Постанова № 27699252, 22.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3505/12

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Якимчук В.І., Присяжнюк О.В., представники на підставі довіреностей

відповідача - Радзіковська І.Т., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232330 від 19.04.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000232330 від 19.04.2012 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з судовим рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення не законного рішення. Зокрема, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду І інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції обставини справи полягають у наступному.

ТОВ "Вінницька промислова група" як юридична особа зареєстроване 20.06.2000 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 142087 (код ЄДРПОУ № 31041602), взяте на податковий облік 03.07.2000 року за № 5/2722 та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 1854253 від 20.08.2000 року.

На виконання наказу ДПІ у м. Вінниці № 942/23 від 14.03.2012 року, керуючись ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України з 14 по 20 березня 2012 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Вінницька промислова група" з питань достовірності нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Східно-Українська комерційна компанія" у період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 117/22/31041602 від 27.03.2012 року, яким зроблено висновки про нікчемність договору про надання послуг від 03.03.2011 року, укладеного між позивачем з однієї сторони та ТОВ "Східно-Українська комерційна компанія" з іншої. Крім того, податковим органом встановлено порушення ТОВ "Вінницька промислова група" п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4 ст. 201 ПК України у зв'язку із завищенням податкового кредиту в сумі 379 028 грн. за березень 2011 року внаслідок включення до нього послуг, що були придбані за вказаним договором, та порушення п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 379 028 грн. за I квартал 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232330 від 19.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 379 029 грн., з яких 379 028 грн. основного платежу і 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції дійшов висновку, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Крім того, перевірки проведена з підстав не передбачених Податковим кодексом України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини справи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000232330 від 19.04.2012 року, яким за порушення ст. 198, п.200.2 ст. 200 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 379 029, 00 грн., у тому числі за основним платежем 379 028, 00 грн. та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акта перевірки від 27.03.2012 року №117/22/31041602 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вінницька промислова група», з питання достовірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Східно-Українська комерційна компанія» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

ТОВ «Вінницька промислова група» до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ по постачальнику TOB «Східно-Українська комерційна компанія» за березень 2011 року в розмірі 379 028 грн.

03.11.2011 р. ТОВ «Вінницька промислова група» (Замовник) уклало з ТОВ «Східно-Українська комерційна компанія» (Виконавець) договір про надання послуг за №ПП-1. Відповідно до розділу 1 вказаного договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги щодо підготовки до весняних робіт та обробці землі, в порядку та на умовах визначених договором.

У розділах 2 і 3 договору про надання послуг прописано відомості про послуги, ціну та умови оплати. Так, в розділі 2 договору визначено, що Виконавець надає Замовнику наступні послуги: підготовка до весняних робіт земельних ділянок, обробка землі. Виконавець може додатково надавати інші послуги ніж попередньо передбачені в узгоджених замовленнях сторін, по узгодженню з Замовником. В такому випадку перелік виконаних послуг відображається в актах виконаних робіт. Місце надання послуг, щодо обробітку земель сільськогосподарського призначення вказується Замовником на підставі заявки на виконання робіт не пізніше 10 днів до їх початку. Розділ 3 визначає, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах наданих послуг.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що у договорі про надання послуг не визначено таких відомостей як ціна договору, об'єкти на яких мають виконуватися роботи, а також вартість таких робіт. Відсутність вказаних відомостей ускладнює встановлення реальності здійснення господарської операції.

На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав ряд документів, зокрема: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.03.2011 року; платіжні та розрахункові документи на підтвердження оплати позивачем отриманих послуг згідно із умовами договору; податкові накладні №№ 230, 231, 324, 326 від 30-31.03.2011 року на загальну суму 2 274 168 грн., в тому числі ПДВ -379 028 грн., виданих позивачу ТОВ "Східно-Українська комерційна компанія" на підставі договору про надання послуг № ПП-1 від 03.03.2011 року; установчі документи, зведену технологічну карту вирощування ярового ріпаку за інтенсивною технологією урожаю 2011 року, які вказують на наявність господарської мети у зв'язку із придбанням позивачем послуг у ТОВ "Східно-Українська комерційна компанія" та їх відповідність основним видам діяльності товариства; докази на підтвердження наявності у користуванні (оренді) ТОВ "Вінницька промислова група" земель сільськогосподарського призначення загальною площею 820,5 га на території Немирівського району Вінницької області; докази на підтвердження придбання позивачем витратних матеріалів для виконання ТОВ "Східно-Українська комерційна компанія" робіт згідно із умовами договору № ПП-1 від 03.03.2011 року.

Так за вищевказаними документами, як зазначає позивач та суд першої інстанції, підтверджується виплачена ТОВ «Вінницька промислова група» за договором про надання послуг сума 2 274 168 грн., в т.ч. ПДВ 379 028 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Позивач зазначає, що види робіт та їх вартість вказана в зведеній технологічній карті вирощування ярого ріпаку за інтенсивною технологією урожаю 2011 року. Дослідивши вказаний документ колегія суддів встановила, що в дану довідку включено вартість насіння, основний обробіток ґрунту, передпосівний обробіток ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Таким чином вартість робіт відповідно до технологічної картки по основному обробітку ґрунту становить 666492,15 грн., а позивач зазначає, що послуг було надано на 2 274 168 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням податкового органу, що позивачем не було надано документи, які підтверджують фактичне надання послуг з глибокого рихлення землі, внесення міндобрив в ґрунт, боронування, культивації землі, посіву ярого ріпаку, внесення гербіцидів.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, щодо того, що не має можливості встановити вид техніки та власника техніки, використаної для проведення вказаних робіт, розмір витрат на транспортування, кількість та вартість насіння ярого ріпаку, мінеральних добрив та гербіцидів, і особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення сільськогосподарських робіт, кількості техніки, задіяної для їх і проведення та віддаленості полів один від одного.

Положеннями п. 138.2 статті 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому, встановлені судом обставини та досліджені докази дають підстави для висновку про відсутність у позивача первинних документів які б підтверджували фактичне отримання послуг за договором про надання послуг, з метою використання їх у власній господарській діяльності, отримання майнової вигоди тощо.

Суд апеляційної інстанції щодо тверджень позивача про те, що документальна невиїзна перевірка проведена незаконно, тому її результати не можуть бути підставою для прийняття будь-яких рішень податкового органу зазначає наступне.

В червні 2011 року посадовою особою податкового органу проводилась позапланова невиїзна документальна перевірка, за результатами якої було складено довідку №2474/23/31041602 від 08.06.2011 року, в якій досліджувалось питання відображення в бухгалтерському та податковому обліку взаєморозрахунків, проведених із TOB «Східно-Українська комерційна компанія» та TOB «Донінтеркомсервіс», яка підписана посадовими особами TOB «Вінницька промислова група» без зауважень та заперечень.

У довідці зазначається, що в ході перевірки, був надісланий запит до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька від 07.07.2011 року №31966/302/23-314 щодо проведення зустрічної звірки із TOB «Східно-Українська комерційна компанія», проте як вбачається на дату закінчення перевірки відповідь на вказаний запит до Вінницької об'єднаної ДПІ Вінницької області не надійшла. Крім цього також зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

Від ДПІ у Ленінському районі м. Донецька у відповідь на запит від 07.07.2011 року надійшов лист від 09.09.2011 року №31301/7/23-313-3, яким надіслано акт №1140/23-3/37086979 від 08.09.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Східно-Українська комерційна компанія» з питань підтвердження отриманих відомостей від платника податків TOB «Вінницька промислова група» за березень 2011 року.

Крім того, вказаний акт містив інформацію про те, що у TOB «Східно-Українська комерційна компанія» відсутня матеріальна база, а саме: виробничі потужності, сільськогосподарська техніка для надання послуг та автотранспортні засоби для її доставки, а також серед переліку видів діяльності, які мало право здійснювати TOB «Східно-Українська комерційна компанія» за період, що перевірявся, відсутні види діяльності, які підлягають під визначення сільськогосподарських робіт.

Перевірка ТОВ «Вінницька промислова група» була здійснена службовими особами податкового органу відповідно до наказу начальника Вінницької об'єднаної ДПІ Вінницької області ДПС від 14.03.2012 р. №942/23 на проведення позапланової невиїзної перевірки TOB «Вінницька промислова група» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року. Як вбачається з матеріалів позивач допустив службових осіб контролюючого органу до перевірки, надав витребувані документи та дозволив здійснити перевірку.

Таким чином, у разі невідповідності вимогам чинного законодавства поданих документів на проведення перевірки вимогам, суб'єкт господарювання має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки. Однак, власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Вищевказана правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду від 01.07.2010 року в справі №К-16873/07, від 15.10.2010 року в справі №К-14465/08, а також у постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 року у справі № 21-25а10.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки наданими ТОВ «Вінницька промислова група» документами не підтверджено реальності здійснення господарської операції з TOB «Східно-Українська комерційна компанія», що призвело до безпідставного формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову .

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "29" листопада 2012 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.