Постанова № 27695820, 20.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5024/492/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко О.В., за довіреністю;

від відповідача: Федоришина Н.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 03 липня 2012 року

у справі № 5024/492/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Іксора", м. Херсон, Бериславське шосе, 11

до Дочірнього підприємства „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Херсон, вул. Поповича, 23

про: стягнення 200 093, 36 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іксора" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Дочірнього підприємства „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про стягнення 70012,36 грн. відшкодування матеріальної шкоди, вартість проведених експертних досліджень у сумі 700,00 грн. та втрачену вигоду у сумі 129 381,00 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03 липня 2012 року по справі № 5024/492/2012 (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено в частково в сумі 70712,36 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Дочірнє підприємство „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до апеляційної скарги від 20.11.2012 року, в яких просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 03 липня 2012 року по справі № 5024/492/2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та доповнень, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та перевірено в ході апеляційного перегляду, відповідно до протоколу серії ВТ 081941 від 29.01.10, цього дня, приблизно о 16 годині водій Колесов В.М. керуючи автобусом "Івеко", держ. номер ВТ 0759 АА, що належить ТОВ "Іксора", рухався по автодорозі Одеса - Н.Азовськ зі сторони м. Миколаєва. В районі 188 км., де починається розділення транспортних потоків, проводились дорожні роботи по розчищенню снігу. Як пояснював водій Зибницький С.І. автомобіля "КрАЗ", держ. номер ВТ 5106 АІ, що належить філії "Цюрупинській ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" на даному відрізку дороги він мав намір виконати маневр розвороту, пропускаючи зустрічний транспорт, який рухався зі сторони м. Миколаєва. У зв'язку з тим, що ширина проїзної частини на даній ділянці дороги була невелика, що не дало змогу виконати маневр, тому водій автомобіля "КрАЗ" не в змозі був здійснити розворот та вимушений був зупинити автомобіль поперек дороги, при цьому перекрив рух транспорту зі сторони м. Миколаєва

Як пояснював водій "Івеко" Колесов В.М. він побачив, як на його зустрічній смузі зупинився автомобіль "КрАЗ" для пропуску зустрічного транспорту зі сторони м. Миколаєва, який рухався попереду автобуса "Івеко", але після проходження колони водій "КрАЗу" несподівано почав здійснювати розворот, не надавши йому перевагу в русі. На автомобілі "КрАЗ" було увімкнуто проблисковий маячок жовтого кольору.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона по справі № 3-1180/10 від 16.03.2010 р. суд прийшов до висновку, що у діях Колесова В.М. не вбачається склад адміністративного правопорушення та закрив адміністративну справу відносно Колесова В.М. відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП. Підставою для задоволення позовної заяви по даній справі стало рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року по справі №22ц-2190/183/2012, яким з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Колесова В.М. стягнуто 600 грн. моральної шкоди та судові витрати в розмірі 604 грн. 88 коп. Зокрема, в рішенні було зазначено "отже дії водія Зибницького С.І. у даній дорожній ситуації спричинили зіткнення транспортних засобів... Як вбачається з матеріалів справи і сторони не заперечували, що водій Зибницький С.І. на час зіткнення перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував обов'язки за трудовим договором, а тому заподіяна з його вини моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем ДП "Херсонський облавтодор", що господарський суд Херсонської області визначив як підтвердження вини водія Зибницького С. І.

Однак судова колегія зазначає, що 20.11.2012 року відповідачем до доповнень до апеляційної скарги було додано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 року, яка була залучена колегією суддів до матеріалів справи на підставі ст.ст. 4-3, 32-34, 99, 101 ГПК України та їй була надана відповідна правова оцінка.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищезазначеною ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 лютого 2012 року по справі №22ц-2190/183/2012 скасовано, а рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.11.2011 року залишено в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.11.2011 року по справі № 2-1089/11 в задоволенні позову Колесова В.М. відмовлено за необґрунтованістю та зазначено:

«Таким чином, суд вважає, що позивач Колесов В.М. 29.01.2010 року, керуючи автомобілем марки «Івеко», державний номер ВТ 0759 АА, що належить ТОВ «Іксора», який рухався по автодорозі Одеса - Новоазовськ зі сторони м. Миколаєва, в районі 188 км, повинен був врахувати погодні умови, які склалися у другій половині дня 29 січня 2010 року, а саме: сніг, ожеледицю на автошляху, сніговий накат, вибрати безпечну швидкість руху за таких погодних умов та у випадку виникнення небезпеки для руху у вигляді виникнення на його шляху руху автомобіля «КрАЗ», повинен був вжити заходи для зниження швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, оскільки у зазначений у Постанові суду день - 29.01.2010 року, метеорологічна дальність видимості, згідно довідки Херсонського обласного центру з гідрометеорології, складала 1200 м, але діючи необережно, не передбачав можливості настання шкідливих наслідків своєї дії, хоча повинен був і міг їх передбачити.

На підставі викладеного, суд, не вирішуючи питання щодо вини Колесова В.М. у скоєнні ДТП, оскільки є чинною постанова Суворовського районного суду м. Херсона по справі № 3-1180/10 від 16.03.2010 року, яка ніким не оскаржувалася та до цього часу не скасована, вважає, що вина Відповідача не доведена матеріалами справи.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав до задоволення позову.»

Частиною 1 ст.6 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав здійснюється зокрема шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності наступних умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

- шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Тобто, для стягнення збитків позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, розмір завданих збитків, причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою і зазначеними збитками.

Обов'язок доказати наявність збитків, їх розмір, а також підтвердити їх документально покладається на кредитора, відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України боржник відшкодовує кредиторові збитки, завдані в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань лише за наявності вини.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, збереженням або утриманням зокрема, транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Отже, притягнення до цивільно-правової відповідальності, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт- власник джерела підвищеної небезпеки, об'єктивна сторона -дорожньо-транспортна пригода, об'єкт -збитки (пошкоджений автотранспорт), суб'єктивна сторона -вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Докази, надані позивачем та наявні у матеріалах справи, не підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та сумами, які позивач просить стягнути як збитки.

Зазначені факти та висновки судів спростовують доводи позивача, що матеріалами справи встановлена вина працівника відповідача у ДПТ.

Більш того, враховуючи вищенаведені рішення судів, судова колегія взагалі вбачає відсутність будь - якої вини з боку відповідача відносно позивача щодо зіткнення транспортних засобів, а отже і відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Отже судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б спростували позицію позивача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" про стягнення 70012,36 грн. відшкодування матеріальної шкоди, вартість проведених експертних досліджень у сумі 700,00 грн. та втрачену вигоду у сумі 129 381,00 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 03 липня 2012 року по справі № 5024/492/2012 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іксора" на користь Дочірнього підприємства „Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" 2000, 94 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26 листопада 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов