.2012 року Філії Бурового управління «Укрбургаз» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про заробітну плату ОСОБА_1 за 11 травня 1986 року недійсною.

Зобов'язати Філію Бурового управління «Укрбургаз» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вчинити дії по видачі ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за 11 травня 1986 року в розмірі 135,87 крб. (сто тридцять п'ять карбованців. 87 коп.).

Стягнути з Філії Бурового управління «Укрбургаз» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»судовий збір в розмірі 107 (сто сім тридцять) 30 грн. на р/р 31214206700300, одержувач: УДКСУ у Красноградському районі 22030001, код одержувача 37886402, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ суду 02893918.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя