Вирок № 27699560, 27.11.2012, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

ВИРОК

Іменем України № 1102/427/2012

№пр. 1/1102/39/2012

27 листопада 2012 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді Галицького В.В.,

із секретарем Семергій Д.В.,

за участю прокурора Горщака М.Л.,

представника потерпілих ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Вільшанка Кіровоградської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Вільшанка, Кіровоградської області, громадянина України, із вищою освітою, не одружений, на утриманні донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, а саме службову недбалість, тобто неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян при наступних обставинах.

ОСОБА_3 призначений наказом № 392 о/с УМВС України в Кіровоградській області від 14.07.2008 року оперуповноваженим з боротьби з незаконним обігом наркотиків кримінальної міліції Вільшанського районного відділу УМВС України в області, являючись службовою особою, наділеною функціями представника влади на постійній основі - працівником правоохоронного органу, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію», зобов'язаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, основним завданням якого, на підставі ст. 2 Закону України «Про міліцію», є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, будучи представником державного озброєного органу виконавчої влади, на якого згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію»покладено виконання завдань неупереджено, у точній відповідності з законом, вимогу діяти на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, зобов'язання поважати гідність особи і виявляння до неї гуманного ставлення, захист прав людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 відповідно до державних актів на право приватної власності на землю, мають земельні наділи загальною площею 18,48 га, які розташовані на території Вільшанської селищної ради поряд із земельними ділянками, які орендує приватний підприємець ОСОБА_8 і який є племінником ОСОБА_5. Не маючи змоги власними силами обробляти свої земельні ділянки, ОСОБА_5 навесні 2010 року звернувся з проханням до ОСОБА_8 засіяти його земельну ділянку, земельні ділянки його дружини та доньки і потім зібрати врожай. При цьому, ніякого договору оренди земельних ділянок ОСОБА_5 з ОСОБА_8 не укладав. Зазначені земельні ділянки, а також інші орендовані ним, навесні 2010 року ОСОБА_8 засіяв насінням соняшнику. 11.09.2010 року орендованим ОСОБА_8 комбайном та автомобілем «КАМАЗ»під керуванням водія ОСОБА_9 було зібрано насіння соняшнику на земельних ділянках, які належали ОСОБА_5 та членам його родини та вивантажено на автомобіль. В цей же день про збирання врожаю стало відому приватному підприємцю ОСОБА_10 і, оскільки, він вважав, що йде збирання врожаю, який належить ОСОБА_8, а у останнього була фінансова заборгованість перед ОСОБА_10 і згідно рішення суду було накладено арешт на врожай 2010 року, який належав ОСОБА_8 і той не мав права його збирати без дозволу відділу ДВС Вільшанського районного управління юстиції, то ОСОБА_10 звернувся до Вільшанського РВ УМВС України в області з відповідною заявою. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію»до обов'язків працівників міліції входить зокрема приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини, своєчасно приймати по них рішення. Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. Зі змісту ст. ст. 190, 191 КПК України випливає, що в разі необхідності слідча дії - огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної справи. Про проведення вказаної слідчої дії складається відповідний протокол. В разі необхідності в ході проведення огляду місця події вилучення предметів, документів, які мають значення як речові докази, тобто були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності, такі предмети, документи вилучаються про що робиться відповідний запис в протоколі огляду місця події. Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду, затвердженої спільним наказом № 51/401/649/471/23/123 від 27.08.2010 року факт вилучення речових доказів, цінностей та іншого майна відображається в протоколі слідчої дії. Згідно ст. 85 КПК України при провадженні слідчих дії ведуться протоколи. Відповідно до ст. 79 КПК України речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації. При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою. В окремих випадках, речові докази можуть бути до вирішення справи повернуті володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження у справі. Відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Звідси випливає, що до проведення опису майна боржника та у разі відсутності в акті опису й арешту майна відомостей про його вилучення та передачу на зберігання іншим особам та обмеження права боржника ним користуватися, майно перебуває в розпорядженні, володінні та користуванні боржника, тобто ОСОБА_8. Прийнявши заяву, працівники Вільшанського РВ УМВС України в області ОСОБА_3 та ОСОБА_11, встановивши місцезнаходження автомобіля «КАМАЗ», на який було навантажено насіння соняшнику, зібране з земельних ділянок ОСОБА_5 та членів його сім'ї, доставили його до зазначеного райвідділу міліції. В подальшому, в порушення вказаним норм закону, ОСОБА_3, який відповідно до розстановки нарядів від 11.09.2010 року входив до складу слідчо-оперативної групи, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, тобто не провівши належним чином перевірки за заявою ОСОБА_10 щодо встановлення дійсного власника зерна насіння соняшнику, а саме ОСОБА_5, хоча повинен був та міг встановити, передає на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшнику вагою 18990 кг, про що останній пише збережну розписку, тобто фактично вилучає вказане насіння соняшнику без складання будь-якого протоколу. Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки через неналежне ставлення до їх виконання, ОСОБА_3, 12.09.2010 року, маючи реальну можливість провести огляд місця події - поля, на якому насіння соняшнику було скошене, та усвідомлюючи, що кримінально-процесуальним законом на нього покладено такий обов'язок та те, що проведення вказаної слідчої дії допомогло би встановити дійсного власника насіння соняшнику, не провівши ніяких перевірочних дій, повідомив керуючому ТОВ «ТК Урожай»ОСОБА_12, що ОСОБА_10 являється власником насіння соняшнику та дозволив останньому оформити вказане насіння на власний особовий рахунок на ТОВ «ТК Урожай». Вказані протиправні дії ОСОБА_3 спричинили настання істотної шкоди, а саме завдали матеріальних збитків третій особі - ОСОБА_5, який є власником вказаного насіння соняшнику на суму 45474 грн. та завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, зокрема органів УМВС, що виразилось у створенні у сторонніх осіб, зокрема у потерпілого ОСОБА_5, уявлення, що службові особи правоохоронних органів не спроможні гідно і сумлінно виконувати свої обов'язки і що порушення службових обов'язків для них не тягне за собою відповідальності.

Разом з тим, в судовому засіданні дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винну в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України не визнав і показав, що працював на посаді оперуповноваженого з боротьби з незаконним обігом наркотиків кримінальної міліції. Він 11.09.2010 року разом із ОСОБА_11 здійснював перевірку заяви ОСОБА_10 щодо протиправного заволодіння насінням соняшника. Цього дня він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Крім нього в неї входили слідчий ОСОБА_13 та ОСОБА_11. Проте, в той час ОСОБА_13 з ними не було, оскільки він здійснював перевірку іншої заяви про злочин та був на виїзді. Повідомлення про надходження заяви ОСОБА_10 вони отримали від чергового по райвідділу ОСОБА_14. Всі їхні з ОСОБА_11 дії щодо ходу проведення перевірки по заяві ОСОБА_10 по мобільному телефону скеровував та узгоджував начальник Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15, який також дав вказівку їхати до м. Первомайськ та повернути вантажівку із зерном до Вільшанського РВ. Після доставляння вантажівки із насінням соняшника 11.09.2010 року до Вільшанського РВ УМВС, він розписки від ОСОБА_10 щодо передачі на відповідальне зберігання насіння соняшника останньому, не відбирав. Будь-кому вказівку відібрати вказану розписку не давав. Хто це зробив йому невідомо. Він не телефонував до директора ТОВ «ТК Урожай»ОСОБА_12 та не домовлявся про залишення вказаного насіння на території елеватора. Він за усною вказівкою начальника райвідділу ОСОБА_15 супроводив зазначену вантажівку до елеватора, оскільки останній по телефону повідомив його про те, що він домовився із ОСОБА_12 що зерно переночує на елеваторі. Наступного дня він, знову за вказівкою начальника міліції, відібрав пояснення у працівників ХПП, зокрема у ОСОБА_12, його сина та інших осіб. Спочатку він відбирав пояснення у працівників ХПП, а потім зайшов до ОСОБА_12 щоб відібрати пояснення. В цей час там вже знаходився ОСОБА_10 та була виписана накладна щодо зачислення насіння соняшника на його рахунок. Про те, що накладна виписана на ОСОБА_10 він відразу повідомив ОСОБА_15. Жодних вказівок щодо видачі накладної на ОСОБА_10 та розпорядження вказаним насінням соняшника від нікому не давав, а виконував лише вказівки керівництва в особі ОСОБА_15. В подальшому відібрані пояснення від здав у чергову частину і перевіркою заяви ОСОБА_10 не займався, оскільки це було доручено іншому працівнику. Заявлений у справі цивільний позов не визнав, оскільки не визнав себе винним.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області № 392 о/с від 14.07.2008 року, ОСОБА_3 призначено на посаду оперуповноваженого з незаконного обігу наркотиків кримінальної міліції Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області з 28.06.2008 року. (т.3 а.с. 105).

Коло обов'язків працівника міліції визначене ст. 1 Закону України «Про міліцію», згідно якого він зобов'язаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, основним завданням якого, на підставі ст. 2 Закону України «Про міліцію», є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних, інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, будучи представником державного озброєного органу виконавчої влади, на якого згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію»покладено виконання завдань неупереджено, у точній відповідності з законом, вимогу діяти на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, зобов'язання поважати гідність особи і виявляння до неї гуманного ставлення, захист прав людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію»до обов'язків працівників міліції входить зокрема приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини, своєчасно приймати по них рішення. Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

Тобто, ОСОБА_3 будучи працівником міліції, являвся службовою особою, наділеною функціями представника влади на постійній основі - працівником правоохоронного органу.

Згідно із розстановкою нарядів 11.09.2010 року затвердженої начальником Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15, 11.09.2010 року ОСОБА_3 входив в склад слідчо-оперативної групи з 08 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.. Крім ОСОБА_3 у склад слідчо-оперативної групи також входили ОСОБА_16 та ОСОБА_13. відповідно до вказаної розстановки нарядів цього ж дня також чергували ОСОБА_11 та інші. (т. 3 а.с. 18).

11.09.2010 року до Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області звернувся ОСОБА_10 із заявою в якій вказав, що ОСОБА_8 в порушення вимог рішень судів про накладення арешту на його майно, з поля що йому належить зібрав та намагається вивезти насіння соняшнику. Вказана заява була прийнята та зареєстрована оперативним черговим ОСОБА_14. (т. 2 а.с. 22).

12.09.2010 року до Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області звернувся ОСОБА_5 із заявою в якій вказав, що 11.09.2010 року ОСОБА_10 викрадено насіння соняшника, що було вирощено та належить йому, його дружині та доньці. Вказує, що дане насіння соняшнику зберігається на Йосипівському ХПП. Просить його повернути та притягнути винних осіб до відповідальності. (т. 2 а.с. 18).

13.09.2010 року до прокуратури Вільшанського району Кіровоградської області звернувся ОСОБА_5 із заявою в якій вказав, що 11.09.2010 року по незаконній вказівці начальника Вільшанського РВ УМВС України був затриманий автомобіль Камаз, який перевозив насіння соняшнику, що належить йому, його дружині та доньці. Вказане насіння соняшнику зберігається на Йосипівському ХПП. Просить прийняти заходи щодо захисту його прав та притягнути винних осіб до відповідальності. (т. 1 а.с. 22).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що працює на посаді начальника ІТТ Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області з 2009 року. 11.09.2010 року він був оперативним черговим. Під вечір цього ж дня надійшла письмова заява ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_8 в порушення вимог рішень судів про накладення арешту на його майно, збирає насіння соняшнику. Вказану заяву він зареєстрував у ЖРЗПЗ Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській. Він з власної ініціативи направив до ОСОБА_10 слідчо-оперативну групу, у склад якої входили ОСОБА_3 та ОСОБА_11, та повідомив про даний факт по мобільному телефону начальника Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15. Ввечері того ж дня група повернулась до райвідділу. Про інші обставини справи йому нічого невідомо. Рішення про направлення насіння соняшника до Йосипівського ХПП він не приймав. Хто прийняв таке рішення йому невідомо. При ньому в ОСОБА_10 розписку не відбирали, хто це зробив йому невідомо.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що працює на посаді начальника СДІМ Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області. 11.09.2010 року оперативний черговий ОСОБА_14 повідомив, що надійшла заява від ОСОБА_10 про те, що на полях ОСОБА_8, що розташовані на території Вільшанської селищної ради, збирається врожай соняшнику, в той час коли на нього накладено судом арешт. Ознайомившись із заявою він зателефонував до ОСОБА_10 який повідомив, що ОСОБА_8 незаконно зібрав насіння соняшнику та повіз його автомобілем КАМАЗ в сторону с. Підгородня, Первомайського району, Миколаївської області. Оперативний черговий ОСОБА_14 направив слідчо-оперативну групу, до якої входили він та ОСОБА_3, в напряму руху вказаного автомобіля КАМАЗ для встановлення обставин. Про свої дії вони з ОСОБА_3 доповідали по мобільному телефону начальнику Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15. Спочатку телефонував лише він зі свого телефону, а коли в його телефоні розрядилась батарея, то він телефонував із телефону ОСОБА_3. Вказаний КАМАЗ вони разом із ОСОБА_3 наздогнали в м. Первомайськ. Зі слів водія ОСОБА_9 стало відомо, що насіння соняшнику яке він віз, завантажене у Вільшанському районі у ОСОБА_8. ОСОБА_9 пояснив, що віз насіння до Підгороднянського елеватора де мав його за вказівкою ОСОБА_8 розвантажити. Однак там його не прийняли через велику вологість. Оскільки водій не надав жодних документів, які б підтверджували належність кому-небудь насіння соняшнику, яке він віз та пояснив, що завантажив його на полі ОСОБА_8 то ОСОБА_11, за вказівкою начальника міліції ОСОБА_18, повідомив водієві, що до встановлення кому належить вказане насіння його необхідно доставити до Вільшанського РВ УМВС України в області. Після приїзду до Вільшанського РВ УМВС України в області він відбирав пояснення у водія КАМАЗУ, робив копії його документів. В цей час в райвідділі був присутній ОСОБА_10. У зв'язку з тим, що була пізня пора, насіння було вологе, не було встановлено кому належить насіння, було вирішено до ранку направити КАМАЗ з насінням на Йосипівський елеватор для збереження. Хто прийняв таке рішення, він не знає. Пам'ятає, що ОСОБА_3 сказав що подзвонить до ОСОБА_15, запитає що робити з насінням і вийшов з кабінету де вони знаходились. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся і сказав, що начальник сказав, щоб везти насіння до Йосипівського елеватору і начальник вже про це домовився. Особисто він рішення про передачу насіння ОСОБА_10 не приймав, розписку в нього не відбирав. Хто це зробив йому не відомо. В його присутності ОСОБА_3 розписку також не відбирав. 12.09.2010 року він отримав письмову вказівку від начальника Вільшанського РВ УМВС України в області про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України він в свою чергу наклав на заяву резолюцію про передачу її ОСОБА_19 для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України. Цього ж дня до Вільшанського РВ УМВС України з письмовою заявою про викрадення ОСОБА_10 належного йому насіння соняшнику прийшов ОСОБА_5. З ОСОБА_5 він зустрівся в коридорі та запитав до кого він прийшов, останній повідомив що в нього викрали насіння соняшнику. Він ознайомився із принесеною ним заявою та побачив що вона не підписана. Він роз'яснив ОСОБА_5, що заява повинна бути підписана, та коли роз'яснив йому положення ст. 383 КК України то ОСОБА_5 завагався щодо подання даної заяви. Потім він направив його до оперативного чергового. Після того, як заява ОСОБА_5 була зареєстрована він хотів відібрати в нього детальне пояснення, однак ОСОБА_5 по суті пояснити нічого не міг та пішов.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що працює на посаді слідчого Вільшанського РВ УМВС України в області з жовтня 2009 року. За своєю посадою він входить до слідчо-оперативної групи Вільшанського РВ УМВС України в області. 11.09.2010 року в складі слідчо-оперативної групи за заявою ОСОБА_10 він не виїздив, оскільки в цей час проводив слідчу дію відтворення обстановки та обставин події. За заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ним 12.09.2010 року було проведено огляд місця події, а саме поля на якому косився, як стверджував ОСОБА_10, соняшник ОСОБА_8. Він не пам'ятаю точно, скільки саме соняшнику було засіяно на полі та скільки його було скошено на момент огляду. Візуально він пам'ятає, що поле з однієї сторони було засіяне кукурудзою, далі йшов соняшник, далі скошений ячмінь та скошена соя. Починаючи від кукурудзи соняшник був скошений, але не весь, скільки саме він не пам'ятає. Всі ці дані ним були відображені в протоколі огляду місця події. Протокол огляду місця події він віддав в присутності начальника міліції ОСОБА_15 працівникам УМВС України в Кіровоградській області при дачі пояснень з приводу внесення до нього недостовірної інформації щодо дати його складання. Зазначив що в протоколі огляду місця події він помилково поставив дату 11.09.2010 року, хоча в дійсності проводив дану слідчу дію 12.09.2010 року.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що працює на посаді ДІМ СДІМ Вільшанського РВ УМВС України в області з 2005 року, обслуговує територію Вільшанської селищної ради. 13.09.2010 року йому на розгляд було передано заяви ОСОБА_10 та ОСОБА_5 для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України. Ним в цей же день були опитані ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6, які пояснили, що вони попросили свого племінника ОСОБА_8 засіяти належні їм та їхній доньці ОСОБА_7 земельні ділянки соняшником. В подальшому ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_8 що останній збере врожай соняшника. Аналогічні пояснення дала дружина ОСОБА_6. Більше по вказаним заявам ніяких перевірок він не проводив, оскільки 15.09.2010 року на усний запит прокурора району матеріали були направлені до прокуратури Вільшанського району. Він на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшника не передавав, взагалі ОСОБА_10 не бачив. Йому не відомо хто передавав насіння на зберігання.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що з 1991 року по 30.11.2010 року працював у Вільшанському РВ УМВС України в області. По факту неналежного виконання своїх службових обов'язків працівниками Вільшанського РВ УМВС України в області при проведенні перевірки за заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_5 повідомити нічого не може, оскільки в період з 01.09.2010 по 17.10.2010 року перебував у плановій відпустці. 18.10.2010 року ОСОБА_11 приніс йому для погодження постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали перевірки за заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_5. Він, ознайомившись з матеріалами перевірки, погодив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки вважав її обґрунтованою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що ним орендуються земельні паї, які розташовані на території Вільшанської селищної ради. Весною 2010 року його дядько ОСОБА_5 попросив засіяти належні йому, його дружині та доньці земельні ділянки насінням соняшнику. Для цих цілей він дав йому близько 100 кг насіння соняшнику, яке він особисто забрав у нього вдома та засіяв належні йому земельні ділянки. Вказані земельні ділянки межують із земельними ділянками які орендує він. Приблизно на початку вересня 2010 року ОСОБА_5 попросив його зібрати урожай з його полів та реалізувати, оскільки останньому потрібні були гроші. Він домовився зі своїм товаришем ОСОБА_21, який мешкає в м. Первомайськ, що останній придбає близько 20 тонн насіння соняшнику, оскільки він не знав точно скільки його буде. Віктор для цих цілей дав йому машину «Камаз», який 11.09.2010 року приїхав до смт. Вільшанка, до земельних ділянок які належать ОСОБА_5 та забрав зібране насіння соняшнику. Попередньо він домовився на Йосипівському ХПП за комбайн, який повинен був 11.09.2010 року зібрати на вказаних земельних ділянках насіння соняшнику. Ввечері 11.09.2010 року йому зателефонував ОСОБА_21 та повідомив, що автомобіль з насінням соняшнику, яке належить ОСОБА_5 затримали працівники міліції, в подальшому його відвезли та розвантажили на Йосипівському ХПП. 12.09.2010 року він поїхав на Йосипівське ХПП, де директор ОСОБА_12 повідомив йому, що вказане насіння соняшнику відвантажене до встановлення обставин та записане на ОСОБА_10. Зі слів ОСОБА_12 йому зателефонував начальник міліції ОСОБА_15 та сказав прийняти насіння соняшнику, а в ранці на нього привезуть документи. Потім він відвіз ОСОБА_5 до Вільшанського РВ УМВС України в області де він написав заяву про повернення належного йому насіння соняшнику.

Свідок ОСОБА_22, покази якого оголошені в судовому засіданні показав, що у вересні 2010 року мав розмову з ОСОБА_5, який запитував в нього хто може допомогти скосити насіння соняшнику. Він порекомендував йому звернутись до ОСОБА_8 Його ОСОБА_5 скосити соняшник не просив. Розмови про це з ОСОБА_8 він не мав. (т. 1 а.с. 133-136).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 09.07.2010 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в якості забезпечення позову було накладено арешт на весь врожай 2010 року, який належить ОСОБА_8. Постановою державного виконавця від 15.07.2010 року відкрито виконавче провадження. 26.07.2010 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області прийнято рішення про задоволення його позову та стягнуто з ОСОБА_8 на його користь 3 млн. 318 тис. грн. боргу, та видано виконавчий лист від 10.08.2010 року, який він 31.08.2010 року подав для виконання у ВДВС Вільшанського РУЮ. 03.09.2010 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. 11.09.2010 року він, близько 13 години, проїжджаючи по території Вільшанського району біля с. Добре, помітив, що на полі, яке як йому відомо було, орендує ОСОБА_8 комбайн збирає насіння соняшнику. Оскільки на врожай 2010 року, який належить ОСОБА_8 судом накладений арешт, то він повинен був отримати дозвіл на його збирання. ОСОБА_10 зателефонував до начальника ВДВС Вільшанського РУЮ ОСОБА_23 і той йому повідомив, що ніякого дозволу ОСОБА_8 на збирання врожаю не отримував. Після цього він записав номер автомобіля КАМАЗ, який знаходився біля комбайну та завантажувався насінням, марку і колір комбайну та поїхав до Вільшанського РВ УМВС України в області і написав по даному факту заяву. На виїзді з смт. Вільшанка йому зателефонував працівник Вільшанського РВ, який представився ОСОБА_5. Останньому він повідомив що автомобіль КАМАЗ, про який він писав у своїй заяві рухається в напрямку м. Первомайськ. Через деякий час йому знову зателефонував цей працівник міліції та повідомив, що вони знайшли вказаний КАМАЗ та доставили його до Вільшанського РВ УМВС України в області. ОСОБА_10 відразу поїхав до смт. Вільшанка та підтвердив, що це той автомобіль. Вказане відбувалось близько 22 години. Водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_9 зазначив, що насіння соняшнику дуже вологе та йому потрібно їхати додому в м. Первомайськ. Оскільки водієві наступного дня йому потрібно їхати у своїх справах, тому потрібно вирішувати питання щодо вивантаження даного насіння. Потім він з метою збереження даного насіння соняшнику, оскільки воно було дужу вологе, запропонував працівникам міліції поставити автомобіль КАМАЗ з насінням соняшнику на Йосипівський елеватор. На це він отримав згоду та написав розписку про те, що приймає насіння соняшнику вагою 18990 кг на зберігання до вирішення питання по суті. Рішення про доставку насіння на ХПП, про передачу йому на відповідальне зберігання та написання ним розписки було прийнято колективно працівниками міліції, які там знаходились. ОСОБА_3 такого рішення не приймав, він взагалі вів себе пасивно, не брав участі у обговоренні даного питання та взагалі знаходився осторонь. Потім він провів автомобіль на елеватор, де зі згоди директора ОСОБА_12 поставили автомобіль на стоянку елеватора під охорону. Водій залишився ночувати в КАМАЗІ. 12.09.2010 року близько 12 години він приїхав до Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області та працівник міліції, прізвища та ім'я якого він не знає, повідомив йому, що господар насіння не з'явився. Оскільки, потрібно було вирішувати питання збереження насіння соняшнику, щоб воно не згоріло, він поїхав на Йосипівський елеватор та з метою збереження насіння прийняв рішення, що його потрібно здати для просушки та очистки, що й зробив. ОСОБА_3 який в той час знаходився на ХПП та відбирав пояснення у його працівників, директору ХПП ОСОБА_12 не повідомляв що він, ОСОБА_10, є власником даного насіння. Після просушки та очистки вага насіння склала 12318 кг.. Після вказаних дій, він будь які операції з вищезазначеним насінням соняшнику не вчиняв, воно знаходилось на зберіганні на елеваторі. Де на даний час знаходиться насіння соняшнику йому невідомо. При дачі пояснень в прокуратурі Вільшанського району йому повідомили, що ОСОБА_5 звернувся до прокуратури із заявою, про те, що насіння соняшнику належить йому та було викрадене. Також, він пам'ятає, що дзвонив ОСОБА_12 запитував чи можна здати на зберігання насіння соняшника, на що останній повідомив, що можна поставити до ранку автомобіль з насінням соняшнику на території під охорону, а вранці можна здати насіння на зберігання.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він працював керівником проекту «Йосипівське ХПП»та ТОВ «ТК Урожай»до 21.09.2010 року. 11.09.2010 року пізно ввечері йому на мобільний телефон зателефонував начальник Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15 та запитав в нього, чи працює елеватор. Він відповів що працює. Тоді ОСОБА_15 запитав в нього, чи можна привезти насіння соняшнику на елеватор для зберігання та доведення до базової кондиції, оскільки було вологе. Він погодився прийняти насіння до ранку під охорону. В свою чергу він запитав на кого оформити дане насіння, на що ОСОБА_15 повідомив, що наступного дня приїде людина. Наступного дня на елеватор приїхав ОСОБА_10 разом із підсудним. Оскільки у ОСОБА_10 із «Йосипівським ХПП»був заключний договір складського зберігання зерна, то зерно було зачислено на його картку. Підсудного він особисто не знає, вперше побачив його 12.09.2010 року разом із ОСОБА_10. Підсудній відібрав пояснення у нього та інших працівників ХПП. Будь яких вказівок підсудній йому не надавав. Про те, що ОСОБА_10 є власником зерна він не повідомляв.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що працює на посаді начальника ВДВС Вільшанського РУЮ. Приблизно на початку жовтня можливо наприкінці вересня 2010 року, точної дати він не пам'ятає, він разом з працівниками підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Кіровоградській області ОСОБА_24, ОСОБА_25, землевпорядником Вільшанської селищної ради ОСОБА_26, ОСОБА_10, працівником земельного відділу ОСОБА_17 був присутній при проведенні опису майна боржника ОСОБА_8, а саме посівів сої та соняшнику. 11.09.2010 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_8 збирає насіння соняшнику, на який накладено арешт, на що він відповів, що по даному факту йому необхідно звернутись до міліції. 14.09.2010 року ним, на виконання постанови начальника ВДВС ГУЮ в Кіровоградській області про передачу матеріалів виконавчого провадження від 13.09.2010 року було передано виконавче провадження за виконавчим листом № 2-343 від 10.08.2010 року. На даний час воно знаходиться на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Кіровоградській області.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що працює на посаді землевпорядника Вільшанської селищної ради з 2002 року. Приблизно в середині 2010 року, точної дати не пам'ятає, він разом з двома представниками відділу примусового виконання судових рішень, які приїхали з Кіровограду, прізвищ яких він не знає, начальником ВДВС Вільшанського РУЮ ОСОБА_23, інспектором по контролю за використанням земель Вільшанського району ОСОБА_17, приватним підприємцем ОСОБА_10 проводили обстеження полів, які перебувають в користуванні згідно договорів оренди землі у ОСОБА_8. Так, земельні паї № 222, 223 перебувають в оренді у ОСОБА_8, та розміщені поряд з земельними паями №224, 225, 226, які належать ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і які обробляють їх як одноосібники. В 2010 році всі вказані ділянки були засіяні соняшником.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що приблизно в другій декаді вересня, начебто 13.09.2010 року вона разом із дільничним інспектором міліції ОСОБА_11 виїжджали для візуального обстеження земельних ділянок НОМЕР_1, які належати ОСОБА_6. При візуальному огляді на місці, нею відповідно до карти-схеми поділу земель ТОВ «Аврора», які розташовані на території Вільшанської селищної ради та державних актів було встановлено, залишки поживних культур соняшника на даних земельних ділянках посіву весни 2010 року, вказані земельні ділянки були скошені повністю. При проведенні обстеження у вересні 2010 року вона візуально пам'ятає, що скошені були лише паї ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_15, покази якого оголошено в судовому засіданні, показав, що 11.09.2010 року ввечері він знаходився вдома по місцю свого проживання в смт. Добровеличківка. До нього на мобільний телефон зателефонував оперативний черговий Вільшанського РВ УМВС України в області ОСОБА_14 та повідомив, що до Вільшанського РВ УМВС України в області звернувся громадянин ОСОБА_10 житель м. Первомайська з заявою про те, що ОСОБА_8 незаконно збирає врожай соняшника і грубо порушує ухвалу Новоукраїнського районного суду, якою на майно та врожай ОСОБА_8 накладено арешт. Він дав вказівку оперативному черговому, щоб на місце збирання урожаю виїхала слідчо-оперативна група. На наступний день він поїхав на роботу та оперативний черговий ОСОБА_14 повідомив йому, що КАМАЗ з насінням соняшнику, який був відвантажений з поля, на якому ОСОБА_8 збирав його, знаходиться на Йосипівському елеваторі. З ОСОБА_10 він познайомився через декілька днів після звернення його до Вільшанського РВ УМВС України в області, коли останній прийшов до нього на особистий прийом з питаннями щодо його звернення. Він йому пояснив, що на даний час проводиться перевірка. Він не пам'ятає коли саме довідався про те, що насіння соняшнику передане на зберігання ОСОБА_10, однак під час проведення перевірки ОСОБА_11 йому було відомо, що насіння соняшнику передане на зберігання на Йосипівський елеватор. Про те, що воно передане на зберігання ОСОБА_10 йому стало відомо після прийняття ОСОБА_11 рішення в порядку ст. 97 КПК України. Він не пам'ятає чи повідомляв ОСОБА_10 під час розмови, що соняшник переданий йому на зберігання під розписку працівниками Вільшанського РВ УМВС України в області та чи розмовляв з керівником ТОВ ТК «Урожай», так званого Йосипівського елеватору, ОСОБА_12 з приводу зберігання насіння соняшнику. Ним для забезпечення проведення перевірки було дано вказівку ОСОБА_11 провести за зверненнями ОСОБА_10 та ОСОБА_5 перевірку в порядку ст. 97 КПК України. Кожного дня він проводить оперативні наради за участю особового складу Вільшанського РВ УМВС України в області, в ході яких контролює хід проведенням ними перевірок та виконання ними своєї роботи. Так, в ході проведення аналогічних оперативних нарад йому стало відомо, що ОСОБА_11 та підлеглі йому дільничні інспектори проводили перевірку, а саме відбирали пояснення в осіб, які були причетні до збору насіння соняшнику, заявників. Ним була дана усна вказівка щодо проведення перевірки із залученням землевпорядника Вільшанської селищної ради стосовно меж земельних ділянок на яких зібрали вищевказане насіння соняшнику. Результат проведеної перевірки йому став відомий незадовго до прийняття рішення ОСОБА_11 в порядку ст. 97 КПК України, не пам'ятає звідки. В подальшому на усний запит прокурора району ОСОБА_27 ним матеріали перевірки без прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України 15.09.2010 року направлені до прокуратури району. Вказані матеріали повернулись до Вільшанського РВ УМВС України в області 18.10.2010 року та 19.10.2010 ОСОБА_11 було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Вказане рішення погоджене начальником СВ Вільшанського РВ УМВС України в області ОСОБА_20. Рішення в порядку ст. 97 КПК України було прийняте 19.10.2010 оскільки матеріали знаходились в прокуратурі району. В період з 15.09.2010 року по 18.10.2010 року перевірка за даними заявами не проводилась, насіння соняшнику знаходилось на зберіганні на Йосипівському елеваторі. Після того, як йому стало відомо, що насіння соняшнику належить ОСОБА_5 та його сім'ї ним було вжито заходів до повернення насіння власникам, а саме він разом з прокурором району поїхав на «Йосипівський елеватор»та мав розмову з директором, прізвища ім'я та по-батькові якого не знає, щодо можливості повернення насіння власникам, а саме ОСОБА_5. Директор елеватора сказав, що ОСОБА_5 може забрати належний йому соняшник, коли привезе відповідні документи, а саме постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повідомлення. 21.10.2010 року ОСОБА_5 направлене письмове повідомлення про відмову в порушенні кримінальної справи. Де на даний час знаходиться насіння соняшнику та його вага йому не відомо. Ним ніяких вказівок щодо того, яке рішення повинно бути прийнято ОСОБА_11 не надавалось. З рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи він згоден, вважає його обґрунтованим. Ніякого тиску ним на ОСОБА_5 та його сім'ю не чинилось. З ними особисто він не знайомий. (т.1 а.с.102-104, т.4 а.с. 4-6).

Таким чином, дослідивши наведені вище докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає доведеним той факт, що працівники Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області за письмовою заявою ОСОБА_10 затримали насіння соняшника, яке належить ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В результаті дій працівників Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області вказане насіння соняшника було вилучено із законного володіння потерпілих та передано на зберігання ОСОБА_10.

Разом з цим, наведені вище показання свідків та підсудного, а також інші досліджені судом докази, не містять даних, які б підтверджували що підсудний ОСОБА_3 передав на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшника, тобто фактично вилучив його без складання будь-якого протоколу, повідомив керуючого ТОВ «ТК Урожай»ОСОБА_12 що ОСОБА_10 є власником насіння соняшника, що призвело до оформлення вказаного насіння соняшника на ОСОБА_10.

Пред'явлене підсудному ОСОБА_3 обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи. Так, свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_11 вказали, що в їх присутності 11.09.2010 року підсудний ОСОБА_3 не передавав на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшника, розписку в останнього не відбирав, хто це зробив їм невідомо. Свідок ОСОБА_10 показав, що написав розписку про те, що приймає насіння соняшнику на зберігання до вирішення питання по суті. Рішення про доставку насіння на ХПП, про передачу йому на відповідальне зберігання та написання ним розписки було прийнято колективно працівниками міліції, які знаходились у райвідділі. Підсудній ОСОБА_3 такого рішення не приймав, вів себе пасивно, не брав участі у обговоренні даного питання та взагалі знаходився осторонь. Наступного дня, тобто 12.09.2010 року перебуваючи на ХПП ОСОБА_3 директору ХПП ОСОБА_12 не повідомляв що він, ОСОБА_10, є власником даного насіння. Свідок ОСОБА_12 показав, що підсудний ОСОБА_3 будь-яких вказівок йому не давав. Про те, що ОСОБА_10 є власником зерна ОСОБА_3 не повідомляв. 11.09.2010 року ввечері йому на мобільний телефон зателефонував начальник Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_15 та запитав чи можна привезти насіння соняшнику на елеватор. Він запитав на кого оформити дане насіння, на що ОСОБА_15 повідомив, що наступного дня приїде людина. Наступного дня на елеватор приїхав ОСОБА_10 разом із підсудним. Свідок ОСОБА_8 показав, що зі слів ОСОБА_12, останньому зателефонував начальник міліції ОСОБА_15 та сказав прийняти насіння соняшнику, а в ранці на нього привезуть документи.

Свідчення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_17 доводять лише факт виникнення спірної ситуації між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, ОСОБА_5, його дружиною та донькою, а також проведення з даного приводу перевірки працівниками міліції. Свідчення вказаних свідків жодним чином не доводять вини підсудного ОСОБА_3 у тому, що він передав на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшника та повідомив керуючого ТОВ «ТК Урожай»ОСОБА_12 що ОСОБА_10 є власником насіння соняшника, тобто що підсудній ОСОБА_3 як працівник міліції неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_15, які дані ним під час досудового слідства по справі, оскільки вони суперечать показам свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та підсудного ОСОБА_3. Вказана суперечність не була усунута під час додаткового розслідування та в суді, оскільки інші докази щодо цього відсутні і можливість їх отримання вичерпана. Крім того, на думку суду ОСОБА_15 в даному випадку є зацікавленою особою, оскільки на той час займав посаду начальника Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області та згідно показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та підсудного ОСОБА_3 давав вказівки по мобільному телефону щодо ходу проведення перевірки за заявою ОСОБА_10.

З цих же підстав суд критично оцінює дані, що відображені в протоколі очної ставки від 02.04.2012 року проведеної між свідком ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 25-26).

Також, суд критично оцінює дані, що відображені в протоколі очної ставки від 09.04.2012 року проведеної між свідком ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 27-29) та протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_12 від 17.02.2011 року (т. 1 а.с. 191-193), оскільки підсудний ОСОБА_3 не заперечує того, що 12.09.2010 року знаходився на Йосипівському ХПП та зустрічався із його директором, а також свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні чітко вказав, що підсудний ОСОБА_3 не давав йому жодних вказівок з приводу оформлення насіння соняшника та не повідомляв йому, що власником даного насіння є ОСОБА_10.

Такі докази як довідка про вартість насіння соняшнику (т. 2 а.с. 184), довідка обстеження посівів земельних ділянок НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 180) та копія карти-полів (т. 1 а.с. 158), лише встановлюють дані які характеризують предмет злочину, тобто насіння соняшнику, та місце розташування земельних ділянок з яких воно було скошене. Проте, вказані докази жодним чином не підтверджують вину підсудного ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинувачені.

Не є належним доказом вини підсудного ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченню дані, що містяться в матеріалах перевірки за заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 4-59), оскільки вони відображають лише хід проведення перевірки за заявами вказаних осіб. Зазначені матеріали не містять жодних доказів вини підсудного в тому, що він неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них.

Такі докази як виконавче провадження № 20276265 за ухвалою Новоукраїнського районного суду № 2-343 від 09.07.2010 року (т. 2 а.с. 60-111) та копії виконавчого провадження за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_8 № 21134798 від 10.08.2010 року (т. 2 а.с. 113-160), також не містять жодних даних які б підтверджували вину підсудного ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні. Вказані матеріали підтверджують лише наявність господарських відносин між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, проте жодним чином не стосуються підсудного.

Не можуть бути поставлені в основу обвинувачення такі докази, як матеріали службового розслідування УМВС України в області (т. 3 а.с. 1-70), висновок службового розслідування відділу внутрішньої безпеки СВБ ГУБОЗ МВС України (т. 3 а.с. 73-77) та висновок службового розслідування УМВС України в області (т. 3 а.с. 106-112), оскільки вказані службові розслідування та висновки за результатами їх проведення стосуються лише дисциплінарних порушень, вчинених декількома працівниками міліції, за результатами яких вказаних у висновку осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Під час проведення вказаних розслідувань, особи у яких відбирались пояснення не попереджали про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 КК України. Висновки за результатами вказаних перевірок є суб'єктивними думками авторів, які можуть бути надіслані до відповідних правоохоронних органів для проведення більш детальної перевірки. Особи які їх складали в порушення вимог ст. 196 КПК України 1960 року не були попередженні про кримінальну відповідальність. З цих підстав вказані матеріали службових розслідувань та відповідні висновки судом до уваги не беруться.

Такі докази, як пояснення водія КАМАЗУ ОСОБА_28, де видно що його відбирав ОСОБА_11 (т.1 а.с. 37), довідка відділу Держкомзему у Вільшанському районі (т. 2 а.с. 171-173) та довідка Вільшанського РВ УМВС України в області (т. 2 а.с. 182), судом визнаються не належними доказами, оскільки ні окремо, ані в сукупності з іншими доказами, жодним чином не підтверджують вини підсудного ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинувачені.

Безпідставним є обвинувачення підсудного ОСОБА_3 в частині того, що він 12.09.2010 року маючи реальну можливість провести огляд місця події -поля, на якому насіння соняшнику було скошене, усвідомлюючи що кримінально-процесуальним законом на нього покладено такий обов'язок та те, що проведення вказаної слідчої дії допомогло би встановити дійсного власника насіння соняшнику, не здійснив цього. В судовому засіданні встановлено, що на той час підсудній ОСОБА_3 займав посаду оперуповноваженого з незаконного обігу наркотиків кримінальної міліції Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області, тобто відповідно до чинного на той час кримінально-процесуального кодексу відносився до органів дізнання. Відповідно до ст. 102 КПК 1960 року, органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки. В судовому засіданні достовірно встановлено, що на той час підсудній не перебував на посаді слідчого органу внутрішніх справ. Згідно до ч. 1 ст. 190 КПК 1960 року, лише така процесуальна особа як слідчий з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Таким чином, судом встановлено, що підсудній ОСОБА_3 на той час не мав повноважень здійснити будь-які слідчі дії, в тому числі і огляд місця події поля, оскільки не займав посаду слідчого. Крім того, з показань свідка ОСОБА_13 12.09.2010 року ним було проведено огляд місця події, а саме поля на якому косився, як стверджував ОСОБА_10, соняшник ОСОБА_8 даний факт підтверджується протоколом огляду місця події від 12.09.2010 року (т. 2 а.с. 163-167). Отже, обвинувачення підсудному ОСОБА_3 в цій частині є безпідставним та не ґрунтується на нормах закону.

З об'єктивної сторони склад злочину передбачений ст. 367 КК України, характеризується наявністю трьох ознак у їх сукупності: дія або бездіяльність службової особи; наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам; причинним зв'язком між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками. Суд не вбачає причинного зв'язку між діями підсудного під час проведення вищевказаної перевірки та шкідливими наслідками які настали.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України не доведена.

Належні та допустимі докази того, що саме дії підсудного ОСОБА_3 призвели до завдання матеріальних збитків ОСОБА_5 та завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, зокрема органів УМВС, у справі відсутні і на думку суду можливість їх отримання вичерпана. Додаткове розслідування нових доказів вини підсудного не надало. Стороною обвинувачення інших доказів суду не надано.

Таким чином, суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази не підтверджують пред'явленого підсудному ОСОБА_3 обвинувачення за вказаною статтею кримінального закону і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, а тому вважає за необхідне визнати підсудного невинним у вчиненні вказаного злочину та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.

Відповідно до протоколу опису майна, на яке накладено арешт від 23.06.2011 року (т. 3 а.с. 135), майно яке належить ОСОБА_3 відсутнє.

До набрання вироком чинності підсудному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Речові докази: матеріали перевірки № 882 (т. 2 а.с. 14-59), виконавче провадження № 20276265 (т. 2 а.с. 67-111), протокол огляду місця події від 12.09.2010 року (т. 2 а.с. 167), копії виконавчого провадження № 21134798 (т. 2 а.с 127-160), які підшиті до матеріалів кримінальної справи -залишити при справі.

Судових витрат по справі не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Речові докази: матеріали перевірки № 882, виконавче провадження № 20276265, протокол огляду місця події від 12.09.2010 року, копії виконавчого провадження № 21134798 - залишити при справі.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Вільшанського районний суд Кіровоградської області.

Суддя:

Вирок виготовлений суддею в нарадчій кімнаті з допомогою технічних засобів.